Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №127/34165/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34165/25

Провадження № 2/127/7791/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4483630 в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 13000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору. У зв`язку із порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 97825,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 13000,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 78325,00 грн.; заборгованість за штрафом 6500,00 грн.

14.11.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договору факторингу №14/11/2024. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4483630 від 19.03.2024. В добровільному порядку відповідач заборгованість за кредитним договором не погасила, а тому представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 11.11.2025 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію: чи була успішною транзакція, здійснена 19.03.2024, в сумі 13000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 ? - чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ? Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

22.01.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які підтверджують факт належного укладення кредитного договору саме з ним, а також доказів правонаступництва, дійсного розміру заборгованості та законності її нарахування. Також відсутні належні докази отримання ним грошових коштів, погодження умов договору та підтвердження правових підстав для стягнення заявленої суми. Останній платіж за кредитним договором, на який посилається позивач, було здійснено більше ніж три роки тому. Після цього відповідач не здійснював жодних платежів, не підписував додаткових угод та не вчиняв жодних дій, які могли б свідчити про визнання боргу. Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності становить три роки. Згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України суд застосовує строк позовної давності лише за заявою сторони у спорі. У зв`язку з наведеним просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи у його відсутність.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву зазначив про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Судом встановлено, 06.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №4483630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит, сума кредиту складає 13000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно із п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування відсотків за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,01 % в день та застосовується якщо клієнт до 17.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну відсоткову ставку, в зв`язку з чим розмір відсотків, що повинен сплатити клієнт за стандартною відсотковою ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою відсотковою ставкою.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4483630 від 19.03.2024, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 153 728 грн, проценти за користування кредитом складають 133 728 грн, сума кредиту за договором 20 000 грн. Якщо клієнтом не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим загальна вартість кредиту складає 121225,00 грн, проценти за користування кредитом складають 108225,00 грн, реальна річна процентна ставка 16715,51%, сума кредиту за договором 13000 грн.

Таким чином, у договорі, додатку № 1 до договору, підписаному відповідачем, сторони погодили істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк кредиту, розмір щомісячного платежу, процентну ставку за користування кредитними коштами, розмір щомісячно нарахованих процентів за кредитом.

Відповідно до п. 2.1. договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Договір № 4483630 від 19.03.2024 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора за номером телефону НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою про ідентифікацією, долученою позивачем до матеріалів справи.

На виконання вимог ухвали АТ «Приватбанк» надало інформацію, зі змісту якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 19.03.2024 відбулось зарахування коштів на суму 13000,00 грн.

З розрахунку заборгованості за договором №4483630 від 19.03.2024 станом на 14.11.2024, складеного первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», за відповідачем ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 97825,00 гривень, з яких: 13000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 78325,00 грн - заборгованість за відсотками, 6500,00 гривень заборгованість по штрафам.

14.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №14/11/2024, на підставі якого ТОВ «Лінеура Україна» передало, а ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право грошової вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №4483630 від 19.03.2024 в сумі 97825,00 гривень, з яких 13000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 78325,00 грн - заборгованість за відсотками, 6500,00 грн заборгованість по штрафам.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Із наведеного вище порядку при укладенні договору ОСОБА_1 здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4483630, на користь позивача з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту 13000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості по відсоткам, суд зазначає наступне.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом №3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

За умовами договору №4483630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.03.2024 стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (строк кредитування 360 днів). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає, за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99923,40% річних.

Знижена процентна ставка становить 0,25% за кожен день користування кредитом.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16716,51 % річних.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, проценти за користування кредитом нараховані ОСОБА_1 за період з 19.03.2024 по 14.11.2024 становлять 78325,00 грн.

Оскільки договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4483630 був укладений сторонами 19.03.2024, в період дії п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», за таких обставин судом установлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 19.03.2024 по 14.11.2024, з урахуванням змін у законодавстві, що регулюють питання споживчого кредитування.

У період з 19.03.2024 по 17.04.2024 кредитодавцем здійснено розрахунок заборгованості процентів з урахуванням зниженої процентної ставки 0,25%, передбаченої умовами договору, що не порушує умов договору та прав споживача та становить 975,00 грн із розрахунку: 13000,00 грн (тіло кредиту) х 0,25% х 30 (днів кредитування).

У період з 18.04.2024 по 22.04.2024: 13000,00 (сума кредиту) х 2,5 % (відсоткова ставка у період з 24.12.2023 по 22.04.2024 року включно) х 7 (днів користування) = 2275,00 грн.

У період з 23.04.2024 по 20.08.2024: 13000,00 (сума кредиту) х 1,5 % (відсоткова ставка у період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року) х 120 (днів користування) = 23400,00 грн.

У період з 21.08.2024 по 14.11.2024: 13000,00 (сума кредиту) х 1 (відсоткова ставка у період з 21.08.2024) х 86 (днів користування) = 11180,00 грн.

Загальний розмір відсотків складатиме 37830,00 грн, а саме: (975,00 грн + 2275,00 грн + 23400 грн. + 11180 грн).

Відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 78325,00 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 37830,00 грн.

Що стосується вимог про стягнення штрафних санкцій, а саме штрафу в сумі 6500 гривень, суд вважає, що вимоги позову в цій частині задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Твердження відповідача стосовно спливу строку позовної давності станом на день подання позивачем позовної заяви до суду, у зв`язку з чим він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, суд вважає безпідставними, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Договір між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено 19.03.2024, зі строком дії 360 днів, тобто до 13.03.2025. До суду із позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося 29.10.2025, тобто строк позовної давності ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не пропущено, підстави для відмови в задоволенні позову за спливом строку позовної давності на які посилається відповідач відсутні.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач надав докази понесення 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що надана Адвокатським бюро «Апологет», зокрема: договір про надання (правової) правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №37 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.10.2025 на суму 8000,00 грн; детальний опис наданих послуг до акту №37 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правничу допомогу, пов`язану з цією справою, у сумі 8000,00 гривень.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Заяв щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 51,96 % від заявленої суми, то з відповідача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 4156,80 грн (8000,00 х 51,96 %).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1258,67 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 279-282, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість за договором №4483630 від 19.03.2024 в розмірі 50830,00 грн, з яких: 13000,00 грн -заборгованість за тілом кредиту, 37830,00 грн - заборгованість за відсотками, а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1258,67 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 4156,80 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 02.02.2026.

Суддя О.О. Жмудь