Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №187/1452/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 187/1452/25

Провадження № 2/210/512/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 січня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Комбарової Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 07 листопада 2025 року надійшла вказана справа на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю і після автоматизованого розподілу передана судді Чайкіній О.В..

Короткий зміст позовної заяви

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 27.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) укладено Договір про споживчий № 7933177 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 14 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено.

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 7933177 від 27.05.2024 року — Кредитодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 7933177 від 27.05.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 42795,20 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 14000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 22285,20 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 1610,00 грн.; сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 4900,00 грн..

В зв`язку з цим, посилаючись на норми ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вищенаведеному розмірі та понесені ним судові витрати у справі.

Доводи учасників справи.

На виконання вимог ст.178, 191, 278 ЦПК України ОСОБА_1 подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, в клопотанні зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме, не заперечує проти стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 14000,00 грн. та комісії за надання кредиту – 1610,00 грн. В іншій частині проти задоволення вимог щодо стягнення процентів та неустойки категорично заперечувала, оскільки вважає, що вони безпідставні та не ґрунтуються на приписах закону. Зазначила, що вимога щодо стягнення заборгованості по процентам задоволенню не підлягає, оскільки: - із наданого розрахунку слідує, що кредитор нарахував заборгованість по процентам поза межами строку кредитування, тобто за період, коли у кредитора фактично припинилось право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку із закінченням строку кредитування; - нараховані проценти за користування кредитом виходять за межі встановлені законом, їх розмір істотно перевищує тіло кредиту, а розмір процентної ставки суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування». Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за неустойкою у сумі 4900,00 грн., ОСОБА_1 зазначає, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані виключно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем відповідно до Закону України від 22.11.2023 №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування» у новій редакції, із виключення п.6-1, не змінює визначене п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного та не виключає його. Що стосується заявлених витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00, то відповідач вважає їх розмір завищеним, та таким, що не відповідає засадам розумності, обґрунтованості, співмірності, оскільки представник позивача безпосередньої участі в жодному із призначених судових засідань у справах не брав, додаткових доказів на підтвердження заявлених вимог не долучав, інших заяв, клопотань чи пояснень не подавав, обсяг виконаної роботи обмежився складанням позовної заяви, яка є типовою. Крім того, правова позиція ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» була сталою та не зазнала змін протягом розгляду справи, правом на участь в судових засіданнях представник позивача не скористався. Зважаючи, на це, відповідач просила зменшити розмір заявлених витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн., питання стягнення судового збору вирішити пропорційно частині задоволених судом вимог. Крім того, просила розгляд справи проводити без її участі в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного (письмового). провадження.

Сторони 29 січня 2026 року в судове засідання не з`явились. Розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Згідно з ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» 27 травня 2024 р. укладено Договір про споживчий кредит № 7933177, згідно з умовами якого відповідач отримав 14 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором (а.с.5-10).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 14000,00 грн..

Відповідно до пункту 1.3. Договору - кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 27.05.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Пунктом 1.5 Договору визначено загальні витрати Позичальника за кредитом, які складають 55647,20 грн. денна процентна ставка складає: (55647,20 грн. / 14000,00 грн.) / 345 днів * 100% = 1.15%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11417,45 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 69647,20 грн.. Загальні витрати Позичальником за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дата платежу) відповідно до графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведенні в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасне виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.

Пунктом 1.5.1. Договору визначено, що комісія за надання кредиту: 1610,00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до пункту 1.5.2. Договору – проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Пунктом 1.5.3. Договору, зазначено, що проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть: 54037,20 грн..

Укладаючи вказаний договір, Відповідачем заповнена Анкету-заява на отримання кредиту № 7933177 (а.с.11 зворот, 13).

Відповідач підписав Договір про споживчий кредит №7933177 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 12 зворот).

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, який має назву Додаток №1 до Договору про споживчий кредит № 7933177 від 27.05.2024 р., повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було здійснено (а.с.10 зворот - 11).

