Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №484/142/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/142/26

Провадження: № 1-кп/484/203/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152110000881, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великодолінське Овідіопольського р-ну Одеської області, громадянина України, який має середньою освітою, не працює, неодружений, на утриманні малолітніх дітей чи осіб похилого віку не має, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 співмешкали протягом двох років за адресою: вул. Героїв Крут, 25 м. Первомайська Миколаївської області.

07.08.2025 у ранковий час ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаною адресою вирішив вчинити крадіжку золотих виробів у своєї співмешканки ОСОБА_5 , яка в той час перебувала на роботі. В цей же день приблизно о 10:00, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоду, достовірно знаючи, що потерпіла зберігає свої золоті прикраси у білому мішечку на полиці шафи-купе у спальній кімнаті, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, таємно викрав три золоті прикраси 585 проби металу, загальною вагою 10 грам, що у відповідності до розпорядження Національного банку України «Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті» становить 25 814,1 гривень, а саме: кільце з ажурним плетінням, що нагадує сіточку, вагою 5 грам, вартістю за 1(один) грам 2581,41 гривень, загальною вартістю 12 907, 05 гривень, кільце з камінцем, походження та вид якого не встановлено, вагою металу 3 грами вартістю за 1 (один) грам 2581,41 гривень, загальною вартістю 7744,23 гривень, сережки з камінцем, походження та вид якого не встановлено, вагою металу 2 грами, вартістю за 1 (один) грам 2581,41 гривень, загальною вартістю 5162,82 гривень.

Після чого ОСОБА_3 з місця події зник, а викраденими золотими виробами розпорядився як дорогоцінним металом в брухті на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 25 814,1 гривень.'

Крім того, 26.08.2025 у ранковий час ОСОБА_3 , перебуваючи вдома за адресою: вул. Героїв Крут, 25 м. Первомайська Миколаївської області, вирішив повторно вчинити крадіжку золотих виробів у своєї співмешканки ОСОБА_5 , яка в той час перебувала на роботі. В цей же день приблизно о 10:00, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоду, достовірно знаючи, що потерпіла зберігає свої золоті прикраси у білому мішечку на полиці шафи-купе у спальній кімнаті, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, повторно, таємно викрав чотири золоті прикраси 585 проби металу, загальною вагою 11 грам, що у відповідності до розпорядження Національного банку України «Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті» становить 28 318,84 гривень, а саме: ланцюжок на руку, вагою металу 2 грам, вартістю за 1 (один) грам 2574,44 гривень, загальною вартістю 5148,88 гривень, ланцюжок на руку, вагою металу 2 грам, вартістю за 1 (один) грам 2574,44 гривень, загальною вартістю 5148,88 гривень, хрестик з зображенням Ісуса Христа, вагою металу 5 грам, вартістю за 1(один) грам 2574,44 гривень, загальною вартістю 12 872,2 гривень, кільце з камінцем, походження та вид якого не встановлено, вагою металу 2 грами, вартістю за 1(один) грам 2574,44 гривень, загальною вартістю 5148,88 гривень. Після чого ОСОБА_3 з місця події зник, а викраденими золотими виробами розпорядився як дорогоцінним металом в брухті на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 28 318,84 гривень.

01.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості №12025152110000881 за правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України щодо факту крадіжки 07.08.2025 виробів із золота, які належали ОСОБА_5 19.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості №12025152110000930 щодо факту крадіжки 26.08.2025 виробів із золота, які належали ОСОБА_5 за правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України щодо факту крадіжки виробів із золота, які належали ОСОБА_5 . Постановою прокурора від 19.11.2025 вказані матеріали об`єднані в одне, якому присвоєний №12025152110000881. Про підозру у вчиненні вказаних правопорушень повідомлено ОСОБА_3 .

Обвинувачений свою винуватість визнав повністю, вказавши, що всі обставини вчинення крадіжок, вказані у обвинувальному акті правильно, та пояснив, що дійсно протягом двох років він жив разом із потерпілою однією сім`єю у її домоволодінні. Він знав, що вона зберігає прикраси із золота на поличці у шафі-купе у кімнаті. 07.08.2025 потерпіла була на роботі, отже він вирішив викрасти її прикраси. Він взяв два кільця та сережки. Спочатку він намагався здати їх у ломбард, але там попросили паспорт, тому він прийшов до ювелірної майстерні, де здав ці вироби як брухт та отримав 11800грн, які витратив на власні потреби. 26.08.2025, коли потерпіла була на роботі, він знову вирішив викрасти прикраси потеплілої. Отже він взяв декілька прикрас та здав їх як брухт у ювелірній майстерні. За вироби він отримав 15000грн, які витратив на власні потреби. Пізніше, під час прибирання, потерпіла виявила крадіжку. У вчиненому щиро розкаявся, зобов`язався відшкодувати завдану шкоду.

Потерпіла до суду не прибула, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, призначити покарання, передбачене законом, та вказала, що шкода їй не відшкодована..

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, підтверджується такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду від 01.11.2025 було оглянуте домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксоване розташування кімнат та оглянуті записки, які були залишені обвинуваченим у дверях домоволодіння.

Згідно із протоколом проведення слідчого експерименту від 19.11.2025 та таблиці зображень до нього, обвинувачений показав, як він вчиняв крадіжки прикрас обвинуваченої.

Клопотання про дослідження інших доказів у справі не надходили.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану .

Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки добровільно під слідчого експерименту він показав та розповів про обставини вчинення крадіжки, отже повідомив про обставини, які були не відомі досудовому розслідуванню.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, дані про його особу, обставини вчинення злочину, дають підстави для призначення йому покарання в межа санкцій ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк та свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

На думку суду таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України обвинуваченого від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази – дві записки, які перебувають у справі, зберігати у матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити, що обвинувачений, захисник, потерпіла, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1