Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №211/3142/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №211/3142/25

Провадження № 1-кп/211/262/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_8 ,

захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025053260000036 від 08.03.2025 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого: 06.06.2022 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.4 ст.407 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців; 20.02.2023 Подільським районним судом м. Києва за ч.1 ст.307, ч.3 ст.307, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 9 років 1 місяць з конфіскацією майна, на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.05.2024 звільнений відповідно до ч.1 ст.81-1 КК України умовно-достроково від відбування основного покарання на не відбуту частину покарання – 7 років 2 місяці 14 днів, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України,

встановив:

Епізод №1

Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді командира 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 17 штурмової спеціалізованої роти НОМЕР_2 штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року (зі змінами та доповненнями), в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08 березня 2025 року, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , пересуваючись пішки неподалік від перехрестя вул. Потьомкіна та Дружби, маючи досвід вживання психотропних речовин, побачив на землі згорток з синьої ізольованої стрічки в якому знаходився прозорий зіп-пакет, в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який він підняв та поклав до лівої кишені, вдягнених на ньому брюк, чим здійснив незаконне придбання психотропної речовини.

Далі, реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_8 достовірно знаючи, що в зіп-пакеті знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), оскільки в минулому мав досвід вживання психотропних речовин, зберігаючи її при собі, направився у бік місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . Того ж дня, молодший сержант ОСОБА_8 був зупинений співробітниками поліції на блок-посту, розташованому на перехресті вул. Потьомкіна та Дружби м. Дружківка Донецької області, для перевірки документів та повідомив, що він при собі має психотропну речовину. 08 березня 2025 року в період часу з 20 години 55 хвилини по 21 годину 23 хвилин, з письмового дозволу ОСОБА_8 , у присутності двох понятих, під час огляду, працівниками поліції було виявлено та вилучено кристалічну речовину масою 0,9434 г, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,7473 г., яку ОСОБА_8 придбав та зберігав без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю та пояснив, що 08 березня 2025 року, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , неподалік від перехрестя вул. Потьомкіна та Дружби, побачив на землі згорток з синьої ізольованої стрічки в якому знаходився прозорий зіп-пакет. Він зрозумів, що там знаходиться психотропна речовина, оскільки в минулому мав досвід вживання психотропних речовин. Він забрав цей зіп-пакет і направився до свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . По дорозі ОСОБА_8 був зупинений співробітниками поліції на блок-посту, розташованому на перехресті вул. Потьомкіна та Дружби м. Дружківка для перевірки документів та повідомив, що він при собі має психотропну речовину. 08 березня 2025 року приблизно о 21 годині, під час огляду, працівниками поліції у нього було виявлено та вилучено психотропну речовину.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України повністю доведена у судовому засіданні, дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав психотропні речовини без мети збуту.

