Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №153/26/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"09" лютого 2026 р. Справа153/26/26

Провадження3/153/11/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , працюючого ТОВ «НОВА СПРАВА УЖГОРОД», за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 30.12.2025 о 10 годині 40 хвилин, за межами населеного пункту Велика Кісниця Могилів-Подільського району Вінницької області, за географічними координатами 48.1530579 пн.ш., 28.5076439 сх.д., на напрямку Довжок (Україна) – Грушка (РМ), в районі прикордонного знаку №0209 на відстані 20 метрів від лінії державного кордону України, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордон України поза пунктом пропуску через державний кордон України в групі осіб, спільно із громадянами України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в пішому порядку, шляхом подолання лінії інженерних загороджень, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України».

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка надсилалася на адресу його місця проживання.

03.02.2026 за вх.№664, ОСОБА_1 надав пояснення, в яких вказав, що він визнає свою провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Його вчинок був необдуманим і помилковим. Він шкодує про вчинене. На цей вчинок його штовхнув стан крайнього душевного болю, оскільки він 4 роки не бачив дружини та сина. Просив врахувати його сімейний стан, щире каяття та не карати суворо, призначивши мінімальне стягнення.

Також ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за відсутності особи, вх.№665 від 03.02.2026, в якій просив справу розглядати без його участі та без участі його захисника на підставі поданих письмових пояснень та клопотань.

03.02.2026 за вх.№666, від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Гецко Михайла Михайловича, надійшло клопотання про призначення стягнення нижче від найнижчої межі або звільнення від адміністративної відповідальності, в якому захисник зазначив, що ОСОБА_1 повністю визнає свою провину, щиро розкаюється. Також вказав, що дії ОСОБА_1 не мали на меті заподіяння шкоди державній безпеці чи злісного порушення режиму кордону. Як вказано у його поясненнях, він діяв у стані надзвичайного емоційного стресу та душевного хвилювання. Основною причиною стала тривала (майже 4 роки) розлука з дружиною та неповнолітньою дитиною. ОСОБА_1 є законослухняною особою, раніше не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, має бездоганну репутацію у релігійній громаді Свідків Єгови. Враховуючи, що спроба перетину була припинена на ранній стадії та не призвела до тяжких наслідків, застосування суворого стягнення (штрафу у великому розмірі або арешту) буде надмірним тягарем для сім`ї, яка і так перебуває у скруті. Просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. У разі неможливості застосування ст.22 КУпАП, призначити мінімальний передбачений санкцією штраф, не застосовуючи адміністративний арешт.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Частина перша ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Частина друга ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334223 від 30 грудня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 ; акт ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст.268 КУпАП від 30.12.2025; рапорт начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 30.12.2025; схему виникнення обстановки в н.п.Велика Кісниця Могилів-Подільського району Вінницької області 30.12.2025; копію протоколу про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334222 від 30.12.2025; копію письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; копію протоколу про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334219 від 30.12.2025; копію паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про шлюбу, серія НОМЕР_1 ; копію свідоцтва про народження; копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_5 ; копію довідки №8732 від 20.05.2024 релігійної організації «Релігійний центр Свідків Єгови в Україні», вважаю вину ОСОБА_1 доведеною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а його дії кваліфікую як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер скоєного правопорушення та особу винного, який визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення та щиро розкаявся.

До обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд відносить щире каяття ОСОБА_1 .

Обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 захід адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.2 ст.204-1 КУпАП, у виді штрафу у мінімальному розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, передбаченому санкцією даної статті.

Щодо застосування ст.22 КУпАП та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Так, правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, посягає на встановлений державою порядок охорони та режиму державного кордону України, дотримання якого має істотне значення для забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки держави, зокрема в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника на складні сімейні обставини, щире каяття, позитивну характеристику та відсутність попередніх притягнень до відповідальності, суд враховує як обставини, що пом`якшують відповідальність, однак такі обставини не можуть бути підставою для визнання правопорушення малозначним, оскільки вони не зменшують ступінь суспільної небезпеки самого діяння.

Крім того, застосування ст.22 КУпАП у даному випадку не відповідало б меті адміністративного стягнення, визначеній ст.23 КУпАП, а саме – вихованню поваги до законів України та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також могло б створити хибне уявлення про допустимість порушення режиму державного кордону.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не може бути визнане малозначним, а тому підстав для застосування ст.22 КУпАП суд не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст.204-1, 221, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець