Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №350/1893/25 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1893/25

Номер провадження 3/350/29/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , одружену, з вищою освітою, українку, громадянку України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП -

установив:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

22.12.2025 на розгляд Рожнятівського районного суду поступила справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 440274 від 15.12.2025, ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст. 50Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 03.11.2025 біля 12:15 год. на території Сваричівського ліцею конфліктував із своїм однокласником ОСОБА_3 під час якого штовхав його, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю, чим спричинив фізичного болю.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП не визнала. Зазначила, що належним чином виконує батьківські обов`язки щодо виховання сина, який виховується у повній сім`ї, забезпечений належними умовами проживання та навчання. Чому поліцейський зазначив у протоколі, що нею не виконуються вимоги ст. 50 СК України, вона не розуміє. Стверджує, що її син добре навчається, дисциплінований, агресивної та конфліктної поведінки не проявляє, що підтверджується характеристикою навчального закладу, скарг на його поведінку раніше не надходило. Вказала, що подія, яка стала підставою для складання протоколу відбулася під час перебування дітей у закладі освіти без її відома та присутності. Зазначила, що під час перебування дитини у закладі освіти вона не здійснює безпосередній нагляд за її поведінкою, оскільки обов`язок забезпечення дисципліни, безпеки та належного нагляду за учнями у цей період покладається на працівників навчального закладу. Після того, як мати ОСОБА_3 почала звертатися до всіх інстанцій, було встановлено обставини конфлікту, які свідчать про провокативний характер події. Саме ОСОБА_3 має неспокійний характер, ображає дітей, а також постійно вчиняє конфлікти. На її думку, саме мати ОСОБА_3 усунулася від виховання сина, і шляхом письмових заяв, до поліції та прокуратури хоче перевести увагу на інших батьків.

Не розуміє, чому працівником ювенальної превенції було отримано пояснення малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в присутності соціального педагога, в той час як пояснення ОСОБА_3 були оримані в присутності його матері.

Стверджує, що за відсутності законних представників, якими є батьки вищевказаних малолітніх дітей, працівник ювенальної поліції відобразив у пояснення ті обставини, які йому необхідні були для складання протоколу з обвинувальним ухилом, тому просила заслухати поясненння малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , а також малолітнього ОСОБА_8 безпосередньо в судовому засіданні. Просила закрити провадження відносно неї.

Оскільки ОСОБА_1 заперечувала свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, вважала що працівник ЮП відобразив пояснення малолітніх осіб не об`єктивно, з обвинувальним ухилом, суд задоволив її клопотання та вприсутності законних представників отримав пояснення малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Так, малолітній ОСОБА_7 суду пояснив про те, що 03.11.2025 купив у магазині пляшку води, яку залишив біля своєї парти та вийшов з класу. Коли повернувся в клас то побачив, що води у пляшці немає, вода розлита. Однокласник ОСОБА_4 сказав, що води трохи випив ОСОБА_3 , а решту порозливав по підлозі класу. Після цього він разом з іншими однокласниками вийшли на шкільне подвір`я, зокрема на спортивну площадку, на якій знаходився ОСОБА_3 , якого він запитав, чому він випив його воду. ОСОБА_3 відповів, що йому так захотілося, почав його, а також ОСОБА_6 обзивати, а ОСОБА_2 штовхати та бити. Також, ОСОБА_3 почав копати його ногами та штовхати інших хлопців. У відповідь ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_3 від себе, після чого прийшов дорослий, який всіх втихомирив. Стверджує, що саме ОСОБА_3 першим штовхнув та почав бити ОСОБА_2 , який вимушений був відштовхнути ОСОБА_3 у відповідь.

Аналогічні по суті пояснення дав суду малолітній ОСОБА_4 , який крім того пояснив, що дійсно ОСОБА_3 випив воду, яка належала його однокласнику ОСОБА_7 . На запитання ОСОБА_2 чому він випив воду ОСОБА_3 відповів, що так захотів і почав штовхати ОСОБА_2 та копати його ногами. ОСОБА_2 вимушений був захиститися від ОСОБА_3 і тому відштовхнув його. Ніхто з хлопців не копав ОСОБА_3 , і про це він говорив поліцейському, однак чомусь поліцейський написав інакше.

