Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №210/7482/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/7482/25

Провадження № 3/210/91/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 лютого 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 22 вересня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до обставин, викладених у протоколі, дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п. 2.1.а ПДР України, кваліфіковані за частиною 5 статті 126 КУпАП, за ознаками керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Надав письмові пояснення, відповідно до яких, розуміє, що не дивлячись на невідкладні обставини й крайню необхідність, не повинен був керувати транспортним засобом, в тому щиро розкаюється і готовий понести матеріальне стягнення у вигляді штрафу, але просить не позбавляти його права керування транспортним засобом, як це передбачено ч.5 ст.126 КУпАП. Станом на сьогодні документу, що надає право на керування транспортним засобом в нього відсутній. Таким чином, станом на день скоєння правопорушення не був наділений спеціальним правом керування транспортним засобом.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Батарєєва Т.О. 28.01.2026 року подала клопоталння про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Зазначила, що оскільки зупинка транспортного засобу відбулася незаконно, то всі подальші дії працівників поліції в частині складання протоколу є такими, що не породжують правових наслідків, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю, на підставі наступного. З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб jeep compass без порушень в частині правил руху прямував по вул. Стрельникова. При зупинці на вимогу патрульної поліції оголошеною підставою зупинки була перевірка поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, однак, в подальшому поліції почала витребовувати інші документи, що не пов`язані з наявністю страхового полісу. До матеріалів справи не надано ніяких документальних підтверджень відповідному екіпажу патруля для проведення профілактичних заходів, спрямованих на виявлення грубих порушень ПДР України. Крім того, не долучено постанови про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , в якому було б відображено причину зупинки транспортного засобу під керуванням останнього. Таким чином, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено з порушенням вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», тому недопустимими є всі докази, отримані внаслідок зупинки транспортного засобу. Просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні 04.02.2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Батарєєва Т.О. надала пояснення, що ОСОБА_1 був вимушений сісти за кермо 26.11.2025 року, оскільки у його матері піднявся тиск і вона не могла його відвезти до сервісного центру МВС № 1248 для зайняття черги та отримання талону реєстрації. У свою чергу, в сервісних центрах склалася така ситуація, що особи, яким необхідно отримати адміністративні послуги, не мають можливості отримати талон запису в режимі онлайн на офіційному сайти МВС, тому змушені їхати вночі, займати чергу, ночувати на заправці, щоб зранку отримати талон та отримати відповідну послугу в сервісному центрі МВС. ОСОБА_1 був вимушений сісти за кермо самостійно, оскільки проживає віддалено, а так як він отримав свіоцтво про закінчення практичної підготовки, він мав прибути до сервісного центу, зайняти зночі чергу і зареєструватися, взяти талон для надання адміністративної послуги - на отримання права керування транспортним засобом. В інший спосіб отримати посвідчення він не мав можливості. Він, як і інші особи, яким потрібно було отримати талон для надання послуг сервісним центром, змушений був ночувати в автомобілі на заправці, що поруч з сервісним центром № 1248.

За змістом частини 1 статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Враховуючи складність справи, судом оголошено перерву до 09.02.2026 року для винесення постанови.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.1.а ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з частинами 9, 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Пунктом 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджених наказом МВС України від 07.11.2017 №1395, визначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_2 згідно з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4419586 від 03.04.2025 року, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладанням адміністративного стягнення у виді штраф у розмірі 3400 грн. Штраф сплачено.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пунктів п.1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення та висновки суду:

Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Судом встановлено, що 11.11.2025 року о 23:48 год. в м. Кривий Ріг, вул. Дениса Комара, 15 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом jeep compass д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування, тобто не отримував його. Правопорушення вчинено повторно протягом року за раніше винесене адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП ЕНА №4419586 від 03.04.2025 року. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відео реєстратор Motorola VB 400 475134, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_2 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. У даному випадку, за повторне протягом року керування транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, вчинивши правопорушення повторно протягом року.

