Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №399/1062/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1062/25

провадження № 2/399/9/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шуліки О.О.,

з участю секретаря судового засідання Бобрик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в сел. Онуфріївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

04 листопада 2025 року до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якій прохає суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) до досягнення нею 23 –х років, за умови, що вона буде продовжувати навчання. Покласти на відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона, ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_2 . Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2011 року по справі №2-99/11 шлюб між сторонами було розірвано. Під час спільного проживання у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу і по даний час донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 31.07.2014 року по справі №339/75714-ц було вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання їхньої доньки. Але донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час досягла повноліття, та навчається на ІІ курсі факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин денної форми навчання Університету митної справи та фінансів (І рівень акредитації) за напрямом підготовки «035 Філологія» на комерційній основі. У зв`язку з тим, що донька досягла повноліття, а відповідач більше не сплачує аліменти на її утримання згідно рішення суду, враховуючи потребу доньки у матеріальному забезпеченні, вона змушена офіційно звертатись до суду для того, щоб її донька мала можливість вчитись за своїм фахом, платити за навчання та мати впевненість у своєму майбутньому. Вона надає послуги перукаря як фізична-особа підприємець, зареєстрована з 07.08.2025 року згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Крім старшої доньки має ще молодшу доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка теж повністю знаходиться на її утриманні. Також вона допомагає своїм батькам, її тато ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має інвалідність першої «А» групи, потребує стороннього догляду. Відповідно до зазначеного, з родини працює тільки вона і їй важко фінансово, тому не має змоги повністю оплачувати навчання доньки. Вона намагалась оплачувати навчання доньки в Університеті самостійно, частково долучаючи аліменти, які сплачував відповідач. Проте плата за навчання підвищується з кожним роком. Тож донька потребує подальшої матеріальної допомоги відповідача. Відповідач працює і має змогу надалі надавати матеріальну допомогу доньці, допомагати оплачувати навчання. Відповідач має двох інших дітей, окрім їхньої доньки, тому вона ставиться з розумінням до його сім`ї і не просить великої частини його заробітку. Тому вона змушена звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2025 року задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, судове засідання відкладено.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10.12.2025 року виправлено описку в ухвалі суду від 08.12.2025 року.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 року задоволено клопотання позивача та відповідача про витребування доказів, залучено в якості третьої особи ОСОБА_3 , розгляд справи відкладено.

05.12.2025 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається. У відзиві зазначено, що в провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання справа № 399/1062/25 провадження № 2/399/551/2025. Ухвалою суду від 07.11.202025 було прийнято рішення про відкриття провадження по справі і надано право йому, як відповідачу подати в 15-денний термін відзив на позовну заяву. Ухвала суду ним була отримана 22.10.2025. В своєму позові позивачка просить суд стягнути з нього аліменти, на утримання повнолітньої доньки — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка навчається на II курсі факультету «Економіки, бізнесу та міжнародних відносин» денної форми навчання Університету митної справи та фінансів (І рівень акредитації) (ЄДРПОУ 39568620, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 2/4) за напрямом підготовки (спеціальністю) «035 Філологія» на комерційній основі (витяг з ЄДР додається), у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини з усіх видів мого заробітку (доходу) до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного кодексу України. Разом з тим позовна заява містить недостовірні та неповні дані, позивачка наводить обставини свого сімейного та матеріального становища, однак частина цих обставин не має відношення до моїх обов`язків, не враховує моє фактичне сімейне та матеріальне становище, а також не приймає до уваги існування обов`язків інших осіб, які повинні нести витрати на утримання дітей позивачки, у зв`язку із чим викривлює реальну картину та не може бути врахована при визначенні розміру аліментів. Так, на його утриманні фактично перебувають троє дітей, двоє з них неповнолітні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (студентка другого курсу); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який відвідує школу та додаткові гуртки, що потребує постійних фінансових витрат (форма, зошити, канцелярія, гуртки, харчування тощо); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який ще не досяг трирічного віку, що відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України є окремою істотною обставиною, яку суд обов`язково враховує під час визначення розміру аліментів (ст. 182, 183 Сімейного кодексу України). Крім того необхідно врахувати те, що його дружина ОСОБА_8 не працює, так як перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3 років, що значно зменшує загальний сімейний дохід. Відповідно, фактичне утримання сім`ї покладене виключно на мене одного. Також, через проходження ним військової служби він змушений орендувати житло в іншому регіоні, та сплачувати комунальні витрати на житло за місцем реєстрації та за місцем проходження служби, що створює значні додаткові фінансові витрати, які позивачка у своєму позові не враховує. Також, позивачка не враховує те, що під час навчання, донька ОСОБА_3 фактично проживає разом з ним і перебуває на його фактичному утриманні, оскільки денна форма навчання передбачає регулярне відвідування занять у навчальному закладі: лекцій, семінарів та практичних занять тощо (денна форма навчання підтверджується довідкою від 30.10.2025 №12,5-30/437 - яка надана позивачем та знаходиться в матеріалах справи). Тобто він забезпечує щоденні потреби доньки, харчування, проживання, частину витрат на навчання та транспорт тощо. Це спростовує твердження позивачки про те, що виключно вона несе всі фінансові витрати, та означає, що він вже здійснює значну частину утримання доньки та ще двох неповнолітніх дітей (один з яких не досяг трьох років), що також повинно бути враховано судом. Поряд з цим, позивачка посилається на те, що утримує свою молодшу неповнолітню дитину — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак: він не є батьком цієї дитини; не має перед нею жодних юридичних чи моральних обов`язків; витрати позивачки на іншу дитину не можуть бути покладені на нього; ці обставини не повинні впливати на визначення розміру аліментів на повнолітню доньку. Натомість, відповідно до ст. 141, ст. 180 та ст. 181 Сімейного кодексу України: батько і мати мають рівні обов`язки щодо дитини; батьки зобов`язані утримувати дитину до повноліття; утримання дитини є спільним обов`язком обох батьків, незалежно від факту перебування у шлюбі. Виходячи з матеріалів справи, а саме зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 , батьком якої є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ). За вказаною адресою, він неодноразово зустрічався зі своєю дочкою ОСОБА_3 . Враховуючи вказане, можна дійти висновку, що позивачка мешкає разом з батьком їхньої спільної дитини — ОСОБА_9 , тобто вони ведуть спільне господарство, а отже, саме він є тією особою, яка повинна нести рівний тягар утримання своєї дитини. Ці витрати не можуть бути перекладені на третю особу, яка не має сімейно-правових зв`язків з дитиною. В той же час, позивачка вказує на те, що ОСОБА_4 теж повністю знаходиться на її утриманні, тобто батько дитини ніякої фінансової допомоги не надає. Тому, у разі якщо ОСОБА_9 не бере участі в утриманні дитини, або вони не проживають разом, позивачка має право: звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_9 , а не вимагати збільшення фінансового навантаження на третю особу, що прямо передбачено ст.ст. 183, 191 Сімейного кодексу України. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Таким чином, позивачка має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів саме з ОСОБА_9 як з батька дитини. Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників, відомості про стягнення аліментів щодо ОСОБА_9 відсутні, що підтверджує відсутність відкритих виконавчих проваджень на момент розгляду справи (витяг з Єдиного реєстру боржників від 01.12.2025). Надалі, позивачка зазначає, що утримує свого батька — ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інваліда І групи «А», однак: він не є членом моєї сім`ї; я не несу перед ним жодних обов`язків; крім того у батька є повнолітній син — ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), який відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України зобов`язаний брати участь у догляді та матеріальному забезпеченні батька. Крім того звертає увагу суду, що на його утриманні також знаходяться двоє батьків пенсійного віку, які наразі займаються оформленням пенсійних виплат, інших доходів не мають. Отже, витрати позивачки на утримання її батька не можуть впливати на визначення розміру аліментів з нього, і ще раз підтверджують, що позивачка необґрунтовано перекладає усе матеріальне навантаження на третіх осіб. Так, відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України — розмір аліментів може бути змінений за наявності істотних обставин; ст. 199 Сімейного кодексу України — аліменти на повнолітню дитину можуть стягуватися лише за умови, що батько може їх надавати. З огляду на те, що в нього є значні фінансові навантаження, а саме: наявність двох малолітніх дітей, (один з яких не досяг трьох років); декрет дружини; оренда житла через службу в іншому регіоні; утримання повнолітньої дочки під час її навчання — його фінансовий стан не дозволяє сплачувати 1/6 частку від доходу. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році прожитковий мінімум для дітей від 18 до 23 років, які навчаються, встановлюється на рівні 130% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи з цього, прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн., тож для цієї вікової групи (від 18 до 23 років) прожитковий мінімум буде становити 3 936,4 грн. На підставі викладеного прохає суд ухвалити рішення про зменшення частки аліментів у розмірі 1/12 частини доходу, або встановлення твердої грошової суми в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч) грн., така сума 1,5 разів більша від прожиткового мінімуму для осіб цієї вікової категорії. Також прохає суд врахувати те, що до досягнення повноліття доньки він стабільно сплачував аліменти і не ухилявся від свого обов`язку утримувати свою дитину, тому вважає, що таке рішення буде справедливим та пропорційним у контексті матеріального становища обох сторін. Визнати, що витрати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є обов`язком її батьків — позивачки та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .. Визнати, що утримання батька-інваліда ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є обов`язком позивачки та її брата — ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а не відповідача.

10.12.2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив по справі, відповідно до якої зазначено, що 28.11.2025 року вона отримала поштою відзив ОСОБА_2 з доданими документами до відзиву. Але згідно ухвали по даній справі №399/1062/25 від 08.12.2025 року, яка прийшла в застосунок «ДІЯ», вона виявила, що відповідач подав клопотання про витребування доказів по справі, а саме довідки про її доходи, з яким вона не знайома, оскільки відповідач не надіслав його на її адресу разом із відзивом по справі. Зазначила, що підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі та прохає їх задовольнити. У зв`язку із подачею відзиву на позовну заяву, зазначає наступне. З приводу його заяви щодо проживання дитини під час навчання. Так, їхня донька проживала в нього деякий час в минулому навчальному році, коли навчалась очно. Але в цьому навчальному році вона проживає вдома та постійно знаходиться на дистанційному навчанні, то ж звичайно, що вона перебуває на її утриманні. Відповідач знав би це, якби хоч трошки цікавився її життям. Також це підтверджується довідкою з місця навчання №12.5-30/477 від 08.12.2025 року. З приводу заяви, що вона не враховує обставини відповідача та наявність дітей. У своїх позовних вимогах вона зазначає, що відповідач має двох інших дітей, крім їхньої доньки, тому вона з розумінням ставиться до його сім`ї і не просить великої частини його заробітку. Відповідач додає до відзиву купу довідок як він розвиває своїх дітей, оплачує їм харчування, гуртки, натомість вона просить тільки допомогти їхній доньці у оплаті навчання, невелику частину, хоча вона теж всі ці роки надихала свою доньку, оплачувала їй репетиторів, гуртки, оплачувала випускний вечір і сукню, але цим не хизується. Донька заслуговує на гідне здобуття професії, і повинна мати підтримку і впевненість у своєму майбутньому. Щодо його обставин проходження служби та піднайму житла. Відповідач зазначає, що сплачує за житло в іншому регіоні так як проходить там військову службу, але згідно законодавства, найм житла може компенсуватись державою. Постанова КМУ №450 від 26 червня 2013 року «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки…» регулює порядок виплати компенсації за піднайом житла для військовослужбовців. Згідно з нею, військові, які не мають власного житла в місці проходження служби, можуть отримати компенсацію. Для отримання виплати необхідно подати рапорт і пакет документів визначений цією постановою. Розміри компенсації на 2025 рік залежать від населеного пункту: 4560 грн./щомісяця у Києві, 3420 грн. щомісяця в обласних центрах та 2280 грн. щомісяця в інших населених пунктах. Щодо тверджень відповідача, що вона нібито перекладає на третіх осіб свої обов`язки по утриманню своєї іншої дитини та батька з інвалідністю, це не відповідає дійсності, адже ці факти вона вказує, щоб донести до суду свої обставини життя та матеріальне становище, нікому не перекладає свої обов`язки, в тому числі і відповідачу. Відповідач сплачував аліменти згідно рішення суду до досягнення 18-річного віку, і вона цього не заперечує. Але у своєму відзиві він також вказує на свої проблеми та навіть надає рекомендації як влаштувати догляд батька чи отримати аліменти, проте натомість він забуває, що його донька потребує маленької частини його допомоги, яку він в змозі надати, адже у відзиві він за своєю ініціативою, особисто зазначає, що фактично може сплачувати суму в 6000 грн. і альтернативно згоджується на 1/12 частину з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення донькою 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Прохала суд врахувати її відповідь на відзив та винести справедливе рішення.

18.12.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення, відповідно до яких, 14.12.2025 відповідачем отримано від позивачки відповідь на відзив по справі, у якому вона наводить доводи, викладені можливо у стані емоційної схвильованості, без належного правового обґрунтування, що перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Так, у своїй відповіді на відзив, позивачка посилається на те, що вона не отримала копію клопотання про витребування доказів (довідки про її доходи), а виявила вже у застосунку «Дія» ухвалу по даній справі № 399/1062/25 від 08.12.2025 про витребування доказів по справі. Відповідно до діючого законодавства, ЦПК України не покладає обов`язок надсилати саме клопотання про витребування доказів іншим учасникам, але вимагає надсилати докази, які сторони подають, стосовно цього у ЦПК України є важливе розмежування. Так, клопотання про витребування доказів – це процесуальний документ, який подається до суду. Зокрема, ЦПК України прямо не встановлює обов`язку надсилати його копії іншим учасникам. Стосовно доказів, які сторона подає до суду - тут діє чіткий обов`язок: відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи повинні надсилати копії доказів іншим учасникам, щоб забезпечити принцип змагальності. Оскільки позивач не володіє вказаною інформацією, а лише суд має процесуальні повноваження витребувати відповідні відомості, у зв`язку із чим копія клопотання позивачу не надсилалась. Після витребування зазначеної інформації позивач матиме можливість ознайомитися з нею безпосередньо під час судового засідання, а також через систему «Електронний суд» відповідно до встановленого порядку. Згідно з наданої до матеріалів справи позивачем довідки № 12.5-30/477 від 08.12.2025, дійсно з метою забезпечення належного рівня безпеки учасників освітнього процесу та відповідно до рекомендацій МОН України, студенти 2-го курсу факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин денної форми навчання Університету митної справи та фінансів, за напрямом підготовки (спеціальністю) «035 Філологія», у першому семестрі 2025-2026 навчального року, заняття проводяться у дистанційному режимі. Однак, у період з 2024-2025 р.р. учасники освітнього процесу, студенти 1-го курсу, вищевказаного закладу освіти, проходили навчання офлайн (офлайн-начання - традиційна форма освіти, коли студенти та викладачі фізично присутні в одному місці (школа, університет, курси), і навчальний процес відбувається очно, без використання інтернету як основного середовища (довідка № 12.5-30/484 від 15.12.2025). При цьому позивачка не заперечує та фактично визнає офлайн-навчання їхньої доньки за вказаний період часу. Крім того, позивачка фактично отримувала від нього регулярні виплати у вигляді аліментів (до повноліття доньки), що підтверджує виконання ним батьківських обов`язків та спростовує твердження позивачки про повне самостійне несення фінансових витрат. Таким чином, у період навчання на 1-му курсі (вищевказаного закладу освіти в період 2024–2025 р.р.), під час офлайн-навчання донька фактично знаходилась на його забезпеченні, та мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , інколи за потреби виїжджала до матері за місцем її реєстрації. Будь-які кошти на утримання доньки від позивачки він не вимагав, по можливості виділяв кошти доньці на кишенькові витрати та особисті потреби (харчування, відпочинок тощо). З приводу нарікань позивачки стосовно того, що ним начебто з метою хизування надано «купу» довідок про сплату навчання дітей (оплату гуртків і т.п.), зазначає, що подані до суду матеріали, зібрані та направлені виключно з метою врахування його реального фінансового навантаження на утримання фактично трьох дітей (один з яких не досяг трирічного віку). Щодо спільної з позивачкою дитини, зазначає, що для забезпечення її фізичного та морального розвитку (відвідування гуртків, навчання, подорожі, придбання необхідних речей та задоволення інших її потреб) ним здійснювались регулярні платежі (у вигляді виплати аліментів з його грошового забезпечення) до досягнення нею повноліття у розмірі визначеному ухвалою суду. Вказані виплати мали бути спрямовані виключно на утримання доньки. Тому твердження позивачки про те, що всі фінансові витрати протягом років вона несла самостійно, зокрема щодо оплати випускного вечора та придбання сукні на випускний вечір, є хибними та можливо спрямовані на формування у суду негативного уявлення про нього. Крім того, після народження в нього другої дитини він не зменшував розмір аліментів на утримання доньки, хоча мав на це законні підстави. Водночас він погоджується із тим, що спільна донька заслуговує на гідну освіту для забезпечення власних потреб у майбутньому. Враховуючи матеріальний стан позивачки та її фінансове навантаження, з урахуванням положень ст.ст. 141, 180 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дитини, ним було запропоновано розділити між витрати на утримання повнолітньої доньки, зокрема пов`язані з оплатою навчання та вирішенням питання щодо її проживання під час офлайн-навчання (не за місцем її фактичної реєстрації), із закріпленням такої домовленості нотаріально. Проте ніякої відповіді від позивачки отримано не було. Стосовно компенсації за житло під час проходження ним служби додатково зазначає наступне. Розмір компенсації за оренду житла, встановлений державою є значно меншим від фактичної вартості його оренди. Зокрема, у містах та населених пунктах, наближених до лінії фронту, ринкова ціна оренди житла суттєво перевищує встановлені державою компенсаційні виплати. Це обумовлено підвищеним попитом на безпечні приміщення, обмеженою пропозицією житла та додатковими витратами орендодавців на забезпечення належних умов проживання. Таким чином, фактичні витрати на житло, які доводиться йому нести, є значно більшими за отриману компенсацію. У зв`язку з чим прохає суд врахувати зазначені обставини при визначенні реального фінансового навантаження та розміру аліментних зобов`язань. В той же час, хочу зауважити, що висловлюючи свою правову позицію у даній справі, як відповідач, діє з повагою до прав та інтересів позивача, а також до суду, який здійснює розгляд. Усі доводи та заперечення викладаються виключно в межах закону та процесуальних норм, без наміру принизити чи образити іншу сторону. Він визнає право кожного учасника процесу на справедливий розгляд справи та сприяє суду у всебічному й об`єктивному встановленні обставин. Викладені ним судження у відзиві на позов (щодо утримання її батька інваліда та законного права позивачки на отримання допомоги від батька її другої дитини) мають рекомендаційний характер і спрямовані виключно на поліпшення матеріального становища позивача. Зазначені міркування в першу чергу спрямовані на забезпечення належного рівня утримання та розвитку їхньої доньки, та зменшення фінансового навантаження на позивача. Також хоче зауважити, що він не переховується та не уникає відповідальності щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. У зв`язку із цим прохає суд прийняти до уваги всі наведені доводи, врахувати наявне фінансове навантаження та ухвалити рішення про зменшення розміру аліментів до 1/12 частини його доходу. Альтернативно, у разі неможливості визначення частки від доходу, прохає суд встановити фіксований розмір аліментів у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно до досягнення донькою 23-річного віку за умови, що вона продовжуватиме навчання. Визнати доводи, викладені у відповіді на відзив позивачки, такими, що не підтверджені належними доказами.

07.01.2026 року до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від третьої особи надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої зазначено, що її тато, відповідач по справі, сплачував аліменти до 18 років, за що вона йому дуже вдячна, але вона і на далі потребує щоб він надавав їй матеріальну допомогу, допомагав оплачувати навчання, враховуючи що він має змогу це робити, і щоб це було на офіційній основі згідно законодавства. Її тато має ще двох інших дітей, крім неї, і вона ставиться з розумінням до його сім`ї, як і її мати, тож і не просять великої частини його заробітку, а лише 1/6 частину його доходів, і лише поки вона навчатиметься, тобто до 23-х років. Зазначила, що вона любить обох батьків, тато і мама є для неї дорогими по своєму. Прохає врахувати її позицію та винести рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

07.01.2026 року до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від третьої особи надійшла відповідь на позовну заяву про стягнення аліментів, відповідно до якої зазначено, що вона навчається на ІІ курсі факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин денної форми навчання Університету митної справи та фінансів (І рівень акредитації) за напрямком підготовки (спеціальністю) «035 Філологія» на комерційній основі. Наразі навчання з другого курсу повністю дистанційне. У зв`язку з тим, що вона досягла повноліття, і має потребу у матеріальному забезпеченні, її мати – позивач змушена була офіційно звертатись до суду за призначенням аліментів від батька – відповідача по справі. Плата за навчання підвищується з кожним роком, що підтверджується додатковою угодою до договору про надання платної освітньої послуги. Тож, вона потребує подальшої матеріальної допомоги батька. Відповідач по справі, сплачував аліменти до 18 років, за що вона йому дуже вдячна, але вона і на далі потребує щоб він надавав їй матеріальну допомогу, допомагав оплачувати навчання, враховуючи що він має змогу це робити, і щоб це було на офіційній основі згідно законодавства. Її тато має ще двох інших дітей, крім неї, і вона ставиться з розумінням до його сім`ї, як і її мати, тож і не просять великої частини його заробітку, а лише 1/6 частину його доходів, і лише поки вона навчатиметься, тобто до 23-х років. Зазначила, що вона любить обох батьків, тато і мама є для неї дорогими по своєму. Вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, повністю їх підтримує. Прохає винести рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі заявлених позовних вимог.

09 січня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли пояснення, відповідно до яких зазначено Ознайомившись із листом, який надійшов від Державної податкової служби України (вх. №7144/5/11-28-12-01-06 від 25.12.2025 «Про надання інформації щодо нарахованого податку та військового збору ОСОБА_1 »), звертає увагу суду, що за звітний період 2024–2025 років єдиним джерелом доходу позивача зазначено сплачені ним аліменти. Це свідчить про те, що фактичний обов`язок з утримання доньки повністю покладений на нього. Під час ухвалення рішення прохає врахувати, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, один з яких не досяг трирічного віку, а також дружина, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Крім того, він постійно перебуває у відрядженнях, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, у зв`язку з чим більша частина його доходу складається з грошового забезпечення та додаткових виплат, передбачених бойовим розпорядком військової частини. Такі виплати є нерегулярними та залежать від умов служби. Варто також врахувати, що виконання ним військових завдань пов`язане з підвищеним ризиком для життя та здоров`я, що додатково ускладнює його матеріальне становище та можливість забезпечувати більший обсяг фінансових зобов`язань. Прийняти до уваги, що донька наразі навчається дистанційно, що виключає витрати на проїзд, харчування поза домом та інші супутні витрати, характерні для очної форми навчання. Позивачка не заперечує та фактично визнає, що донька навчається дистанційно, що підтверджує відсутність зазначених витрат і зменшує фактичний обсяг необхідного матеріального забезпечення. Позивачка є працездатною особою, не має обмежень щодо працевлаштування та може самостійно отримувати дохід. На її утриманні фактично перебуває лише одна неповнолітня дитина, що свідчить про значно менше фінансове навантаження порівняно з ним. Принцип рівності батьків у правах та обов`язках, закріплений у ст. 141 Сімейного кодексу України, передбачає, що обов`язок утримання дитини покладається на обох батьків у рівній мірі, якщо інше не випливає з їхніх реальних можливостей. У даному випадку реальні можливості позивача дозволяють їй брати участь у матеріальному забезпеченні повнолітньої доньки на рівних умовах. Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України, аліменти на утримання повнолітньої дитини сплачуються у разі, якщо така дитина продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, а батьки мають можливість її надавати. З огляду на працездатність позивача, відсутність у неї інших утриманців та наявність у нього істотного фінансового навантаження, вважає обґрунтованим покладення на позивача обов`язку сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі, співмірному з розміром аліментів, що сплачуватиме відповідач. При цьому зазначає, що я зі свого боку готовий сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/12 частки від мого доходу (альтернативно, у разі неможливості визначення частки — встановити фіксовану суму аліментів у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. щомісячно до досягнення донькою 23 років за умови продовження нею навчання). Також прохає суд врахувати, що у своїй Відповіді на відзив по справі від 09.12.2025 (№ 4470/25-Вх від 10.12.2025) позивач прямо погоджується на встановлення розміру аліментів у розмірі 1/12 частки від його доходу (альтернативно, у разі неможливості визначення частки — встановлення фіксованої суми аліментів у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. щомісячно до досягнення донькою 23 років за умови продовження нею навчання) та просить суд це врахувати під час ухвалення рішення. Це додатково підтверджує відсутність спору щодо запропонованого мною розміру аліментів та узгодженість позицій сторін у цій частині.

02 лютого 2026 року від відповідача надійшло клопотання про визначення способу виконання рішення щодо виплати аліментів та покладення обов`язку на обох батьків. Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області знаходиться справа № 399/1062/25 провадження № 2/399/551/2025 за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання та є третьою особою у справі. Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років, якщо вони потребують матеріальної допомоги. Аліменти призначаються саме для забезпечення потреб дитини. З огляду на викладене, а також керуючись ст. 181, 182 Сімейного кодексу України, прохає суд визначити спосіб виконання рішення шляхом перерахування аліментів безпосередньо на особистий банківський рахунок повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 . Таке вирішення питання забезпечить цільове використання аліментів та відповідає інтересам дитини. Позовні вимоги визнає частково в частині стягнення 1/12 (одна дванадцята) частини з усіх видів його заробітку (доходу), альтернативно, у разі неможливості визначення частки від доходу, прошу суд встановити фіксований розмір аліментів у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Часиною 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачається, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідно до ч. 5 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Враховуючи вище наведене прохає суд, 1. позовні вимоги задовольнити частково в частині стягнення 1/12 (одна дванадцята) частини з усіх видів його заробітку (доходу), альтернативно, у разі неможливості визначення частки від доходу, прохає суд встановити фіксований розмір аліментів у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Доводи надані ним у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив по справі та поясненнях. 2.Покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 обов`язок сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі, співмірному з розміром аліментів, що сплачуватиме він, що у сукупності забезпечить належне та збалансоване утримання дитини відповідно до її потреб та принципу рівності обов`язків батьків, визначеного Сімейним кодексом України. 3. Визначити спосіб виконання рішення шляхом перерахування коштів безпосередньо на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка залучена третьою особою у справі. 4. У разі відсутності реквізитів банківського рахунку прохає здійснювати виплату через державну виконавчу службу або поштовим переказом на адресу дитини.

02.02.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що ознайомившись із наявними доказами у справі, зокрема з листами Державної податкової служби України (вх. № 7144/5/11-28-12-01-06 від 25.12.2025, № 222/5/99-00-12-04-02-05 від 07.01.2026) та Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вх. № 20.1.0.0.0/7-260106/61842-БТ від 13.01.2026), звертає увагу суду, що за звітний період з січня 2024 року по жовтень 2025 року єдиним джерелом доходу позивача були сплачені ним аліменти у сумі понад 345 тис. грн. (у середньому - 172 тис. грн. на рік). Це свідчить про те, що фактичний обов`язок з утримання доньки та оплати її навчання був покладений виключно на нього. Відповідно до Наказу № 89 від 25 червня 2025 року «Про встановлення розміру плати за навчання за першим (бакалаврським) та другим (магістерським) рівнями вищої освіти для здобувачів освіти Університету митної справи та фінансів набору 2025 року за кошти фізичних та/або юридичних осіб», вартість навчання за спеціальністю «035 Філологія» становить 30 800 грн. на рік. Таким чином, розмір сплачених аліментів значно перевищує фактичні витрати на навчання дитини, що дає підстави сумніватися у цільовому використанні отриманих позивачем коштів, які могли спрямовуватися не лише на утримання доньки, а й на забезпечення власних потреб та потреб інших членів її родини, до яких він жодного відношення не має. У своїй відповіді на відзив третя особа - ОСОБА_3 - зазначає, що вона й надалі потребує його допомоги для оплати навчання. Це може свідчити про те, що їй не були відомі реальні суми аліментних виплат, які виплачувались ним, які мали йти на її утримання та забезпечення саме її потреб, та що кошти виділялися їй не в повному обсязі (оскільки річна виплата може перекрити оплату навчання за кілька років). Крім того, у період очного навчання дитина проживала разом зі ним та перебувала на його повному забезпеченні (що позивач не заперечує та фактично визнає), тоді як аліменти сплачувалися на рахунок позивача. Отримані нею кошти фактично перекривали оплату навчання, що потребує належної оцінки судом з огляду на принцип цільового використання аліментів, визначений статтями 181, 182 Сімейного кодексу України. Прохає також врахувати, що наразі донька навчається дистанційно, що виключає витрати на проїзд, харчування поза домом та інші супутні витрати, характерні для очної форми навчання. Позивачка не заперечує та фактично визнає цей факт, що підтверджує відсутність зазначених витрат і зменшує фактичний обсяг необхідного матеріального забезпечення. У своїх доводах позивачка та третя особа наполягають на сплаті аліментів «на офіційному рівні згідно із законодавством», проте не враховують, що він не відмовлявся від надання допомоги. Принцип рівності батьків у правах та обов`язках, закріплений у статті 141 Сімейного кодексу України, передбачає, що обов`язок утримання дитини покладається на обох батьків у рівній мірі, якщо інше не випливає з їхніх реальних можливостей. У даному випадку реальні можливості позивача дозволяють їй брати участь у матеріальному забезпеченні повнолітньої доньки на рівних умовах. У зв`язку з цим вважає обґрунтованим покладення на позивача обов`язку сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі, співмірному з розміром аліментів, що сплачуватиме він, що відповідатиме вимогам законодавства. При цьому зазначає, що він зі свого боку готовий сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/12 частки від його доходу. Альтернативно, у разі неможливості визначення частки, прохає встановити фіксовану суму аліментів у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. щомісячно до досягнення донькою 23 років за умови продовження нею навчання. Вважає за необхідне визначити спосіб виконання рішення щодо сплати аліментів у розмірі, співмірному з аліментами, що сплачуватиме він, шляхом перерахування коштів безпосередньо на користь доньки, яка залучена у справі як третя особа. Такий спосіб виконання рішення відповідає принципу цільового використання аліментів, закріпленому у статтях 181, 182 Сімейного кодексу України, та забезпечує прозорість і гарантію того, що кошти будуть використані саме для задоволення потреб дитини, а не на інші цілі. Також вважаю, що встановлення такого порядку виконання рішення дозволить уникнути ризику використання аліментних коштів позивачем на власний розсуд, не пов`язаний із утриманням доньки, та відповідатиме інтересам самої дитини. Крім того, з огляду на принцип рівності батьків у правах та обов`язках, закріплений у статті 141 Сімейного кодексу України, вважає обґрунтованим покладення на обох батьків — як на нього, так і на позивача — обов`язку сплачувати аліменти на користь доньки у співмірному розмірі. Це забезпечить справедливий розподіл матеріального навантаження та відповідатиме реальним можливостям кожного з батьків.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Завчасно надала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та прохає розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Завчасно направив до суду клопотання зазначив, що у зв`язку з зайнятістю на роботі (відрядження у зв`язку із виконанням службових обов`язків), він не має можливості бути присутнім у судовому засіданні 04.02.2026 року. У зв`язку з чим прохає суд проводити судове засідання, в якому розглядається цивільна справа № 399/1062/25 провадження № 2/399/551/2025 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання без його участі та присутності. Позовні вимоги визнає частково в частині стягнення 1/12 (одна дванадцята) частини з усіх видів його заробітку (доходу), альтернативно, у разі неможливості визначення частки від доходу, прошу суд встановити фіксований розмір аліментів у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення

суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Часиною 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачається, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідно до ч. 5 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Враховуючи вище наведене прохає суд розглянути справу № 399/1062/25 провадження № 2/399/551/2025 без його участі. Позовні вимоги визнає частково в частині стягнення 1/12 (одна дванадцята) частини з усіх видів його заробітку (доходу), альтернативно, у разі неможливості визначення частки від доходу, прошу суд встановити фіксований розмір аліментів у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно до досягнення нею 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Доводи надані ним у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив по справі. Покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 обов`язок сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі, співмірному з розміром аліментів, що сплачуватиме він, що у сукупності забезпечить належне та збалансоване утримання дитини відповідно до її потреб та принципу рівності обов`язків батьків, визначеного Сімейним кодексом України. Визначити спосіб виконання рішення шляхом перерахування коштів безпосередньо на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка залучена третьою особою у справі.

5. У разі відсутності реквізитів банківського рахунку прошу здійснювати виплату через державну виконавчу службу або поштовим переказом на адресу дитини.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином. Прохає розгляд цивільної справи проводити без її участі, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області, актовий запис №47.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2011 року у справі №2-99/11 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 31.07.2014 року у справі №399/757/14-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно довідки №12,5-30/437 від 30.10.2025 року, виданої ОСОБА_3 , встановлено, що вона дійсно є студентом ІІ-курсу факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин денної форми навчання Університету митної справи та фінансів (ІV рівень акредитації) за напрямком підготовки (спеціальністю) «035 Філологія». Наказ про зарахування на навчання від 12.08.2024 року №528кс. Переведено на наступний курс наказом від 15.07.2025 року №528кс. Навчання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт). Термін навчання в Університеті за освітнім рівнем «Бакалавр» до 30.06.2028 року.

Відповідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №781 від 23.10.2025 року, яка видана Центром надання адміністративних послуг Онуфріївської селищної ради про те, що до складу зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_4 , входять троє осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 , 07.08.2025 року зареєстрована як ФОП, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, Олександрійська державна податкова інспекція; основний вид діяльності 96.02 – надання послуг перукарнями та салонами краси.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи є повнолітньою та є студенткою Університету митної справи та фінансів державної форми власності на денній формі навчання, що підтверджується договором № 195 від 12.08.2024 року та додатковою угодою до договору про надання платної освітньої послуги від 21.03.2025 року.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , яке видане виконавчим комітетом Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, актовий запис №17.

Позивач ОСОБА_1 має батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з першою А групою інвалідності, загального захворювання, який потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №186812 від 20.06.2022 року.

Доказів, що позивач здійснює догляд за своїм батьком та останній знаходиться на її утриманні, суду не надано.

На підтвердження оплати коштів за навчання позивачем надано квитанції про сплату грошових коштів за навчання в Університеті митної справи та фінансів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , 25.07.2015 року зареєстрували шлюб в відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №30, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим 25.07.2015 року.

Відповідач ОСОБА_2 , є також батьком малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , яке видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №210.

Відповідач ОСОБА_2 , є також батьком неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , яке видане Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління Міністерства юстиції, актовий запис №1547.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , має батьків пенсійного віку – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Інших доказів, що батьки відповідача перебувають на його утриманні, відповідач не надав.

Згідно витягів з реєстру Дніпровської територіальної громади №2025/017744239, №2025/017744127, № 2025/017744128 від 27.11.2025 року, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно довідки від 24.11.2025 року, яка видана ФОП ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_6 , дійсно відвідує заняття з англійської мови у освітньому центрі IQ200 2 рази на тиждень з 14.03.2025 року.

Згідно довідки від 26.11.2025 року, яка видана спортивним директором ГО «ДАФ «Дніпро» Олегом Шелаєвим, зазначено, що адміністрація ГО «ДАО «Дніпро» підтверджує, що гравець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи зачисленим до академії від 03.10.2024 року наказом 24-10з, приймає участь у Всеукраїнських змаганнях з футболу, є основним гравцем команди та регулярно виконує тренувальні та спортивні завдання академії.

Відповідно довідки № 133 від 02.12.2025 року, яка видана ОСОБА_6 , встановлено, що він дійсно навчається в 4-Б класі Дніпровського ліцею №21 «Перспектива» Дніпровської міської ради.

Довідкою №1085 від 28.11.2025 року, яка видана Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, яка видана співробітнику Головного управління ОСОБА_2 в тому, що він проходить військову службу в Службі безпеки України з 22 серпня 2015 року по теперішній час та має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_10 ).

Згідно копії договору оренди житла від 18.03.2024 року, ОСОБА_2 , орендує квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до довідки про рух коштів по картці від 25.11.2025 року, клієнта ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , встановлено, що рух коштів за період 01.01.2025 року-25.11.2025 року, платіж по операція ФУД ЛІСО становить – 16 904,00 грн., тобто за цей період дохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , становить 16904,00 грн.

На підтвердження витрат за плату за спожитий газ, плату за електроенергію, плату за доставку газу відповідачем надано суду платіжні інструкції №Х1ВК-Е6КС-6729-ХММЗ від 13.11.2024 року, № 88ЗТ-ХА9К-Х8ЕК-3165 від 09.04.2025 року, №МН28-9С45-ОСНТ-С82С від 07.02.2025 року, №02АР-ХН60-110В-ВЕ8Р від 16.09.2025 року, №С30К-В32Р-33М3-Х0ЗЕ від 09.04.2025 року, № В569-32АВ-9381-К5МР від 16.09.2025 року, №СС5К-М663-8968-ЕЕ09 від 09.07.2025 року, №498-Т8Р8-К7Н5-68Е7 від 09.03.2025 року, №56А2-А9НМ-05А2-2Х4К від 09.07.2025 року, 030Е-53Х9-3АРЕ-ЕМВ7 від 16.09.2025 року, №М788-Н4КН-5КНЕ-ТММН від 10.11.2025 року, №Х2МР-70СМ-11СТ-24К5 від 10.11.2025 року.

На підтвердження витрат на сплату за навчання відповідачем надано суду платіжні інструкції № 9РА6-ОР6М-Е5КН-7А9Х від 09.10.2025 року, №18Р8-06ТК-М819-М142 від 01.12.2025 року, №МК04-2Х86-916Х-РТ70 від 09.06.2025 року, №629Е-1607-ТМА5-2808 від 10.11.2025 року.

Згідно довідки №15/324, яка видана Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях встановлено, що доходи ОСОБА_2 , за період з січня 2025 року по листопад 2025 року становить 1040564,81 грн., утримання за виконавчими листами та інші утримання становить 174978,23 грн.

На виконання вимог ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 року, з Державної податкової служби України надійшла інформація за вих..№222/5/99-00-12-04-02-05 від 07.01.2026 року, станом на 06.01.2026 року, надано відомості з Державного реєстру про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів, отриманих від податкових агентів, ОСОБА_2 , за період з січня 2025 року по листопад 2025 року.

Згідно довідки №12,5-30/477 від 08.12.2025 року, яка надана позивачкою разом із відповіддю на відзив, яка виданої ОСОБА_3 , встановлено, що вона дійсно є студентом ІІ-курсу факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин денної форми навчання Університету митної справи та фінансів (ІV рівень акредитації) за напрямком підготовки (спеціальністю) «035 Філологія». Наказ про зарахування на навчання від 12.08.2024 року №528кс. Переведено на наступний курс наказом від 15.07.2025 року №528кс. Навчання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт). З метою забезпечення належного рівня безпеки учасників освітнього процесу та відповідно до рекомендацій МОН України, заняття студентів ІІ курсу у першому семестрі 2025-2026 н.р., проводилось у дистанційному режимі.

На виконання вимог ухвали суду від 08.12.2025 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області №7144/5/11-28-12-01-06 від 19.12.2025 року, надано інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми доходу, нарахованого податку та військового збору ОСОБА_1 за період з січня 2024 року по жовтень 2025 року, з якої вбачається перерахування на її рахунок аліментних платежів. Також повідомлено, що відповідний звіт «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» є щомісячним, інформація за листопад-грудень 2025 року буде доступна після граничного терміну подання відповідної звітності.

На виконання вимог ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» направив до суду інформацію стосовно ОСОБА_1 , за період з 01.11.2020 року по 01.11.2025 року, про суми аліментних платежів, що надходили на її розрахунковий рахунок.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття, є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх дітей, які продовжують навчатися, після досягнення ними повноліття до двадцяти трьох років.

У п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3 дано роз`яснення, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже відповідно до ч.3 ст.199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв`язку з цим стягуються аліменти.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201цьогоКодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою Університету митної справи та фінансів за напрямком підготовки»035 Філологія» на комерційній основі, отже очевидно, що ОСОБА_3 , у зв`язку з навчанням потребує допомоги на придбання їжі, одягу, підручників.

Оскільки донька ОСОБА_3 на даний час постійно проживає з матір`ю ОСОБА_1 , має разом з нею зареєстроване місце проживання, суд вважає, що мати ОСОБА_1 мала право відповідно до положень ст.199 СК України звернутися до суду з позовом на утримання повнолітньої доньки у період навчання, оскільки донька має постійне місце проживання з нею та перебуває на її утриманні.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 554/4533/17, провадження № 61-11842св18.

Вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на користь повнолітньої доньки ОСОБА_3 на її утримання в період навчання, - відповідають роз`ясненням п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При цьому суд враховує, що батько ОСОБА_3 – ОСОБА_2 – є працездатним, працює, а відповідно і може сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 на період її навчання. Крім того, суд враховує матеріальний стан відповідача, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а також дружина, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, до досягнення трьох років, орендування квартири, сплату комунальних послуг. Також суд враховує, що позивач є працездатною, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, також враховує і її матеріальний стан, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, стягнення аліментів присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на викладене, дослідивши надані докази, керуючись принципом змагальності та диспозитивності, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання, щомісячно у розмірі 1/10 частини його доходів, починаючи з 04.11.2025 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2028 року.

Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_2 про визначення способу виконання рішення щодо виплати аліментів та покладення обов`язку на обох батьків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 726,72 грн.

Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої доньки на період навчання у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 04 листопада 2025 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2028 року, але не більше як до досягнення донькою 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 72 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Інформація про сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кіровоградського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2026 року.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області О.О. Шуліка