Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №953/868/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/868/26

Провадження № 1-кп/953/584/26

В И Р О К

Іменем України

09 лютого 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226130000010 від 16 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харків, громадянин України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не є військовослужбовцем, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, із середньою освітою, не працевлаштований, раніше засуджений:

10 лютого 2017 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, відповідно до вироку Харківського апеляційного суду від 12 березня 2020 року призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі;

19 березня 2025 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року скасовано звільнення від покарання з іспитовим строком на 1 рік та направлено для відбуття покарання у виді 2 років позбавлення волі;

29 січня 2026 року вироком Київського районного суду м. Харкова визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, судом із застосуванням ст. 71 КК України застосоване покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 395 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2025 року у справі № 953/12443/25 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено адміністративний нагляд та застосовано обмеження, терміном на один рік, а саме: заборонено відвідувати місця реалізації спиртних напоїв на розлив (кафе, бари, закусочні); заборонено виїжджати за межі м. Харкова по особистим питанням в будь-який час доби без дозволу ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області; зобов`язано з`являтися на реєстрацію кожен 1, 4 вівторок місяця до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області.

16 грудня 2025 року ОСОБА_3 оголошено та останнього ознайомлено під підпис з вказаною постановою Київського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2025 року, якою останнього зобов`язано дотримуватись встановлених обмежень та попереджено про відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов`язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і, серед іншого, повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця проживання чи перебування.

ОСОБА_3 , розуміючи та повністю усвідомлюючи, що стосовно нього постановою Київського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2025 року встановлений адміністративний нагляд строком на один рік, будучи ознайомленим зі встановленими йому обмеженнями, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо невиконання правил адміністративного нагляду, з метою ухилення від встановлених судом обмежень, умисно не прибував для реєстрації до ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області та з 17 грудня 2025 року самовільно, без дозволу Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області, за відсутності поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого умисно порушив встановлені Київським районним судом м. Харкова обмеження.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_4 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ст. 395 КК України, тобто порушення правил адміністративного нагляду, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній ніде не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, судимий: 19 березня 2025 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року скасовано звільнення від покарання з іспитовим строком на 1 рік та направлено для відбуття покарання у виді 2 років позбавлення волі; 29 січня 2026 року Київським районним судом Харківської області визнаний винним за ст.126-1 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 2 років 1 місяців позбавлення волі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до проступку, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого і, вважає, за необхідне призначити йому покарання в межах санкції встановленої ст. 395 КК України у виді обмеження волі.

За змістом ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення у цьому провадженні мало місце після 17 грудня 2025 року, тобто до постановлення вироку Київським районним судом м. Харкова від 29 січня 2026 року, яким призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст.70 КК (за сукупністю злочинів) (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 у справі № 766/39/17)

Отже, при призначенні покарання ОСОБА_3 необхідно застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та призначити останньому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням покарання, призначеного вказаним попереднім вироком.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід обчислювати з 29.01.2026 (з дати прибуття ОСОБА_3 до ДУ «Харківський слідчий ізолятор»), як зазначено у листі начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи «Харківський слідчий ізолятор» від 30.01.2026 № 12/12-1477/гн.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік .

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, за цим вироком та за вироком Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2026 року, шляхом поглинання більш суворого покарання, менш суворим, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 29 січня 2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1