Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 01 лютого 2026 р.
Справа: №369/19502/25
Суддя: Партика І. В.
Справа № 369/19502/25 Головуючий у 1 інстанції: ПАВЛІВ А. І.
Провадження № 33/811/109/26 Доповідач: Партика І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Крупея Станіслава Євгенійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Крупея Станіслава Євгенійовича на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 6 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 07 жовтня 2025 року о 21 год. 00 хв. у с. Гатне провулок Київський, 12, керуючи автомобілем марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Infiniti QX70», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень ТЗ, чим порушив вимоги пункту 10.9. ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Крупей С.Є., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не повно та не об`єктивно досліджено всі докази, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Наголошує, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 278 КУпАП, не перевірено чи належним чином повідомлено учасників процесу про час та місце розгляду справи, не перевірено правильність оформлення матеріалів, не роз`яснено складу суду та не з`ясовано чи довіряють учасники суду.
Звертає увагу, що письмові пояснення ОСОБА_2 є недопустимим доказом, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про свідків та потерпілих.
Зазначає, що на схемі місця ДТП відсутні координати місця зіткнення, не відображено ширину проїжджої частини, а також дана схема не відповідає встановленій законом формі.
Повідомляє, що судом не взято до уваги порушення ПДР іншого учасника ДТП, не оцінено клопотання сторони захисту про повернення матеріалів на доопрацювання та не розглянув його клопотання про визнання доказів недопустимими, та про участь захисника у проголошені повного тексту постанови, не враховано його аргументи, щодо відсутності відеофіксації процесу складання адміністративних матеріалів.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, адвокат Крупей С.Є. просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, думки адвоката Крупея С.Є., який не заперечував проти розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 .
Заслухавши, пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 124 КУпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пунктом 10.9 ПДР України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 476599 від 7 жовтня 2025 року (а.с. 4), з якого встановлено, що ОСОБА_1 у с. Гатне провулок Київський, 12, керуючи автомобілем марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Infiniti QX70», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень ТЗ;
-інформації зі схеми місця ДТП від 7 жовтня 2025 року (а.с. 5), на якій відображено місце події, та розміщення транспортних засобів, дорожня обстановка, завдані пошкодження автомобілям;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 7 жовтня 2025 року (а.с. 6), з яких вбачається, що перебуваючи за адресою тимчасового проживання він почув удар, після чого виявив, що водій автомобіль «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом здійснив зіткнення з його автомобілем «Infiniti QX70», реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 7 жовтня 2025 року (а.с. 7), з якого встановлено, що він рухаючись заднім ходом автомобілем «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «Infiniti QX70», реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки не побачив його.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У зв`язку із чим, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ст. 278 КУпАП — зокрема щодо неналежного повідомлення учасників процесу про час і місце розгляду справи, не перевірки правильності оформлення матеріалів, не роз`яснення складу суду та не з`ясування питання довіри до суду — апеляційний суд розцінює критично. Такі доводи не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , а також не підтверджені матеріалами справи.
Щодо доводів захисника Крупея С.Є., в частині того, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.124 КУпАП зазначення у протоколі даних свідків та потерпілих не є обов`язковим та не спростовує факту порушення ПДР України водієм ОСОБА_1 .
Твердження апелянта, що судом першої інстанції не враховано та не розглянуто клопотання сторони захисту, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються протоколом судового засідання (а.с. 66-69), з якого вбачається, що судом першої інстанції було розглянуто клопотання сторони захисту в повному обсязі та надано їм відповідну оцінку.
Посилання адвоката на те, що на схемі місця ДТП відсутні координати місця зіткнення, не відображено ширину проїжджої частини, а також дана схема не відповідає встановленій законом формі, є безпідставними та такими, що зводяться до незгоди із цією схемою.
Апеляційний суд зазначає, що схема місяця ДТП підписана уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень, на даній схемі зафіксовані місце зіткнення, положення транспортних засобів після зіткнення, відносно сталих орієнтирів, а також пошкодження, які отримано автомобілями в результаті ДТП.
Твердження апелянта про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями іншого учасника події та настанням дорожньо-транспортної пригоди апеляційний суд оцінює критично, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та фактично зводяться до передчасної оцінки дій водія ОСОБА_2 , що не входить до повноважень апеляційного суду в межах даного провадження.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», здійснення поліцейським фото- та відеофіксації події є правом, а не обов`язком. Крім того, згідно з підп. 4 п. 1 розд. ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (наказ МВС України від 07.11.2015 № 1395), до протоколу додаються показання засобів фото- та/або відеофіксації лише за наявності таких матеріалів. Отже, доводи захисника щодо порушення поліцейським вимог ст. 40 Закону є необґрунтованими належним чином.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Крупея С.Є. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 6 січня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Крупея Станіслава Євгенійовича – без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua