Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №686/16258/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/16258/25

Провадження № 22-ц/820/535/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.

секретар судового засідання – Кошельник В.М.

за участю: представника апелянта - Трубай І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/16258/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Трубай Іриною Сергіївною, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року, у складі судді Заворотної О.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» Хмельницької міської ради, Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницький Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту, -

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трубай І.С., звернулася до суду із позовом, в якому просила зняти арешт з нерухомого майна (реєстраціи?нии? номер обтяження 8178584) на 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений 12.11.2008 за №8178584 реєстратором Хмельницької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про арешт маи?на боржника та оголошення заборони на и?ого відчуження від 12.11.2008, прии?нятоі? Міським відділом ДВС Хмельницького міськраи?онного управління юстиціі? в Хмельницькіи? області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є власницею 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо про наявність обтяження на дане нерухоме майно. Листом Другого відділу ДВС у м.Хмельницькому їй повідомлено, що в Другому відділі ДВС у м. Хмельницькому перебувало виконавче провадження № 35556905 по примусовому стягненню судового наказу №2н-803 виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖЕК № 7 коштів.

04.12.2012 державним виконавцем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, в межах якого постанова по звернення стягнення на майно не приймалась. 15 червня 2015 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», яку разом із виконавчим листом направлено стягувачу. Повторно до примусового виконання зазначений виконавчий лист до ДВС не надходив. Виконавче провадження №35556905 знищено по закінченню терміну зберігання.

Додатково Другий відділ ДВС у м. Хмельницькому повідомив ОСОБА_1 , що за її зверненням було проведено перевірку Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановлено, що державним виконавцем Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Чубаром С.В. накладено арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження № 8178584 від 12.11.2008, яка належить ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, в межах яких накладеного арешт на вищевказане майно у відділі, не виявлено. Міським відділом державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції не передавалось виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на маи?но ОСОБА_1 , до Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому, який є одним із його правонаступників.

Судовим наказом у справі №2н-1533/08 від 11.04.2008 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-експлуатаційної контори № 7 заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 1208,14 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 грн, а всього 1223,14 грн.

Рішенням п`ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради № 81 від 31.05.2017 Хмельницьку житлово-експлуатаційну контору № 7 перейменовано в комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» Хмельницької міської ради.

Відповідно до довідки КП «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» Хмельницької міської ради від 24.04.2025 №60, у ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком станом на 01 травня 2025 року немає.

Листом від 16.04.2025 Другии? відділ ДВС відмовив позивачці в задоволенні заяви щодо вилучення майна з під обтяження №8178584.

Станом на дату подання позовноі? заяви, Другим відділом ДВС у м.Хмельницькому, якии? є правонаступником Міського відділу державноі? виконавчоі? служби Хмельницького міськраи?онного управління юстиціі?, арешт на нерухоме маи?но не знято.

Вважає, що бездіяльність державного виконавця, що полягає у незнятті арешту з маи?на, що належить позивачу, є незаконною. Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме маи?но протягом тривалого часу (більше 17 років) відомостеи? про обтяження частини нерухомого маи?на ОСОБА_1 є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своі?м маи?ном, оскільки заборгованості зі сплати комунальних послуг немає, при цьому будь - які інші відкриті виконавчі провадження щодо позивачки відсутні. Позивачка вважає, що відсутні підстави для збереження обтяження №8178584 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , тому бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна є незаконною.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» Хмельницької міської ради, Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницький Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту закрито.

Суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Позивачка є стороною виконавчого провадження, а тому законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трубай І.С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що виконавчі провадження, боржником в яких є ОСОБА_1 , знищені, а тому позивач не може звернутися зі скаргою на дії виконавця щодо скасування арешту. Апелянтка зазначає, що відсутні відомості щодо наявності відкритих виконавчих проваджень з Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в рамках яких накладено арешт на квартиру, а також відсутні відомості про наявність непогашених боргових зобов`язань. Враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може.

З огляду на наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом тривалого часу (більше 17 років) відомостей про обтяження частини нерухомого майна ОСОБА_1 , відсутність заборгованості зі сплати комунальних послуг, відсутності виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 , апелянтка вважає, що збереження оскаржуваного арешту нерухомого майна ОСОБА_1 є невиправданим та порушує право власності на належне їй майно.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Представник апелянтки ОСОБА_1 – адвокат Трубай І.С. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, з підстав, наведених у ній.

Апелянтка Музика А.О., представник відповідача КП «Управляюча муніципальна компанія «Озерна», представник Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницький Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлені належним чином про дату, час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Від представника відповідача КП «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника апелянтки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задовольнити.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що судовим наказом, виданим Хмельницьким міськрайонним суду Хмельницької області від 11.04.2008 (справа № 2н-1533/08), стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЖЕК № 7 заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 1203,14 грн а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 грн, а всього 1223,14 грн та судовий збір в сумі 25,50 грн в дохід держави.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Міським відділом державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 12.11.2008 встановлено обтяження за №8178584 у вигляді арешту нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири по АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_3 .

У листі Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому від 16.04.2024 № 40363/25.17-42 зазначено, що на виконанні у Міському відділі ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження № 35556905 по примусовому виконанню судового наказу № 2-н-803 від 15.03.2012, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ЖЕК № 7 коштів в сумі 914,52 грн. Виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на майно Музики ( ОСОБА_3 ), Міським відділом державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції не передавались до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому, який є його правонаступником. Тому, у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна, який накладено державним виконавцем Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Чубар С.В.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Установивши, що позивачка є боржницею у виконавчому провадженні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вона не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Такий правовий висновок висловлений також у постанові Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі №712/12136/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №904/51/19.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України є обґрунтованим, оскільки арешт накладено на майно ОСОБА_1 , яка була боржницею у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вона не може виступати позивачкою у справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Трубай Іриною Сергіївною, залишити без задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.

Судді: Т. В. Спірідонова

Р. С. Гринчук

А. М. Костенко