Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 04 лютого 2026 р.
Справа: №461/9781/25
Суддя: Гончарук Л. Я.
Справа № 461/9781/25 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О.Б.
Провадження № 33/811/78/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Бойко Вікторії Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бойко Вікторії Володимирівни на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2025 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.);
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 коп.).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).
Згідно постанови, ОСОБА_1 17.11.2025 о 12 год 46 хв у м. Львові на перехресті вулиці Коперника – вулиці Вітовського, керуючи трамваєм «TATRA КТ4D», н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив зіткнення з автомобілем марки «KIA SPORTAGE», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.1.5, 2.3б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 17.11.2025 о 12 год 46 хв у м. Львові на перехресті вулиці Коперника – вулиці Вітовського, керуючи трамваєм «TATRA КТ4D», н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, не залишився на місці та не повідомив про подію підрозділ поліції, чим порушив п.2.10а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.
Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст. 36 КУпАП, справу №461/9781/25, провадження №3/461/3360/25, та справу №461/9781/25, провадження №3/461/3362/25, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, об`єднано в одне провадження і об`єднаній справі.
Не погоджуючись з даною постановою захисник адвокат Бойко В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
В обґрунтування зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Наголошує, що водій ОСОБА_2 не врахував габарити трамваю, не рухався як найближче до правого краю проїжджої частини (0.9 м. згідно із схемою ДТ1П), не надав переваги трамваю - що й спричинило настання дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, у діях водія трамваю - ОСОБА_1 відсутні порушення ПДР України, в тому числі й ті, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а натомість водієм нерейкового транспортного засобу у цьому випадку було допущено порушення п. 11.1, 16.7, 11.2., 13.1. ПДР України.
Стверджує, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні жодні докази того, що ОСОБА_1 , керуючи 17.11.2025 року трамваєм та здійснюючи поворот ліворуч на перехресті вулиць Вітовського та Коперніка у м. Львові побачив та/бо почув, що трамвай здійснив зіткнення із транспортним засобом під керуванням потерпілого.
Зазначає, що із відеозапису, який наявний у матеріалах справи, вбачається, що як під час зіткнення кузова трамваю із боковим дзеркалом автомобіля потерпілого, а також після зіткнення трамвай продовжував рух, - що свідчить про те, що водій не помітив контакту кузова трамваю із автомобілем. - та пригальмував на перехресті лише для того, щоб пропустити автомобіль, який рухався у зустрічному напрямку та заблокував трамвайну колію.
У зв`язку із поворотом трамваю ліворуч па перехресті, вигин кузова трамваю унеможливлює оглядовість дорожньої обстановки у правому боковому дзеркалі тобто водій трамваю об`єктивно не міг побачити контакт кузова трамваю із транспортним засобом потерпілого з використанням бокового дзеркала заднього виду або будь-якого іншого дзеркала (обладнання), яке наявне у трамваї.
Також, жоден із пасажирів трамваю не повідомив водія про ДТП та у матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Вказує, що пояснення водія трамваю про те, що він не знав про зіткнення трамваю із транспортним засобом потерпілого є послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами справи.
У судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від такого не надходило. Натомість адвокат Бойко В.В. та особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не заперечили про розгляд апеляційної скарги за відсутності потерпілого ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаної особи в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , виступ захисника адвоката Бойко В.В. на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у: протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 518164 від 20.11.2025 та серії ЕПР1 № 518169 від 20.11.2025, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення(а.с.1, 23); рапорті поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП у Львівській області Мамчура Н. від 17.11.2025, відповідно до якого 17.11.2025 отримано виклик на службовий планшет «ДТП без травмованих» (розшук) за адресою: м. Львів, вул. Дмитра Вітовського. Прибувши за вказаною адресою, до них звернувся заявник ОСОБА_2 , який повідомив, що 17.11.2025 близько 12:46 год. керував транспортним засобом марки «KIA SPORTAGE», н.з. НОМЕР_2 , зупинився в крайньому правому ряді, в попутному напрямку рухався трамвай з н.з.1194 по маршруту №3. Трамвай, не врахувавши винос кузова, почав рух та здійснив наїзд на транспортний засіб, що стояв, та пошкодив дзеркало заднього виду (ліве) (а.с.3,26); схемі місця ДТП, яка сталась 17.11.2025 о 12 год 46 хв у м. Львові на перехресті вулиці Коперника – вулиці Вітовського, згідно якої в транспортного засобу марки «KIA SPORTAGE», н.з. НОМЕР_2 , пошкоджене заднє ліве дзеркало заднього виду(а.с.27); фотофіксації пошкоджень транспортного засобу марки «KIA SPORTAGE», н.з. НОМЕР_2 , з якої вбачається, що в автомобіля пошкоджене заднє ліве дзеркало заднього виду; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 17.11.2025, в яких повідомив, що 17.11.2025 він їхав на транспортному засобі марки «KIA SPORTAGE», н.з. НОМЕР_2 , по вул. Вітовського у напрямку перехрестя вулиць Сахарова-Вітовського, якомога ближче до правої сторони. Зупинився до повороту на вулицю Коперника, позаду нього під`їхав трамвай з бортовим номером 1194 (маршрут №3), який розпочавши рух здійснив зіткнення з його транспортним засобом та поїхав з місця події. В подальшому він повідомив про подію оператору лінії 102(а.с.28); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.11.2025, в яких зазначив, що працює водієм трамвая ЛКП «Львівелектротранс». 17.11.2025 він працював на маршруті №3 (площа Соборна – Аквапарк» та о 12:46 год. проїжджав площу Лема. Проїжджаючи повз автомобілі, він був переконаний в безпечності проїзду, фактично трамвай проїжджав без перешкод. На площі трамвай виконував поворот ліворуч (з вулиці Вітовського в сторону Княгині Ольги), та при повороті ліворуч відбувся винос кузова і таким чином трамвай зачепив дзеркало автомобіля(а.с.29); відеозаписі з камер спостереження з місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.11.2025 о 12 год. 46 хв. у м. Львові на перехресті вулиці Коперника – вулиці Вітовського, з якого вбачається, що автомобіль марки «Kia Sportage», р.н.з. НОМЕР_2 , рухається по вулиці Вітовського, крайньою правою смугою, та перед поворотом на вулицю Коперника зупиняється в заторі. Поряд з ним проїжджає трамвай по маршруту №3, який випереджає його та виконує маневр повороту ліворуч на вулицю Княгині Ольги у м. Львові. Як вбачається далі, трамвай, здійснюючи поворот, задньою частиною кузова розбиває дзеркало автомобіля «Kia Sportage», р.н.з. НОМЕР_2 , який від початку маневру повороту трамвая перебував у нерухомому стані, та продовжує рух на вулицю Княгині Ольги(а.с.25); відеозаписі з відеореєстратора автомобіля «Kia Sportage», р.н.з. НОМЕР_2 , долученим потерпілим ОСОБА_2 до матеріалів справи, з якого, окрім обставин, відображених на відеозаписі з камер спостереження з місця дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що після того як водій трамвая розбив дзеркало автомобіля потерпілого, останній неодноразово подавав йому звуковий сигнал, однак водій трамвая продовжував рух далі(а.с.56) та інших матеріалах адміністративної справи в їх сукупності.
Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, які є належними та достатніми для підтвердження у поза розумний сумнів доведення порушення Правил дорожнього руху суддя першої інстанції дійшов правильного висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, його вину доведено повністю.
При цьому апеляційний суд враховує, що наведені вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Як вбачається із апеляційної скарги захисника Бойко В.В. така заперечує факт вчинення ОСОБА_1 ДТП, зокрема зазначає те, що у діях водія трамваю - ОСОБА_1 відсутні порушення ПДР України, в тому числі й ті, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а натомість водієм нерейкового транспортного засобу у цьому випадку було допущено порушення п. 11.1, 16.7, 11.2., 13.1. ПДР України.