Малолітній ОСОБА_5 пояснив про те, що 03.11.2025 на спортивній площадці бачив, що саме ОСОБА_3 штовхав та копав ОСОБА_2 , який сказав не копати його ногами та у відповідь відштовхнув ОСОБА_3 .

Аналогічні по суті пояснення дав суду малолітній ОСОБА_6 .

Малолітній ОСОБА_2 пояснив про те, що 03.11.2025 на спортивній площадці він разом з однокласниками з`ясовували у ОСОБА_3 чому він випив воду ОСОБА_7 . ОСОБА_3 відповів, що він так захотів, і три рази штовхнув його та копав по ногах. Він сказав ОСОБА_3 не копати його та відштовхнув від себе, однак ОСОБА_3 знову насідав на нього і вони зчепившись між собою впали на землю. Підійшов дорослий, який розборонив всіх.

Малолітній ОСОБА_8 дав суду по суті такі самі пояснення.

Малолітній ОСОБА_3 пояснив, що він не пив воду, яку купив ОСОБА_7 . Він нікого не штовхав, навпаки його штовхали на спортивній площадці біля 12 години, а також перед цим, того ж дня, приблизно біля 10 години однокласники наносили йому удари. ОСОБА_2 біля 10 год удари йому не наносив.

Мати малолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_9 в судовому засіданні вказувала, що вважає свого сина потерпілим, оскільки його в школі побили. ЇЇ син нікого не чіпає, можливо він і захищався, однак саме його побили. Просила визнати її неповнолітнього сина потерпілим, а її визнати законним представником потерпілого. Вважає неправдою інформацію, яку виклав поліцейський у поясненнях однокласників сина про те, що її син ОСОБА_10 випив воду ОСОБА_7 . Тому просить брати до уваги тільки те, що її сина штовхали та били, а син тільки оборонявся.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440274 складений 15.12.2025 в сел.Рожнятів, згідно з яким ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст.50Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 03.11.2025 біля 12:15 год. на території Сваричівського ліцею конфліктував із своїм однокласником ОСОБА_3 під час якого штовхав його, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю, чим спричинив фізичного болю (а.с.1);

- рапорт чергового відділення поліції № 2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП від 04.11.2025, у якому вказано, що 04.11.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 8693 від 04.11.2025 як: ІНШІ ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне:

04.11.2025 о 14:06 надійшло повідомлення зі служби 102 від КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» РСР Міндок, тел.: 0347421240 про те, що 03.11.2025 в с-щі Рожнятів, вулиця Шкільна буд. 17, Рожнятівської ТГ, Калуського району у школі однокласники нанесли тілесні ушкодження хлопцю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 . Діагноз: забій м`яких тканин різних частин тіла, забійна гематома нижньої третини лівої гомілки. Виїздом на місце події встановлено, що 03.10.2025 близько 12:30 год. на території Сваричівського ліцею, однокласники 5/Б класу ( ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ) під час перерви вчинили безпричинно конфлікт відносно учня даного ліцею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , в ході якого нанесли йому удари руками, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. По даному факту останній спільно з мамою ОСОБА_9 був оглянутий в лікувальному закладі. По даному факту в присутності мами відібрано пояснення ОСОБА_3 , також опитано та отримано письмову заяву та протокол-заяву від мами ОСОБА_9 , в якій вона вказала, що по факту отриманих тілесних ушкоджень її сином на відкритті кримінального провадження не наполягає, від проходження судово-медичної експертизи відмовляється. Дане звернення потребує додаткового розгляду, проводиться перевірка. Опрацювання даного повідомлення фіксувалося при включеній нагрудній камері поліцейського Тексар ( а.с.2);

