Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №208/2147/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/2147/25

№ провадження 1-кп/208/654/26

ВИРОК

Іменем України

28 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12025053410000009 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Комі, рф, громадянина України, освіта середня, не працевлаштований, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У вечірній час доби 08 січня 2025 року, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , прийняв рішення зайнятись незаконним добуванням раків у водоймищі за координатами 48.31989, 37.09030, з місцем розташування за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Гришине.

Приблизно о 20.30 того ж дня, Долід реалізуючи свій злочинний умисел, взяв із собою наявні у нього три раколовки, виготовлені з металевих прутів та сітки, які він зберігав за місцем свого мешкання, та направився до зазначеного вище водного об`єкту, на який поширюється заборона на вилов річкових раків у період линьки і виношування ними ікри, з 01 грудня 2024 року по 30 червня 2025 року, включно.

Прибувши до водоймища, о 20.50 годині Долід діючи в порушення вимог «Правил любительського і спортивного рибальства», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пункту 1 наказу Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області № 138 від 12.11.2024 року «Про встановлення заборони на вилов раків в рибогосподарських водних об`єктах Донецької області у 2024-2025 роках», яким встановлено терміни заборони на вилов річкових раків у рибогосподарських водних об`єктах, що знаходяться в районі діяльності Управління, а саме у період линьки і виношування ними ікри з 01 грудня 2024 року по 30 червня 2025 року (включно), за допомогою дерев`яної палки занурив по черзі у воду на відстані приблизно 1-1,5 метри від берега наявні у нього три раколовки для вилову раків.

Оскільки для добування раків таким способом був потрібен деякий час, Долід залишив встановленні ним раколовки у зазначеному місці водоймища, після чого повернувся до житлового будинку за місцем свого мешкання.

Приблизно о 11.00 годині 09.01.2025 року, Долід продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконний вилов раків, повернувся до берега водного об`єкту, де посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, умисно, незаконно виловив раків звичайних річкових, у кількості 71 штук.

Незаконно добувши вищевказаних раків, Долід спричинив Покровській міській військовій адміністрації Донецької області, екологічного збитку (шкоди) на загальну суму 236 572 гривень, яка є істотною шкодою за критеріями «добування великої кількості водних біоресурсів, вилов яких заборонено» та «вилов водних біоресурсів в період нересту (відтворення)»

У судовому засіданні обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів щодо його винуватості, так як свою вину у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, обставини його скоєння, визнає у повному обсязі. Ці обставини розуміє вірно, це його добровільна та достеменна позиція. Розуміє, що буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

За обставин, викладених в обвинувальному акті, Долід, повністю визнавши свою вину, пояснив суду наступне.

У січні 2025 року, він будучі травмованим на шахті, за станом здоров`я не працював. Для забезпечення свого існування, вирішив зайнятись виловом раків у ставку, розташованому неподалік місця його мешкання. Вказане водоймище раніше мало власників, які заборгували йому грошові кошти.

08 січня 2025 року, він встановив раколовки — пристрої для вилову раків, які виготовив власноруч, а наступного дня зняв їх і виловив 71 рака, після чого його затримали

Вину визнає повністю. Цивільний позов визнає. У вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати.

Враховуючи клопотання ОСОБА_6 про недоцільність дослідження у судовому засіданні інших доказів його винуватості, позицію прокурора, який не заперечував, при з`ясуванні обставин справи та доказів на їх підтвердження, обмежитись допитом обвинуваченого, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, вважаються встановленими в судовому засіданні, не потребують окремого дослідження у ході судового розгляду і це враховується судом при постановленні вироку.

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, обсяг яких визначено, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайнятті іншим водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання за своїм видом і розміром має відповідати характеру вчинених дій, ступеню їх суспільної небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу підлягають урахуванню обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Санкція ч. 1 ст. 249 КК України передбачає альтернативні види покарання: штраф у розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Призначення покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України означає, що суд має виходити з тієї санкції, за якою кваліфіковано вчинений злочин. Відповідно до принципу справедливості, більш суворий вид покарання може бути застосований лише у випадку, якщо менш суворий є недостатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу різницю в оцінці виду та розміру покарання, а різницю принципового характеру, що свідчить про істотну диспропорцію та неадекватність між призначеним судом покаранням і тим покаранням, яке мало бути призначене з урахуванням обставин, що підлягають доказуванню, зокрема тих, які враховуються при призначенні покарання.

Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору в установлених законом межах заходу примусу певного виду та розміру. Такі повноваження є дискреційними, оскільки передбачають оцінку всіх конкретних обставин кримінального провадження відповідно до визначених законом орієнтирів. Без урахування таких обставин обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права та бути належним чином обґрунтовані у процесуальному рішенні суду.

З огляду на мету покарання та принципи справедливості, співмірності й індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, ступеню їх небезпечності та даним про особу винного. При індивідуалізації покарання відображається кримінально-правова політика держави, яка поєднує каральну функцію з метою виправлення особи та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Зазначена мета не може бути досягнута виключно шляхом посилення суворості покарання.

Правова система держави повинна забезпечувати баланс між суворістю та м`якістю заходів кримінально-правового реагування, а покарання, призначене особі, має бути справедливим.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер вчиненого Долідом кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, враховує обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

З урахуванням наведених обставин і принципу індивідуалізації покарання суд доходить висновку, що виправлення Доліда можливе без ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік. Суд вважає, що саме таке покарання є законним, справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання, зокрема за ч. 1 ст. 249 КК України.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Згідно зі ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі якщо інше майно було підшукано, виготовлено, пристосовано або використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до предметів злочину — раколовок у кількості трьох штук.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої юридичної особи — Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, суд встановив наступне.

Вчинення кримінального правопорушення тягне за собою низку юридичних наслідків, серед яких для потерпілого найважливішим є відновлення порушеного права, що здійснюється шляхом пред`явлення цивільного позову. Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого під час кримінального провадження до суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами КПК України, а у випадку неврегульованості відповідних процесуальних відносин — за нормами ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями юридичній особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

На думку суду, позовні вимоги Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області є належним чином обґрунтованими, законними та такими, що підлягають повному задоволенню. При прийнятті зазначеного рішення судом також враховується повне визнання цих вимог обвинуваченим.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбуття призначеного ОСОБА_4 покарання, рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Роз`яснити, що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду станом на час ухвалення цього вироку карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судової експертизи в сумі 3 581,55 гривень.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, майнову шкоду заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сфері навколишнього середовища у розмірі 236 572,00 гривень.

Речові докази у справі: оптичні диск формату DVD-R, який знаходяться в матеріалах кримінального провадження, зберігати при справі;

- три раколовки, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, знявши арешт, з застосуванням спеціальної конфіскації, безоплатно вилучити у власність держави;

- раків звичайних річкових, в загальній кількості 71 штука, які випущені до водоймища, вважати переданим в дохід держави, в особі Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_4 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1