Так, у судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що 17.11.2025 він працював на маршруті №3 (площа Соборна – Аквапарк» та о 12 год 46 хв проїжджав площу Лема. Проїжджаючи повз автомобілі, він був переконаний в безпечності проїзду, фактично трамвай проїжджав без перешкод. На площі трамвай виконував поворот ліворуч (з вулиці Вітовського в сторону Княгині Ольги), та при повороті ліворуч відбувся винос кузова і таким чином трамвай зачепив дзеркало автомобіля. Вважає, що у даному ДТП винен саме водій автомобіля «Kia Sportage», р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Бойко В.В. зазначила, що ОСОБА_1 був переконаний у тому, що поворот здійснено безпечно, про зіткнення з автомобілем «Kia Sportage», р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та заподіяння останньому матеріальної шкоди не знав, умислу покидати місце ДТП не мав. Просила оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Допитаний в судовому засіданні першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 17.11.2025 рухався автомобілем марки «Kia Sportage», р.н.з. НОМЕР_2 , на вулиці Вітовського, крайньою правою смугою, мав намір повертати на вулицю Коперника у м. Львові. На червоне світло світлофора, як він так і трамвай, під керуванням ОСОБА_1 зупинилися, після увімкнення зеленого світла світлофора, вони розпочали рух, він своєю смугою руху випередив трамвай та зупинився у заторі. Тоді трамвай подав звуковий сигнал та почав випереджати його, виконуючи маневр повороту ліворуч на вулицю Княгині Ольги у м. Львові. Його ж автомобіль стояв нерухомо у заторі, він побачив, що трамвай не зможе безпечно здійснити поворот ліворуч, а тому подав звуковий сигнал. Незважаючи на звуковий сигнал, водій трамвая продовжив рух, розбив дзеркало його автомобіля, після чого він знову подав звуковий сигнал, однак водій трамвая не відреагував та продовжив рух далі. Він ж залишався на місці дорожньо-транспортної пригоди та викликав поліцію. Вважає, що з врахуванням габаритів його автомобіля та ширини дорожнього покриття, він зайняв крайнє праве положення на проїзній частині дороги. Звертає увагу на те, що після дорожньо-транспортної пригоди він залишався на місці, де мало місце зіткнення, до приїзду працівників поліції та оформлення відповідних матеріалів, за цей проміжок часу повз нього проїхав не один трамвай, які правда рухалися прямо, а не здійснювали поворот на вулицю Княгині Ольги. Зважаючи на те, що він нерухомо стояв у заторі, та не мав можливості здійснювати рух, а трамвай здійснював рух, випередив його, та виконуючи маневр повороту ліворуч повинен був переконатися в безпечності свого маневру, повинен був врахувати габарити трамвая, винос кузова трамвая при здійсненні повороту, повинен був передбачити, що він не зможе повернути не зачепивши його автомобіль. Він ж зупинившись у заторі не знав і не міг знати, що його випередить саме трамвай №3, який буде повертати ліворуч і виносом кузова зачепить його автомобіль. Вважає, що в діях водія трамвая наявний умисел на вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки коли останній розпочав рух на зелене світло світлофора, то подавав звуковий сигнал автомобілям, оскільки бачив, що він не зможе повернути не зачепивши автомобілі, що стоять у заторі та мають намір повертати праворуч. Не зважаючи на те, що автомобілі стояли у заторі та не могли здійснити рух, водій трамвая продовжив рух, розбив дзеркало його автомобіля та поїхав далі, хоча він неодноразово подавав йому звуковий сигнал, та він будучи водієм не міг його не чути.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що від початку маневру повороту трамвая автомобіль перебував у нерухомому стані у заторі, тому, саме водій трамваю, який здійснював рух, випередив автомобіль потерпілого, та виконуючи маневр повороту ліворуч повинен був переконатися в безпечності свого маневру, дотриматися безпечної дистанції, безпечного інтервалу, врахувати габарити трамвая, винос кузова трамвая при здійсненні повороту, та передбачити, що він не зможе повернути не зачепивши автомобіль, а відтак покликання ОСОБА_1 та його захисника щодо відсутності вини у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними, оскільки такі спростовуються відеозаписом з камер спостереження з місця дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 17.11.2025 о 12 год. 46 хв. у м. Львові на перехресті вулиці Коперника – вулиці Вітовського та відеозаписом з відеореєстратора автомобіля «Kia Sportage», р.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до п.1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно до п.2.3б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У зв`язку з вищенаведеним доводи апеляційної скарги, які місять суттєві розбіжності, про непричетність ОСОБА_1 до даної ДТП, суд розцінює як намагання останнім уникнути відповідальності за вчинені правопорушення.
Відповідно до п.п. 2.10 а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
При цьому, за змістом пункту 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій також зобов`язаний: б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
В той час, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 , ставши причетним до дорожньо-транспортної пригоди, будучи зобов`язаним вчинити дії, передбачені пунктом 2.10 Правил дорожнього руху, цього не зробив і залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апеляційної скарги апелянта про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративних правопорушень та не порушував Правил дорожнього руху України, не спростовують висновки суду про невиконання обов`язків згідно з п. 2.10 Правил дорожнього руху і залишення місця пригоди.
Так, згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 обов`язків згідно з п. 2.10 Правил дорожнього руху і залишенням місця пригоди, поліцейські вживали заходів для встановлення її учасника, транспортного засобу.
Відтак апеляційний суд вважає, що суддя суду першої інстанції, з`ясувавши фактичні обставини справи, переконливо дійшов до вірного висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.10а, 1.5, 2.3 Б, 10.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Обставин, які б виключали провадження в справі відповідно до положень ст. 247 КУпАП, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядалися одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. накладене судом першої інстанції у межах санкції ст. 122-4 КУпАП та з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бойко Вікторії Володимирівни - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua