Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №171/4560/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 171/4560/25

Номер провадження 1-кп/213/140/26

В И Р О К

Іменем України

09 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025041410000290 від 05.12.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янка Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, який на утриманні малолітніх дітей не має, навчається на 2 курсі комунального закладу освіти «Апостолівський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів» Дніпропетровської обласної ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , 24 листопада 2025 року о 21 годині, перебував поблизу будинку АДРЕСА_3 , де побачив металеві двостворчасті ворота входу на територію домоволодіння АДРЕСА_3 належні ОСОБА_6 , після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення таємного викрадення чужого майна ОСОБА_4 цього ж дня приблизно о 21 годині 10 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попередньо впевнившись, що власники вказаного домоволодіння відсутні та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи, що вчиняє безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, шляхом вільного доступу, зняв з завіс дві частини металевих воріт входу на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , загальною шириною 270 см, висотою 193 см, вартістю 4345 гривень 31 копійка, які належать потерпілому ОСОБА_6 .

Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 4345 гривень 31 копійка.

ОСОБА_4 вчинив злочин під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, який продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 20 жовтня 2025 року № 793/2025.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

17.12.2025 між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаявся. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вигляді 5 років позбавлення волі, - на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Потерпілий надав письмову згоду на укладання зазначеної угоди.

ІІ. Висновки суду та мотиви призначення покарання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

В судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, та надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Захисник обвинуваченого підтвердив добровільність надання обвинуваченим згоди на укладення угоди про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 здійснив дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, за яким належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому судом визнається щире каяття.

Підстави для застосування статті 69 КК України відсутні.

ІІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався і підстав для його обрання немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 468, 469, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 17 грудня 2025 року про визнання винуватості між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

Двостворчасті ворота загальною шириною 270 см, висотою 193 см, виконані з металевого листа товщиною 1,5 мм металевого куба розміром 30 на 30 мм, та оздоблених крученою квадратною арматурою діаметром 10 мм, - залишити за належністю власнику.

Матеріали кримінального провадження №12025041410000290 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при справі 171/4560/25, пр. № 1-кп/213/140/26.

Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1