Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №619/7685/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/7685/25

провадження № 2-а/619/1/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 січня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у м. Дергачі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Адвокат Мироненко С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6327710 від 12.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування позову адвокат Мироненко С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 зазначив, що 12.12.2025 інспектором 5 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Козиренко В.В. винесено постанову серії ЕНА №6327710, відповідно до якої вбачається, що 12.12.2025 року о 10 годині 19 хвилини в м. Харкові по вул. Клочківській 98А, ОСОБА_1 , водій автомобіля LEXUS LX 450D д.н.з. НОМЕР_1 , керував транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 б Правил дорожнього руху України. На підставі вказаного протоколу, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль LEXUS LX 450D державний номерний знак НОМЕР_1 є легковим автомобілем (загальний CAR-GENEREL універсал-В), повна маса якого 3350 кг, маса без навантаження 2585 кг, рік випуску 2020, первинна реєстрація 16.10.2020. Отже, вказаний транспортний засіб не віднесено до категорії автомобілів, перелік яких зазначений у ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», які підлягають обов`язковому технічному контролю. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, всі інші транспортні засоби, які не вказані у зазначеному переліку, не підлягають обов`язковому технічному контролю. Відповідно до наказу ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» № 1 від 16.10.2020 вбачається, що у зв`язку зі службовою необхідністю вирішено придбати автомобіль LEXUS LX 450D 2020 р.в., для службових поїздок працівників підприємства ТОВ «АГРОЛЕНД-2010». Також, відповідно до наказу ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» № 2 від 16.10.2020 року, автомобіль LEXUS LX 450D, державний номерний знак « НОМЕР_1 », закріплено за директором підприємства Зубенко Олександром Павловичем, для використання із службовою необхідністю та використання для власного особистого користування, у разі якого, витрати по обслуговуванню (ремонт, паливо та ін.) покладаються особисто на ОСОБА_1 . Відповідальним за утримання в належному технічному стані автотранспортного засобу LEXUS LX 450D, державний номерний знак « НОМЕР_1 » визначено ОСОБА_1 .

У відзиві на позов представник Департамента патрульної поліції Свінтіцька Т.П. просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом. Суб`єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АГРОЛЕНД-2010», здійснює такі види господарської діяльності за кодами: основний - 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; інші - 52.10: складське господарство; 01.61: допоміжна діяльність у рослинництві; 01.41: розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46: розведення свиней; 01.11: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.33: оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 68.20: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.21: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Керівником ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» є ОСОБА_1 . У власності ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» перебувають такі транспортні засоби: TOYOTA YARIS CROSS, д.н.з. НОМЕР_3 , 2021 р.в., тип транспортного засобу -легковий, призначення – загальний; LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 р.в., тип транспортного засобу - легковий, призначення – загальний; RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_4 , 2020 р.в., тип транспортного засобу - легковий, призначення – загальний; ГАЗ-САЗ 3507, д.н.з. невизначено, 1993 р.в., тип транспортного засобу - вантажний, призначення – загальний. В Реєстрі неприбуткових установ та організацій ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» не значиться. Відповідно до фінансової звітності за 2024 рік дохід ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» склав близько 14 млн грн. Отже, з наведеної вище інформації можна зробити підсумок: автомобіль LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 р.в., яким керував позивач, є службовим легковим автомобілем, який належить на праві власності ТОВ «АГРОЛЕНД-2010». Він використовується підприємством у господарській діяльності, в тому числі під час виконання цивільно-правових договорів, кінцевою метою господарської діяльності ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» є отримання прибутку. Саме тому вказаний вище транспортний засіб відноситься до таких, який у розумінні ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку № 137 підлягає обов`язковому технічному контролю. Надані до суду копії наказів ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» про закріплення за директором підприємства - ОСОБА_1 автомобіля LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 , сприймаються відповідачем критично, оскільки станом на день винесення оскаржуваної, а саме 12.12.2025 вони не були надані позивачем поліцейському під час зупинки транспортного засобу, а тому і не були досліджені останнім. Доказів того, що вищезазначений транспортний засіб проходив обов`язковий технічний контроль, що передував даті вчинення адміністративного правопорушення, позивачем ані під час зупинки, ані до позову не додано. Перевіркою відомостей, які містяться на сайті Головного сервісного центру https://hsc.gov.ua/ встановлено, що станом на 12.12.2025 «за номером КХ 7770 ВР діючий протокол ОТК не знайдено». З відповіді Головного сервісного центру Регіонального сервісного центру МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях вбачається, що автомобіль LEXUS LX 450D державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 07.01.2025 обов`язковий технічний контроль не проходив та протокол перевірки технічного стану транспортного засобу не отримував.

У відповіді на відзив адвокат Мироненко С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 зазначив, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що автомобіль LEXUS LX 450D фактично використовувався: для перевезення пасажирів на комерційній основі (під час його зупинки, працівниками поліції не зафіксовано взагалі інших осіб у автомобілі окрім позивача, що підтверджується відеозаписом наявним у матеріалах справи); для перевезення вантажів; з метою надання транспортних послуг третім особам. Таким чином, жодних доказів на підтвердження того, що зазначений автомобіль використовується, в тому числі, під час виконання цивільно-правових договорів, із кінцевою метою у вигляді отримання прибутку, відповідачем не надано. Під час зупинки автомобіля LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_5 , 2020 р.в. 12.12.2025 – не досліджувались обставини фактичного використання автомобілю (цільового призначення такого використання), не встановлювався факт перевезення пасажирів чи вантажів та факт отримання прибутку, як наслідок його використання. Таким чином, позивач вважає недоведеним факт використання автомобіля LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_5 , 2020 р.в. для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, просили розглядати справу за їх відсутністю.

Представник відповідача – Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з`явилася, повідомлялися належним чином, відповідно до відзиву представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6327710 від 12.12.2025, винесеною інспектором 5 роти 1 батальйону УПП в Харківській області лейтенантом поліції Козиренком В.В., 12.12.2025 о 10:19 в м. Харків по вул. Клочківській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 б) ПДР України. У зв`язку з наведеним позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладений штраф у розмірі 340,00 грн (а.с. 11).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 , власником автомобіля є ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» (а.с10).

Згідно з Наказом № 1 про придбання службового автомобіля від 16.10.2020 ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» наказано придбати автомобіль LEXUS LX 450D, 2020 року випуску для використання у службових поїздках працівників ТОВ «АГРОЛЕНД-2010». Визначено, що зазначений транспортний засіб використовується, для службових цілей підприємства, не пов`язаних із здійсненням комерційних перевезень пасажирів або вантажів (а.с. 9).

Відповідно до наказу № 2 про закріплення транспортного засобу від 16.10.2010 – закріплено автомобіль LEXUS LX 450D, 2020 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебуває на балансі ТОВ «АГРОЛЕНД-2010», за директором підприємства Зубенком О.П.. Дозволено використання зазначеного транспортного засобу: для службових поїздок, не пов`язаних із здійсненням комерційних перевезень пасажирів або вантажів, у межах діяльності ТОВ «Агроленд-2010»; для особистого користування директором підприємства. У разі використання автомобіля для особистих потреб покласти всі витрати, пов`язані з експлуатацією, обслуговуванням та утриманням (у тому числі пальне, технічне обслуговування, ремонт), особисто на ОСОБА_1 . Визначено ОСОБА_1 відповідальним за утримання автомобіля LEXUS LX 450D, 2020 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , у належному технічному стані та дотримання правил його експлуатації (зв. сторона а.с. 9).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож, статтею 2 КАС України визначено, що метою адміністративного судочинства визначено ефективний захист прав. Сам лише формальний розгляд справи і ухвалення рішення, яке завідомо не може захистити особу, не узгоджується з метою правосуддя.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон 3353-XII) Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

За визначенням, наведеним у статті 14 Закону 3353-XII, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

У силу приписів статті 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху серед іншого зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. «б» п. 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України";

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

Відповідно до п. 1 Постанови № 137 порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно з п. 3 Постанови № 137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

За вимогою власника обов`язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов`язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що обов`язковому технічному контролю підлягають лише ті легкові транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Згідно з пп. 15 п. 2 Постанови № 137 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

15) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб (зокрема службовий легковий автомобіль), що експлуатується юридичними особами, які провадять господарську діяльність з метою отримання прибутку, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності, фізичними особами під час виконання цивільно-правових договорів з метою отримання прибутку.

Вказана норма визначає значення словосполучення «транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку», серед яких дійсно є службовий легковий автомобіль.

Сторони не заперечують, що транспортний засіб LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 є службовим легковим автомобілем.

Разом з цим, за визначенням ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1 Постанови № 137 обов`язковому технічному контролю (серед легкових автомобілів) підлягають саме легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а не усі транспортні засоби, що використовується з метою отримання прибутку.

Доказів використання позивачем транспортного засобу LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку ДПП не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 678/483/17, від 08.07.2020 у справі № 731/186/17, від 26.12.2025 по справі № 340/2500/23, від 09.08.2023 у справі № 160/11816/22 тощо.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші бставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.

У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого транспортний засіб LEXUS LX 450D, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «АГРОЛЕНД-2010» не є належним доказом того, що даний автомобіль використовується в господарській діяльності, з метою отримання прибутку шляхом перевезення пасажирів.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Відтак, автомобіль не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77, п. 1 ч. 4 ст. 162 КАС не доведена поза розумним сумнівом, шляхом надання суду належних, допустимих та достатніх доказів, наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а саме не доведений факт віднесення автомобіля до категорії транспортних засобів, які підлягають обов`язковому технічному контролю. Відповідно, позивачем не доведена правомірність оскаржуваної Постанови.

У зв`язку з наведеним суд задовольняє позовні вимоги, скасовує оскаржувану постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.

Щодо судових витрат

Позивачем під час пред`явлення позову сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ураховуючи наведене, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати в розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 72-77, 241-246, 286, 293 КАС України

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6327710 від 12.12.2025, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП – закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Пруднікова