- копія протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_9 на ім`я начальника відділення поліції № 2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП від 04.11.2025 та копія її заяви (а.с.3, 4);

- копії пояснень неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с.5-10);

Беручи до уваги, що сторона даного провадження, тобто ОСОБА_1 заявила клопотання про допит вищезазначених малолітніх осіб, і суд отримав такі пояснення безпосередньо у судовому засіданні, тому суд при вирішенні справи бере до уваги самі ці пояснення, які наведено судом вище, і не бере до уваги письмові пояснення цих осіб, які містяться на а.с. 5-10 цієї справи, оскільки працівник ЮП застосував різні підходи щодо отримання пояснень від малолітніх осіб, тобто малолітнього ОСОБА_3 опитував в присутності його матері, а інших осіб в присутності соціального педагога.

- копія протоколу №2 засідання комісії Сваричівського ліцею Рожнятівської селищної ради з розгляду випадків булінгу (цькування) від 12.11.2025 складеного на підставі заяви ОСОБА_9 , матері ОСОБА_3 , про факт морального та фізичного тиску з боку окремих однокласників на її сина, який мав місце на спортивному майданчику навчального закладу під час перерви 03.11.2025 (а.с.11-12);

- копія повторної заяви ОСОБА_9 а ім`я начальника відділення поліції № 2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП;

- копія протоколу до клінічного обслуговування від 04.11.2025 №2425 (а.с.14-16);

- відеозаписи на оптичних дисках DVD+R (а.с. 17, 18), на яких зафіксовано: конфлікт між дітьми який мав місце на спортивному майданчику навчального закладу під час перерви 03.11.2025.

На підтвердження своєї невинуватості ОСОБА_1 дала суду пояснення, які викладено судом вище.

Крім того, ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено характеристики на ОСОБА_2 з Сваричівського ліцею (а.с. 33, 35) та від старости с.Сваричів (а.с. 34).

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України, зокрема полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання обов`язків, встановлених ст. 150 СК України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України спеціальний, а саме батьки або особи, які їх замінюють, на яких законодавством покладено обов`язки щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

До обов`язкового складу об`єктивної сторони невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей входить ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція статті 184 КУпАП є бланкетною, а особа, яка визначена ст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов`язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.

Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 184 КУпАП, передбачає відповідальність за ухиленням від виконання батьківських обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Тому в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 не виконує обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина.

Судом встановлено, що протокол серії ВАД № 440274 відносно ОСОБА_1 не відображає суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не містить посилання не тільки на відповідні норми Закону України «Про охорону дитинства», які були порушені, у ньому зазначено про невиконання ОСОБА_1 вимог ст. 50 СК України, у той час, як ця норма не регулює обов`язків батьків щодо виховання дитини, протокол не містить всіх ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, оскільки не зазначено, які дії зобов`язана була вчинити ОСОБА_1 в ситуації, коли малолітні на спортивній площадці навчального закладу з`ясовували стосунки, та від виконання якого саме обов`язку ухилилася мати, малолітня дитина якої на час інкримінованих їй дій перебувала не вдома чи на вулиці, а в навчальному закладі.

Варто зазначити, що сам по собі конфлікт, у який вступила дитина, в тому числі з іншою дитиною, не є проявом ухилення матері від виконання передбаченого законодавством обов`язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини.

Батьки такої дитини мають нести відповідальність лише в тому випадку, коли такий конфлікт був зумовлений діями або бездіяльністю батьків чи якщо батьки могли запобігти конфлікту, але не зробили цього.

У даному випадку відсутні будь-які докази того, що мати могла запобігти конфлікту, що виник між дітьми, у період перебування сина без її присутності, а саме у школі. Отже, відсутні докази винної поведінки матері та докази вчинення нею правопорушення.

Навпаки, з доданих характеризуючих малолітнього ОСОБА_2 матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 належним чином займається вихованням сина. Так, згідно з характеристикою учня 5-Б класу Сваричівського ліцею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній зарекомендував себе як старанний, працелюбний та уважний учень, до навчання ставиться відповідально, має навчальні досягнення високого рівня, добру зорову та слухову пам`ять, добре запам`ятовує навчальний матеріал, виявляє логічне та творче мислення, має здібності до вивчення предметів гуманітарного напряму. На уроках активний, виконує домашні завдання, допомагає товаришам, має добрий загальний розвиток, багато читає.

Також у документі зазначено, що учень є дисциплінованим, правил поведінки у ліцеї дотримується, зауваження педагогів сприймає адекватно, робить висновки зі своїх помилок. Агресивної поведінки не проявляє, конфліктів з однокласниками та вчителями не має. У колективі класу має авторитет, підтримує доброзичливі стосунки з учнями, охоче допомагає іншим, уміє працювати в парі та групі, відзначається ввічливістю, тактовністю та повагою до дорослих.

Крім того, характеристикою підтверджено участь учня у класних та загальношкільних заходах, активність у позаурочному житті школи; у позаурочний час активно займається футболом, бере участь у спортивних змаганнях різного рівня, проявляє наполегливість, відповідальність та вміння працювати в команді, має позитивну мотивацію до навчання та саморозвитку.

Наведене свідчить про належну поведінку та соціальну адаптацію малолітнього, відсутність ознак агресивності чи конфліктності, що дає підстави вважати, що батьки беруть активну участь у вихованні та навчанні дитини, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 , як зазначено в протоколі, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Отже, характеризуючі малолітнього ОСОБА_2 дані, отримані в судовому засіданні його пояснення та поведінка, отримані судом пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її поведінка, дають суду підстави стверджувати, що ОСОБА_1 підтримує постійний зв`язок зі школою, цікавиться успіхами та поведінкою сина, а в цілому, суд переконаний, що вона виховує свого сина в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу та Батьківщини.

Вищенаведені судом пояснення малолітніх осіб спростовують зміст протоколу про протиправну поведінку малолітнього ОСОБА_2 , за дії якого його мати ОСОБА_1 може нести адміністративну відповідальність, передбачену ст. 184 ч. 1 КУпАП.

Також, як пояснення малолітніх осіб, так і інші матеріали цього провадження не підтверджують протиправну дію або бездіяльність ОСОБА_1 пов`язану з її ухиленням від виконання передбачених законодавством обов`язків.

Формальне зазначення у протоколі про невиконання передбачених законодавством обов`язків, щодо необхідних умов виховання свого сина не може бути підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП. Наявні матеріали справи не підтверджують, що ОСОБА_1 не виконує та ухиляється, як про це зазначено у протоколі від обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення викликає розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов`язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що вказана у протоколі подія відбулася не в наслідок ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання дитини.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання ОСОБА_9 про визначення для її неповнолітнього сина ОСОБА_3 статусу потерпілого в даному провадженні не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 184 КУпАП та ст. 269 КУпАП, потерпілим у справі про адміністративне правопорушення може бути лише особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Разом з тим, об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є права та інтереси дитини, яку виховують батьки або особи, що їх замінюють, а не права чи інтереси інших осіб.

У зв`язку з цим, дитина, з якою конфліктував син особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не може визнаватися потерпілою у межах даного адміністративного провадження, оскільки шкода, якщо вона мала місце, не є наслідком адміністративного правопорушення, інкримінованого матері, а виникла внаслідок конфлікту між дітьми під час їх перебування у закладі освіти.

За таких обставин підстави для надання статусу потерпілого у цій справі відсутні.

При цьому суд роз`яснює, що зазначені обставини не позбавляють ОСОБА_9 права звернутися з відповідною заявою або повідомленням про подію до компетентних органів у порядку та спосіб, визначені законом, у тому числі в межах інших видів проваджень, поза межами даної справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 184, 245, 247, 251, 252, 256, 283, 284 КУпАП -

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.

Повний текст постанови складено 09.02.2026.

Суддя: