Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №945/78/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

945/78/26 09.02.2026

н\п 1-кп/490/845/2026

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 945/78/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025153260000085 від 01.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Умань Черкаської області, громадянин України, має неповну середню освіту, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , раніше судимий вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01.05.2025 за ч. 1 ст. 246 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 Кримінального кодексу України,

встановив:

Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01.05.2025 року ОСОБА_2 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , засуджено за ч. 1 ст. 246 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк три роки.

Відповідно до п.п.1,2,3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, на ОСОБА_2 було покладено такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

День реєстрації судового рішення в органі пробації - 17.06.2025.

ОСОБА_2 07.07.2025 під особистий підпис було ознайомлено із порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, обов`язками, передбаченими ст. 49-1 КВК України, та наслідками ухилення від відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, передбаченими ст. 49-3 КВК України, у тому числі попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

З метою виконання вироку суду, 07.07.2025 провідним інспектором винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (реєстрації), згідно з якою ОСОБА_2 , зобов`язаний з`являтися до Центру пробації 3-й вівторок кожного місяця, з якою засуджений того ж дня ознайомився під особистий підпис.

Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_2 був ознайомлений з умовами та порядком відбування покарання у виді пробаційного нагляду, 19.08.2025 він, ухиляючись від відбування покарання, без поважних причин не з`явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації у визначений для реєстрації день, чим умисно порушив порядок та умови пробаційного нагляду і не виконав обов`язки, покладені на нього вироком суду.

Крім того, 16.09.2025 ОСОБА_2 , ухиляючись від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, не зважаючи на винесене органом пробації попередження, нехтуючи обов`язками встановленими вироком суду, знову допустив порушення умов та порядку відбування покарання, а саме не з`явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації у визначений для реєстрації день.

У подальшому, 21.10.2025 провідним інспектором винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (реєстрації), згідно з якою ОСОБА_2 повинен з`являтися до відділу пробації у 1-й, 3-й вівторки кожного місяця, з чим останнього того ж дня ознайомлено під особистий підпис.

Надалі 04.11.2025 ОСОБА_2 , ухиляючись від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, не зважаючи на винесене органом пробації попередження, нехтуючи обов`язками встановленими вироком суду, знову допустив порушення умов та порядку відбування покарання, а саме не з`явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації у визначений для реєстрації день.

Продовжуючи ухилятись від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_2 18.11.2025 не з`явився без поважних причин в обов`язковий день для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, чим умисно порушив порядок та умови відбування покарання у виді пробаційного нагляду і не виконав обов`язки, покладені на нього вироком суду.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, а саме ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

На виконання вимог ст. 302 КПК України, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 зазначено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену за участю захисника ОСОБА_3 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення; його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Розгляд обвинувального акта здійснюється в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 381, ч. 1 ст. 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є кримінальним проступком.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому покарання суд ураховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією; за місцем проходження служби характеризується посередньо; на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; раніше судимий вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01.05.2025 за ч. 1 ст. 246 КК України; повністю визнав свою вину.

На підставі викладеного вище, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість досягти мети виправлення обвинуваченого шляхом призначення покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбачених ч. 3 ст. 389 КК України.

Ураховуючи, що кримінальний проступок ОСОБА_2 вчинив до повного відбуття покарання за попереднім вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01.05.2025 (початок відбування покарання 17.06.2025), суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за правилами ст. 71, п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до якого один місяць пробаційного нагляду відповідає одному місяцю обмеження волі, за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання, та остаточно призначити покарання у виді обмеження волі.

Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено; речових доказів та процесуальних витрат немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. 65, 66, ч. 3 ст. 389 КК України, ст. ст. 302, 368, 370, 373, 374, 376, 381 КПК України, суд

ухвалив:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік;

- відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01.05.2025, остаточно призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1