Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №129/3170/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3170/25

Провадження по справі № 2/129/497/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,

розглянувши без учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження в м. Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданго в її інтресах адвокатом Калачик Наталією Михайлівною, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

Установив:

10.09.2025 р. до суду заявлено позов, у якому представник позивачки - адвокат Калачик Н.М. просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 для утримання їх спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини; стягнути витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7000грн.

Вимоги позову мотивує тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16.04.2022р. В шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач з кінця 2023р. припинив допомагати матеріально позивачці з утриманням дитини, з того часу утримання дитини здійснюється повністю за рахунок матері дитини та її родичів.Відповідач офіційно працює, інших осіб на його утриманні нема, чим порушує її право на отримання належного матеріального забезпечення (утримання) від батька.

25.11.2025р. через систему «Електронний суд» від представника відповідача -адвоката Луговського А.С.надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що з 2020р. відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу пов`язану з із захистом держави. Позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини є надуманими та передчасними, оскільки відповідач в добровільному порядку матеріально допомагає позивачці, надаючи в різних розмірах кошти та здійснює перекази, про що долучив роздруківки про переказ коштів, крім того на початку 2025 р. передав позивачці 100000 грн., а до дня народження дочки 50000 грн., хоча документального підтвердження немає, просив зменшити стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з 7000 грн. на 2500 грн., оскільки визначений позивачкою та її представником розмір витрат на професійну правову допомогу є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірною, порівняно з ринковою, ціною, стороною позивача не надано опису виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу на підготовку позовної заяви.

01.12.2025 р. через систему «Електронний суд» представник позивачки адвокат Калачик Н.М. подала до суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримала в повному обсязі, оскільки платежі, на які у відзиві на позовну заяву вказує відповідач, є нерегулярними та не покривають у повній мірі життєві потреби позивачки та дитини, крім того відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження надання позивачці коштів у розмірі 100000 грн. та 50000 грн., в платіжних інструкціях наданих відповідачем до суду відсутнє призначення платежу, а отже не підтверджено коштів в саме рахунок аліментів, відповідачем не надано жодного доказу на спростування матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі заявленому позивачем.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Калачик Н.М. письмово вимоги позову підтримала, справу просила розглянути без неї та позивачки.

Відповідач в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Луговський А.С. письмово вимоги позову заперечив, справу просив розглядати без участі відповідача та його представника.

З урахуванням письмової позиції учасників справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне позов задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Доведено, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але добровільно законного обов`язку по її утриманню не виконує, хоча офіційно працює та може надавати кошти, а тому зобов`язаний щомісячно сплачувати кошти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду і до повноліття дитини, який суд визначив з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини та можливостей відповідача.

Спірні правовідносини регулюються ст.180, 181, 182 ч.2, 183 Сімейного Кодексу України, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей; за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки відповідач ухиляється від добровільного виконання законного обов`язку по утриманню своєї неповнолітньої дитини, чим порушує її права, то з нього необхідно стягувати на користь ОСОБА_1 для утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду і до повноліття дитини в примусовому порядку; при цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним, відповідає інтересам дитини й не порушує інтересів відповідача.

Висновки суду, підтверджуються такими доказами:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.09.2023р., з якого видно, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4);

- витягами з реєстру територіальної громади відповідно до яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7-8);

- довідкою № 03-09/3/311 від 01.09.2025 р., виданою Турбівською селищною радою Вінницького району Вінницької області, дитина ОСОБА_3 , 2023 р.н., проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 (а.с.9);

- свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.04.2022р., відповідно до якого 16.04.2022 р. одружилися ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.10);

- описом виконаних робіт за договором правничої допомоги від 27.08.2025р. та платіжною інструкцією на суму 7000грн. (а.с.15-16).

Заперечення відповідача проти задоволення вимог позову з огляду на те, що він в добровільному порядку надає кошти на утримання їх спільної дитини суд до уваги не бере, оскільки позивачка має право, а відповідач має можливість сплачувати у встановленому законом порядку аліменти на утримання дитини.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачкою 7000 грн. витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 4000 гривень на професійну правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги від 27 серпня 2025 року та платіжної інструкції № 2.280706941.1 від 27.08.2025 р., що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави 1211,20 грн.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання судового рішення у межах платежу за один місяць.

Керуючись ст.10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.182, 184 СК України суд,

Вирішив:

Позов задовільнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), жительки АДРЕСА_1 , аліментина утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно, починаючи з 10.09.2025 року - дня звернення позивачки до суду і до повноліття дитини.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти витрачені на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Вінницького апеляційного суду, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку, проте в частині стягнення аліментів за один місяць допускається до негайного виконання.

Суддя: