Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №464/5600/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/5600/25 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 33/811/118/26 Доповідач: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю захисника Лемехи Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лемехи Р.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29 грудня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 02 год 30 хв. на вул. Липова Алея, 9, у м.Львові, керував транспортним засобом марки «Ford Galaxy», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову захисник Лемеха Р.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначає, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння та у нього були відсутні ознаки такого сп`яніння. На переконання апелянта, наявні в матеріалах справи відеозаписи є недопустимими доказами та не можуть братися судом до уваги. Крім того, звертає увагу, що працівниками поліції було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки не було надано можливості скористатися правовою допомогою адвоката.

Заслухавши доводи захисника Лемехи Р.І., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 419250 від 11.08.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11 серпня 2025 року, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода; наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.

Так, матеріалами справи, зокрема, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора, підтверджується, що працівники поліції на службовому автомобілі під`їхали до місця ДТП, зокрема, транспортного засобу марки «Ford Galaxy», д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на припаркований автомобіль.

Як вбачається, за кермом транспортного засобу марки «Ford Galaxy» знаходився ОСОБА_1 , який на запитання працівників поліції підтвердив, що є водієм транспортного засобу та зазначив, що не помітив припаркованого автомобіля. За вказані дії відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.124 КУпАП.

В подальшому, після встановлення у водія ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитися від проходження такого, що підтверджується, також, наявними в матеріалах справи направленням на огляд водія транспортного засобу та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в передбаченому законом порядку.

При цьому, останній впродовж всього спілкування з працівниками поліції на місці події жодного разу не повідомляв їм про те, що він не керував транспортним засобом.

Водночас, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, тобто не скористався своїм правом висловити відповідне заперечення.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, сукупність наявних доказів дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, а тому доводи захисника у апеляційній скарзі про протилежне є безпідставними.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наявний в матеріалах справи відеозапис відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року.

Крім того, на відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним та недопустимим доказом, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено та не надано можливості скористатися послугами захисника є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що працівники поліції перешкоджали останньому скористатися правовою допомогою захисника.

Покликання захисника на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння значення для встановлення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення не мають, оскільки останньому ставиться у провину відмова від проходження огляду, що є закінченим складом правопорушення.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –

постановив:

постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Лемехи Р.І. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В.Я.