Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №638/19171/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/19171/25

Провадження № 1-кп/638/1114/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова матеріали кримінального провадження №12025221200001511 від 15.08.2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, пенсіонера, інваліда 2 групи, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2025 року приблизно о 11-35 годин ОСОБА_5 , керуючи технічно справного автомобіля «Nissan Serena», д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи у дворі біля будинку №11-А по вул. Отакара Яроша у м. Харкові, рухався заднім ходом по тротуарній доріжці вздовж вказаного будинку.

Під час руху в районі вищевказаного будинку по вул. Отакара Яроша в м. Харкові, водій автомобіля «Nissan Serena», д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_5 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, і створив небезпеку іншим учасникам руху, та рухаючись заднім ходом порушив вимоги п.п.10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме: п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.10.9 «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

Таким чином, діючи необережно, проявивши необачність, рухаючи заднім ходом, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка в цей час рухалась позаду автомобіля по тротуарній доріжці.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/588-А/25 від 23.09.2025 року потерпіла ОСОБА_4 отримала закритий субкапітальний перелом 5-ї п`ясної кістки, рвано-скальповану рану лівої гомілки, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості з ознакою тривалості розладу здоров`я.

Порушення п.п.10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 згідно висновку автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/23978-ІТ від 23.09.2025 року з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією.

Потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов не завлений.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав в повному обсязі та детально виклав про обставини скоєння ним зазначеного правопорушення.

За обставин, що ОСОБА_5 визнав свою провину в повному обсязі, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень, передбачених ч.3 ст.349 КПК України.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 правильно розуміює обставини скоєного ним правопорушення. У суду відсутні сумніви у добровільності його позиції.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведеною.

Його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , та при цьому встановлено, що він раніше не судимий, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, офіційно не працює, пенсіонер, інвалід 2 групи.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, необережною форму вини скоєного злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, відсутність матеріальних та моральних претензій з боку потерпілої, обставину, що пом`якшує та обтяжує його покарання.

Обставиною, відповідно ст.66 КК України, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.

Відповідно ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

З огляду на викладене суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України.

Суд призначає ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.

По кримінальному провадженню судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. (сімнадцять тисяч грн.) з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судово-автотехнічних експертиз у розмірі 3565,60 грн.

Речовий доказ – автомобіль «Nissan Serena», д.н.з НОМЕР_1 – залишити в розпорядженні ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.

Головуючий: суддя