За таких обставин, ОСОБА_1 в порушення пункту 2.1.а ПДР України, 11.11.2025 року о 23:48 год. в м. Кривий Ріг, по вул. Дениса Комара, 15 повторно протягом року керував транспортним засобом jeep compass д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування, тобто не отримував його, чим вчинив адміністративне правопорушення, яке відповідає ознак складу за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та уповноваженими на їх складання особами.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у розумінні ст. 251 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №510425 від 11.11.2025 року, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема:

- рапортом інспектора полку ПП в м. Кривий Ріг, з якого встановлено, що під час патрулювання 11.11.2025 року по вул. Дениса Комара, 15 було зупинено авто jeep compass д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в комендантську годину. Під час спілкування останній повідомив, що він не має посвідчення водія відповідної категорії, а саме не отримував його. Оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року, було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1.а ПДР України ;

- довідкою ст.інспектора відділення адміністративної практики полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами взагалі. Крім того, наявна повторність вчинення адміністративного правопорушення;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4419586 від 03.04.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 03.04.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн.;

- відеозаписом з нагрудних-камер, на яких зафіксовано, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом jeep compass д.н.з. НОМЕР_1 , роз`яснення причини зупинки транспортного засобу, факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оголошення суті протоколу, часу та місця його розгляду, так само й те, що він ознайомлений зі змістом протоколу та правами й обов`язками.

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З матеріалів справи та відеозаписів вбачається що 11.11.2025 року о 23:48 год. в м. Кривий Ріг, вул. Дениса Комара, 15 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом jeep compass д.н.з. НОМЕР_1 . З відеозапису вбачається факт руху транспортного засобу, факт зупинки транспортного засобу, а також факт встановлення особи правопорушника. ОСОБА_1 роз`яснено причини зупинки. ОСОБА_1 жодного разуне заперечував факту керування транспортним засобом, не маючи відповідного посвідчення водія. Повідомив, що прямує до МРЕО, щоб зайняти чергу на здачу іспиту для отримання посвідчення водія. Підтверджував, що дійсно не має права керування та попередньо на нього був накладений штраф у сумі 3400 грн. за керування транспортним засобом без відповідного права.

Суд не бере до уваги, що поліцейські не мали право зупиняти ОСОБА_2 , та відсутні підстави для зупинки з огляду на таке.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч. 1,ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. N 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Згідно відеозапису події, що мала місце 11.11.2025 року, убачається, що ОСОБА_2 був зупинений співробітниками поліції до початку дії комендантської години (близько 23 год. 48 хв.), та в подальшому після зупинки було виявлено, що він керував автомобілем не маючи посвідчення водія, що ним не заперечувалося.

Також встановлено, що ОСОБА_1 пояснював, що змушений був сісти за керммо, оскільки йому потрібно було ночувати в автомобілі та зранку зайняти чергу та отримати в сервісному центрі талон. Поліцейськи погодились, що наразі в сервісному центрі № 1268 існує проблема з отримання талонів для здійснення реєстраційних дій та отримання посвідчень водія.

Так, свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» та ПДР України. Вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Водночас, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, які в подальшому було продовжено, в Україні введено воєнний стан.

Так, рішення начальника ДОВА від 22.09.2022 року у м. Кривий Ріг встановлено комендантську годину з 24.00 год до 05.00 год. Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме - це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, в тому числі перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;

Суд не може погодитися із доводами ОСОБА_3 та його захисника про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайної необхідності, та вимушений був сісти за кермо.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що не має права керування транспортним засобом, порушував норми закону та повторно протягом року проігнорував приписи встановленні ПДР України.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винуватим у його вчиненні.

З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено в повному обсязі, що свідчить його підпис. При цьому, ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що також свідчить його підпис.

Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, містить виклад суті адміністративного правопорушення та відповідає характеру вчинених дій ОСОБА_1 .

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.

Відповідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року зазначається, що у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. П.4 - Поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Такі вимоги працівниками поліції при складанні протоколу за ч.5 ст. 126 КУпАП були дотримані, зокрема, згідно наданого працівниками поліції витягу з адмінпрактики вбачається, що ОСОБА_1 03.04.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.

Згідно наявних довідок, гр. ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії взагалі.

Щодо стягнення суд зазначає наступне.

Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, затвердженої Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Санкція частини 5 статті 126 КУпАП має один вид основного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років, та додатковий вид стягнення - у виді оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого.

У законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом, яке набагато ширше від визначення посвідчення водія.

Стаття 30 КУпАП із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 1251-ІХ від 16.02.2021 року, не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість, у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд враховує, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, що пом`якшує відповідальність правопорушника. Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.

Суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб належить ОСОБА_4 , а не правопорушнику.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 605,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 126, 251, 252, 256, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судовий збір в розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок) на користь держави.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави в гривнях:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Платіжні реквізити для добровільної сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху:

Отримувач коштів ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_2 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: О. В. Чайкіна