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму (а.с.14).

Пунктом 7.1. Кредитного договору № 7933177 від 27.05.2024 року визначено, що даний Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному цим договором. Строк дії цього договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування. Якщо станом на цю дату зобов`язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними – цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.

Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Пунктом 3.2.6. Кредитного договору № 7933177 від 27.05.2024 року — Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 7933177 від 27.05.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем, що також підтверджується витягом з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 р. (а.с.15 зворот- 21 зворот, 28).

Сума заборгованості Відповідача становить 42795,20 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №110- МЛ від 24.09.2024 р. яка складається з: суми залишку заборгованості по тілу (основній сумі) виданого кредиту: 14000,00 грн., залишок по нарахованим процентам за користування кредитом: 22285,20; залишок по комісії за надання кредиту: 1610,00 грн., залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання: 4900,00 грн..

Відповідачу надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23928086/5702 від 12.08.2025 р (а.с.28 зворот).

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні встановлено, що в ході відступлення прав вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», право вимоги за кредитним договором № 7933177 від 27.05.2024 перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 42795,20 грн.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір,в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів,виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля,перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. (ст.642 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що Договір про споживчий кредит №7933177 від 27.05.2024 року був укладений в електронній формі, тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з пунктами 5, 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; тощо.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що Договір про споживчий кредит №7933177 від 27.05.2024 року Відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 714690; дата та час відправки одноразового ідентифікатора: 27.05.2024 року о 13:46:24.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно із частиною 2 статті 1050, частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Суд звертає увагу, що факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив банківськими виписками, які згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, мають статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, який не спростовано стороною відповідача, що кредитний договір від 27 травня 2024 року укладено сторонами в електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитного договору.

Підписана відповідачем заява на отримання кредитку, Анкета-заяви про акцепт Публічної пропозиції ТОВ «Мілоан» на укладання кредитного договору, виписка по картковому рахунку, квитанція про зарахування кредитних коштів, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин.

За змістом укладеного договору, сума кредиту – 14 000,00грн, кредит надається загальним строком на 345 днів, комісія за надання кредиту 1610,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,50%, від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Підписавши анкету-заяву, та паспорт споживчого кредиту разом із заявою про надання кредиту, які є складовими частинами кредитного договору, відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Суд звертає увагу, що при укладенні договору про споживчий кредит від 27 травня 2024 року відповідачем використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а отже справа містить докази підписання договору про споживчий кредит.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Крім того, ОСОБА_1 частково визнає позовні вимоги, а саме, не заперечує проти стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 14000,00 грн. та комісії за надання кредиту у сумі 1610,00 грн..

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Щодо нарахування суми по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання

Зокрема, судом встановлено, що Кредитним договором №7933177 від 27.05.2024 року сторони погодили неустойку в розмірі 700,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання або неналежного виконання зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 6 днів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022. Воєнний стан в Україні введено на всій території України та діє до теперішнього часу.

Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки в сумі 4900,00 грн. за невиконання грошового зобов`язання ОСОБА_1 є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; Акт № Д/1611 наданих послуг від 20 серпня 2025 року; детальний опис наданих послуг; оредер про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву, зібрано необхідні документи, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір гонорару в 8 000 грн. є не обґрунтованим.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на неспівмірність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а так само й те, що позовні вимоги задоволені частково, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7084,00 грн. виходячи з розрахунку:

(37895,20 : 42795,20) * 100 % = 88,55 % (частка задоволених позовних вимог);

8000,00 грн. * 88,55 % = 7084,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за Кредитним договором №7933177 від 27.05.2024 року, в сумі: 37895,20 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень двадцять копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», судовий збір у розмірі 2145,04 грн. (дві тисячі сто сорок п`ять гривень чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7084,00 грн. (сім тисяч вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2026 року

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614;

- відповідач: ОСОБА_1 , (Адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суддя: О. В. Чайкіна