Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №185/12174/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12174/25

Провадження № 2-о/185/33/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мельник А.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет», про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , диплома бакалавра серії НОМЕР_2 від 05 липня 1999 з реєстраційним № 222 (денна форма навчання; період навчання: 01.09.1995-05.07.1999) та диплома спеціаліста серії НОМЕР_3 від 10 червня 2000 року з реєстраційним № 184 (денна форма навчання; період навчання: 01.09.1999-10.06.2000), виданих Донецьким державним технічним університетом на ім`я « ОСОБА_2 ».

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що він у 1995 році вступив до Донецького державного технічного університету і у 1999 році закінчив повний курс за освітньо-професійною програмою з професійним спрямуванням економіка та підприємництво з присвоєнням згідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії від 05 липня 1999 року кваліфікації бакалавра з економіки, про що видано диплом бакалавра серії НОМЕР_2 від 05 липня 1999 року, реєстраційний № 222, та додаток до диплома бакалавра серії НОМЕР_2 від 05 липня 1999 року, реєстраційний № 222 (денна форма навчання; період навчання: 01.09.1995-05.07.1999). У 1999 році заявник продовжив навчання і в 2000 році закінчив Донецький державний технічний університет за спеціальністю облік і аудит з присвоєнням згідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії від 10 червня 2000 року кваліфікації спеціаліста економіста-бухгалтера, про що видано диплом спеціаліста серії НОМЕР_3 від 10 червня 2000 року, реєстраційний № 184, та додаток до диплома спеціаліста серії НОМЕР_3 від 05 липня 2000 року, реєстраційний № 184 (денна форма навчання; період навчання: 01.09.1999-10.06.2000). Однак, в згаданих дипломах бакалавра та спеціаліста закладом освіти була допущена помилка в написанні прізвища заявника, а саме замість правильного « ОСОБА_3 », вказано невірне « ОСОБА_4 ». Заявник звертався до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» із заявою щодо видачі дублікатів документів про освіту, але це не призвело до бажаного результату, позаяк у видачі дублікатів документів фактично відмовлено, з посиланням на те, що дане питання згідно чинного законодавства має бути вирішено виключно в судовому порядку (лист №01-10/796 від 07.10.2025). Крім того, заявник звертає увагу, що в даному разі архів навчального закладу залишився на тимчасово окупованій території і заявник як випускник такого закладу немає доступу до архівних справ випускників минулих років, а відомості про навчання заявника в ЄДЕБО відсутні. Встановлення факту належності дипломів має для заявника юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, від яких залежить вирішення питання щодо зарахування періоду навчання до страхового стажу заявника, а також для подальшої самореалізації в житті, зокрема, для доведення наявності фахової освіти при трудових правовідносинах та працевлаштуванні.

У судове засідання представник заявника, заявник не з`явились, представник заявника надав суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності сторін (їх представників) фіксування процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи та встановивши обставини справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 1 постанови № 5 Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Так, суд встановив, що заявник у 1995 році вступив до Донецького державного технічного університету і у 1999 році закінчив повний курс за освітньо-професійною програмою з професійним спрямуванням економіка та підприємництво з присвоєнням згідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії від 05 липня 1999 року кваліфікації бакалавра з економіки, про що видано диплом бакалавра серії НОМЕР_2 від 05 липня 1999 року, реєстраційний № 222, та додаток до диплома бакалавра серії НОМЕР_2 від 05 липня 1999 року, реєстраційний № 222 (денна форма навчання; період навчання: 01.09.1995-05.07.1999).

У 1999 році заявник продовжив навчання і в 2000 році закінчив Донецький державний технічний університет за спеціальністю облік і аудит з присвоєнням згідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії від 10 червня 2000 року кваліфікації спеціаліста економіста-бухгалтера, про що видано диплом спеціаліста серії НОМЕР_3 від 10 червня 2000 року, реєстраційний № 184, та додаток до диплома спеціаліста серії НОМЕР_3 від 05 липня 2000 року, реєстраційний № 184 (денна форма навчання; період навчання: 01.09.1999-10.06.2000).

Указом Президента України № 591/2001 від 07.08.2008 року «Питання надання вищим навчальним закладом статусу національного», Донецькому державному технічному університету надано статус національного.

Судом встановлено, що в свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , яке видане 12 вересня 1978 року зазначено, що це свідоцтво видане на ім`я « ОСОБА_2 ». В свідоцтві про неповну загальну середню освіту серії НОМЕР_5 , та додатку до нього, які видані 14 червня 1993 року зазначено, що ці свідоцтво та додаток до нього видані на ім`я « ОСОБА_1 ».

В паспорті громадянина України серії НОМЕР_6 , який виданий Жданівським МВ УМВС України в Донецькій області 31 травня 1995 року вказано, що цей паспорт виданий на ім`я « ОСОБА_1 ».

В довідці про присвоєння ідентифікаційного номера, яка видана ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 07 жовтня 1998 року вказано, що ця довідка видана на ім`я « ОСОБА_1 ». В довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1216-5003109671 від 01 лютого 2024 року, яка видана УСЗН Павлоградської міської ради вказано, що ця довідка видана на ім`я « ОСОБА_1 ».

Згідно ч. 1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Отже, вступаючи, навчаючись та закінчуючи Донецький державний технічний університет заявник мав ім`я « ОСОБА_1 », однак в дипломах бакалавра та спеціаліста Донецького державного технічного університету від 05 липня 1999 року та від 10 червня 2000 року відповідно закладом освіти справді були допущені помилка в написанні прізвища заявника, а саме замість правильного « ОСОБА_3 », вказано невірне « ОСОБА_4 ».

28.12.2020 набрав чинності Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 № 1351 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2015 року № 249», яким викладено в новій редакції Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2015 року № 249 (далі – Порядок).

Згідно підпункту шостого пункту першого розділу V Порядку дублікат документа про вищу освіту виготовляє заклад освіти у разі неможливості встановити інформацію, що необхідна, зокрема, для підготовки документа про вищу освіту до міжнародного обігу, проставлення апостиля та/або його легалізації, через втрату, знищення чи недоступність архівів закладу освіти.

На офіційному сайті освітнього омбудсмена України оприлюднено інформацію про те, що Служба освітнього омбудсмена виявила, що випускники ЗВО в разі отримання диплому з помилками, відповідно до законодавства, можуть отримати лише його дублікат, а не виправлений документ, що створює певні ризики для тих випускників, які планують працевлаштуватися або вступати за кордон [https://eo.gov.ua/yak-vidnovyty-prava-na-otrymannia-dokumentiv-pro-osvitu/2021/07/15/].

Суд враховує, що заявник звертався до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» із заявою про видачу дублікатів документів про освіту, але це не призвело до бажаного результату, позаяк у видачі дублікатів документів фактично відмовлено, з посиланням на те, що дане питання згідно чинного законодавства має бути вирішено виключно в судовому порядку (лист №01-10/796 від 07.10.2025 р.). Відповідно у разі ухвалення судом рішення, яким буде встановлено відповідний юридичний факт здобуття заявником відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти (отримання диплому та/або додатку/виписки з залікової відомості до нього з відповідними результатами навчання), заявник буде мати можливість звернутись до університету з відповідною письмовою заявою та доданим рішенням суду, як правовою підставою для замовлення, виготовлення та видачі дублікату відповідного освітнього документа.

Згідно пункту сьомого розділу V Порядку у разі створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, на підставі підпункту 6 пункту 1 цього розділу, якщо інформації про факт видачі документа про вищу освіту, дублікат якого замовляється, немає в ЄДЕБО, відповідальна особа закладу освіти завантажує у замовлення рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти із зазначенням номера судової справи, форми та дати судового рішення або офіційний лист відповідного уповноваженого органу, яким підтверджено факт проставлення штампа «Apostille» або вчинення консульської легалізації.

Згідно пункту 26 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, із подальшими змінами в чинній редакції, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

В даному разі архів навчального закладу залишився на тимчасово окупованій території і заявник як випускник такого закладу немає доступу до архівних справ випускників минулих років, а відомості про навчання заявника в ЄДЕБО, системи, що запроваджена після здобуття заявником вищої освіти, відсутні.

Встановлення факту належності дипломів має для заявника юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, від яких залежить вирішення питання щодо зарахування періоду навчання до страхового стажу заявника, а також для подальшої самореалізації в житті, зокрема, для доведення наявності фахової освіти при трудових правовідносинах та працевлаштуванні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року ц справі № 320/948/18 виснувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; -заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту належності дипломів залежить виникнення та зміна немайнових прав заявника, що пов`язані з можливістю звернення до навчального закладу за видачею дублікатів дипломів, а також для врахування періодів навчання при обчисленні страхового стажу.

На підставі наданих доказів, суд вважає, що доводи заявника відповідають дійсним обставинам справи, заява є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет», про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 диплома бакалавра серії НОМЕР_2 від 05 липня 1999 з реєстраційним № 222 (денна форма навчання, період навчання 01.09.1995 – 05.07.1999) та диплома спеціаліста серії НОМЕР_3 від 10 червня 2000 року з реєстраційним № 184 (денна форма навчання, період навчання 01.09.1999 - 10.06.2000) виданих Донецьким державним технічним університетом на ім`я « ОСОБА_2 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Суддя С. Г. Юдіна