Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №352/8/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/8/26

Провадження № 1-кп/352/144/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025091250000301 від 08.11.2025 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микитинці, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, військовослужбовця за призовом під час мобілізації в ЗС України на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, не одруженого, утриманці відсутні, українця, громадянина України, депутатом будь-якої ради не обирався, раніше не судимого, якому пам`ятка про його права та обов`язки вручено під розписку, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 259 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, яке загрожує загибеллю людей чи іншим тяжким наслідкам.

Вказане кримінальне правопорушення підсудний вчинив при наступних обставинах:

08.11.2025 р. о 10 год. 00 хв. солдат ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку в частині надання інформації про загрозу злочинних посягань, свідомо знаючи про те, що його повідомлення є неправдивим, із свого мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi A5», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , анонімно здійснив дзвінок на лінію екстреного виклику «102» Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та повідомив працівникам поліції завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху через замінування будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади - відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Тисмениця, вул. К. Левицького, 4.

Внаслідок своїх неправомірних дій, ОСОБА_6 створив обстановку загального страху, невпевненості, паніку, загрозу нормальному ритму життя, загибелі людей, дезорганізував функціонування відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, а тим самим порушив безпеку суспільства, органу державної влади, безпідставно відволік сили і засоби спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні пред`явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Вкрай негативно ставиться до скоєного. У наслідок вчинених кримінальних правопорушень та постійних переживань значно погіршився неналежний стан його здоров`я. Підсудний просить суд суворо його не карати та при призначенні покарання врахувати, що всі неправомірні діяння скоїв внаслідок глупості викликаної станом алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду свої доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, оцінивши та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні всі докази по даному кримінальному провадженню в їх сукупності - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковано ст. 259 ч. 2 КК України, так як він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, яке загрожує загибеллю людей чи іншим тяжким наслідкам.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд)передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

При цьому суд обгрунтовано посилається на практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». В подальшому, Європецський суд з прав людини, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 р. зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд при призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

До обтяжуючих відповідальність підсудного обставини суд відносить вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння.

До пом`якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги і те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше; проходячи військову службу займається суспільно-корисною працею та має легальний дохід; має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно; має незадовільний стан здоров`я, внаслідок чого перебуває на диспансерному обліку в ОПНД з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю з наростаючим зниженням інтелектуально-мнестичних функцій, стан абстенції з делірієм», проте згідно з висновком судово-психіатричної експертизи за № 448/2025 від 09.12.2025 р. ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки РПП внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_6 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; на обліку в ОНД не перебуває; його поведінку до і після вчинення злочину, вкрай негативне відношення до вчиненого злочину.

Таким чином, враховуючи наявність вищезазначених декількох обставин, що пом`якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого, суд вважає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення і впливають на пом`якшення покарання. Тому суд прийшов до висновку за можливе застосувати до підсудного норми ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_6 більш м`яке основне покарання, тобто нижче від найнижчої межі передбачене санкцією ст. 259 ч. 2 КК України, проте у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, суд вважає буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_6 та попередження скоєння нових злочинів.

Окрім того, застосовуючи до ОСОБА_6 норми ст. 69 КК України, суд приймає до уваги, що у будь-якому разі встановлені обставини, які пом`якшують покарання та дані про особу підсудного, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним та несправедливим.

Крім того, на переконання суду, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідає також принципу співрозмірності конкретного злочинного діяння, вчиненого ним, з покаранням призначеним останньому.

Арешт накладений згідно ухвал слідчого судді Тисменицького районного суду від 11.11.2025 р. на тимчасово вилучене майно - мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A5», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_6 - слід скасувати.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів, суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не закладався.

Керуючись ст.ст. 342 - 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 259 ч. 2 КК України та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою, а строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання з 08.11.2025 р., зарахувавши при цьому термін його попереднього ув`язнення в строк відбуття покарання, виходячи з розрахунку, у відповідності до вимог ст. 72 ч. 5 КК України, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 4457,00 грн. понесених по даному кримінальному провадженню судових витрат за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України судової експертизи відео, звукозапису за № СЕ-19/109-25/16450-ВЗ від 12.12.2025 р.

Арешт накладений згідно ухвал слідчого судді Тисменицького районного суду від 11.11.2025 р. на тимчасово вилучене майно - мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A5», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_6 - скасувати.

Речові докази по даному кримінальному провадженню : два диски формату DVD-R та CD-R з аудіозаписом телефонного виклику на лінію «102» стосовно замінування будівлі ВП № 1(м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - зберігати при матеріалах даного кримінального провадження; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A5», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 1(м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - конфіскувати в дохід держави.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

На вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому негайно, після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1