Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №613/2213/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 613/2213/25

провадження № 2/619/359/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 січня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.07.2022 у розмірі 58 596.29 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 10.07.2022 ОСОБА_1 приєдналася до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надано відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.10.2025 має заборгованість у сумі 58 596,29 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 47 410, 59 грн; заборгованості за відсотками в сумі 11 185.70 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково, просила зменшити штрафні санкції та пеню як такі, що є неспівмірними з її матеріальним та сімейним становищем, а у разі задоволення позовних вимог – надати розстрочку виконання судового рішення з урахуванням її фінансового стану та наявності малолітньої дитини, посилаючись на те, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та тим, що її чоловік проходиться військову службу у складі Збройних Сил України, її сім`я втратила стабільний дохід. Через необхідність придбання військової амуніції та забезпечення потреб, пов`язаних із проходженням служби, виникли значні фінансові витрати. Крім того, чоловік очікував грошове забезпечення за проходження військової служби, однак виплати неодноразово затримувалися з боку Міністерства соціальної політики України, у зв`язку з чим своєчасна сплата кредитних зобов`язань була об`єктивно неможливою та не залежала від їх волі. На теперішній час грошові виплати чоловікові продовжують надходити із затримками, а її щомісячний дохід становить суму, що не перевищує 10 000, 00 грн. Зазначеного доходу недостатньо для повного та своєчасного виконання кредитних зобов`язань, оскільки за ці кошти забезпечує своє проживання та малолітнього сина, якому 4 роки і він перебуває на її утриманні. Невиконання зобов`язання мало вимушений характер та було спричинене обставинами, що не залежали від її волі, зокрема дією воєнного стану та затримками державних виплат.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала суду відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги визнала частково.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

10.07.2022 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулась до АТ «А-Банк» і підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», у якій, шляхом проставлення підпису погодилася з тим, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, умовами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, які розташовані в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася з договором про надання банком послуг до його укладання і згодна з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг погодилася отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту банка ( зв. сторона а.с.11).

10.07.2022 ОСОБА_1 електронним підписом підписала наданий АТ «А-Банк» паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація, зокрема, про основні умови кредитування з урахуванням потреб споживача, інформацію щодо річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 12).

Також зазначено, що інформація в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 14.07.2022.

Анкета-Заява містить лише персональні дані позичальника та її контактну інформацію. При цьому розмір процентної ставки за користування кредитом не зазначено. Також у анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 10.07.2022 інформація про Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена» відсутня.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2028 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2013 року та № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року (а.с. 25).

Згідно з довідкою за лімітами ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № б/н від 10.07.2022 за період з 10.07.2022 по 31.10.2025 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн, який було збільшено 28.07.2024 до 67 000, 00 грн (а.с. 23-24).

Згідно з розрахунком заборгованості, який додано позивачем до позовної заяви відповідач станом на 31.10.2025 має заборгованість у сумі 58 596,29 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 45 441,38 грн; заборгованості за відсотками в сумі 11 185, 70 грн ( а.с. 7-10).

До позовної заяви Банк також додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.соm.ua/terms/в розділі «Умови та правила», Тарифи по картці «Зелена», які не містять підпису відповідача (а.с. 27-31).

Також до позову додано виписку за рахунком ОСОБА_1 , згідно з якою за період 10.07.2022 - 31.10.2025 сума витрат складає 282005,23 грн, сума зарахувань складає 224 892,84 грн, сума комісій 6219,17 грн, сума кешбеку 71,43 грн (зв. сторона а.с. 12-22 ).

Також ОСОБА_1 надано до матеріалів справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 25.01.2026 за період з 2017 року по грудень 2025 рік (а.с. 66) та довідку начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_5 від 09.12.2025, що рекрут ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 та військово-обліковий документ 170420211455688500027 виданий 05.06.2025 призовнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зв. сторона а.с. 63, 64).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду

Статтею 11 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1статті 626 ЦК України).

В силу частини 1статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини 1 статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини 2статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено частиною 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Надані позивачем докази вказують на те, що між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 10.07.2022 підписана відповідачем ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору в письмовій формі. Ця анкета-заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів.

Надані позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.соm.ua/terms/в розділі «Умови та правила», Тарифи по картці «Зелена» визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

Разом з тим, указані документи не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 10.07.2022.

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена» підписаний ОСОБА_1 . Водночас вказаний паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20).

Крім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що інформація в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 14.07.2022.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту.

Оскільки в анкеті-заяві від 10.07.2022 відсутня домовленість сторін про сплату відсотків, суд вважає неправомірним та безпідставним нарахування банком відсотків за користування кредитом та зарахування цих коштів до заборгованості, а тому вважає, що стягненню підлягає сума в розмірі 47 410, 59 грн, тобто заборгованість за тілом кредиту.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та пені суд зазначає таке.

Як вбачається з позовної заяви у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 31.10.2025 має заборгованість у сумі 58 596,29 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 47 410, 59 грн; заборгованості за відсотками в сумі 11 185.70 грн. Тобто, позовні вимоги не містять штрафних санкцій та пені.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду суд вважає за необхідне зазначити таке.

На обґрунтування доводів про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на затримку грошових виплат чоловіку, її щомісячний дохід, який не перевищує 10 000, 00 грн та утримання чотирьохрічного сина, тобто на скрутний майновий стан.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами 3, 4 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Враховуючи викладене, наведені відповідачем обставини не можуть бути достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду. Ініціюючи розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 не навела посилань та не надала доказів наявності виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наданої відповідачем довідки про доходи вбачається отримання відповідачем доходу з 2017 року по 2025 рік включно. Доказів про відсутність доходів або доказів про неможливість отримання доходів відповідачем не надано.

Отже, заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не довела наявність виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не надала суду належних та допустимих доказів тих обставин, які мають характер особливих або виняткових та які б давали підстави для відстрочення виконання рішення суду.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку зі сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 1 959, 97 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 10.07.2022 у розмірі 47 410 (сорок сім тисяч чотириста десять) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати зі сплати судового збору в сумі 1 959 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 97 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Пруднікова

Суддя О. В. Пруднікова