Епізоди №2-3

Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 29 березня 2025 року, придбав у невстановленому під час досудового розслідування спосіб гранату типу GHO-1 у кількості 1 одиниця, гранату типу РГН у кількості 1 одиниця, гранату типу М-67 у кількості 1 одиниця, та засоби підриву типу УЗРГМ-2 у кількості 2 одиниці, М-213 у кількості 1 одиниця, які у конструктивному поєднанні відносяться до категорії боєприпасів, придатні до вибуху, які в подальшому, діючи умисно, переніс до місця свого мешкання: АДРЕСА_2 , де став зберігати з метою подальшого збуту без передбаченого законом дозволу. В подальшому реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ігноруючи вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї, а також бойових припасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, 29 березня 2025 року приблизно о 10 годині 10 хвилин, перебуваючи біля вул. Лебедина у Дружківка Краматорського району Донецької області, де солдат ОСОБА_8 збув «оперативному покупцю» ОСОБА_10 гранату типу GHO-1 у кількості 1 одиниці, гранату типу РГН у кількості 1 одиниці, гранату типу М-67 у кількості 1 одиниці, та засоби підриву типу УЗРГМ-2 у кількості 2 одиниць, М-213 у кількості 1 одиниці, які у конструктивному поєднанні відносяться до категорії боєприпасів, придатні до вибуху, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 2000 гривень, які до того були вручені співробітниками правоохоронних органів в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 08 квітня 2025 року, придбав у невстановленому під час досудового розслідування предмети схожі на гранати типу РГН у кількості 1 одиниці, гранату типу РГО у кількості 1 одиниці, гранату типу GHO-1 у кількості 1 одиниці, гранату типу М-67 у кількості 1 одиниці та засоби підриву типу УЗРГМ-2 у кількості 1 одиниці, М-213 у кількості 1 одиниці, AF-11 у кількості 1 одиниці, FGM у кількості 1 одиниці, які в подальшому, діючи умисно, переніс до місця свого мешкання: АДРЕСА_2 , де став зберігати з метою подальшого збуту без передбаченого законом дозволу. В подальшому реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ігноруючи вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї, а також бойових припасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, 08 квітня 2025 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля вул. Новасадова у м. Дружківка Краматорського району Донецької області, обвинувачений ОСОБА_8 , збув «оперативному покупцю» ОСОБА_10 предмети схожі на гранати типу РГН у кількості 1 одиниці, гранату типу РГО у кількості 1 одиниці, гранату типу GHO-1 у кількості 1 одиниці, гранату типу М-67 у кількості 1 одиниці та засоби підриву типу УЗРГМ-2 у кількості 1 одиниці, М-213 у кількості 1 одиниці, AF-11 у кількості 1 одиниці, FGM у кількості 1 одиниці, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 4000 гривень, які до того були вручені співробітниками правоохоронних органів в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України визнав повністю та підтвердив обставини, які зазначені в обвинувальному акті за вказаними епізодами.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України повністю доведена у судовому засіданні, дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, оскільки він придбав, носив, зберігав та збув бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше був судимий, вчинив нові кримінальні правопорушення у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст.81-1 КК України. При цьому судом встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.05.2024 ОСОБА_8 звільнений на підставі ст.81-1 КК України умовно-достроково від відбування основного покарання, призначеного вироком Подільським районним судом м. Києва від 20.02.2023, як особа, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 суд відносить щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 суд відносить рецидив злочинів.

На підставі викладених обставин, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Відповідно до ч.3 ст.81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, після постановлення вироку Подільського районного суду м. Києва від 20.03.2023 за ч.1 ст.307, ч.3 ст.307 КК України до позбавлення волі строком на 9 років 1 місяць з конфіскацією майна, на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.05.2024 звільнений відповідно до ч.1 ст.81-1 КК України умовно-достроково від відбування основного покарання на не відбуту частину покарання – 7 років 2 місяці 14 днів та протягом невідбутої частини покарання за цим вироком, від відбуття якої він був звільнений умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_8 необхідно призначити із застосуванням ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Таким чином, до покарання призначеного за даним вироком підлягає частковому приєднанню невідбута частина покарання, призначеного за вироком Подільського районного суду м. Києва від 20.03.2023.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст.124 КПК України. У відповідності до положень ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Судові витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення судових експертиз, які підтверджені документально, підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_8 у сумі 18862 грн. 75 коп..

З метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_8 призначається покарання у виді позбавлення волі, обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити, до набрання вироком законної сили.

У відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України, підлягає до зарахування ОСОБА_8 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення за вказаним кримінальним провадженням із дати фактичного його затримання, тобто із 10.04.2025 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання за:

- ч.1 ст.309 КК України – 2 роки обмеження волі;

- ч.1 ст.263 КК України – 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_8 за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 20.03.2023, та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10.04.2025 року.

У відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення за вказаним кримінальним провадженням із дати фактичного його затримання, тобто із 10.04.2025 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 18862грн. 75коп..

Речові докази: мобільний телефон моделі «РОСО» у корпусі чорного кольору IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 залишити у власності ОСОБА_8 ; текстильну сумку чорного кольору з написом «MAXION», залишки об`єктів дослідження (уламки корпусів гранат РГН, М-67, М-92, GHO-1, РГО та запалів типу FGM, AF11, М213, УЗРГМ-2, які передані на зберігання до камери схову Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області – знищити; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якого становить 0,7473г., яка передана на зберігання до камери схову ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_1