Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №303/8153/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/8153/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 лютого 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Собослоя Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Овсепян Кристина Адіківна, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 303/8153/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області та виконавчий комітет Івановецької сільської ради Мукачівського району, про визначення місця проживання дітей,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 09 грудня 2025 року у задоволенні клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 – адвокатки Овсепян К.А. про об`єднання в одне провадження справи №303/8153/25 та справи №303/7876/24 - відмовлено.

Зупинено провадження в цивільній справі №303/8153/25 (провадження №2/303/3081/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей до набрання законної сили судовим рішення по справі №303/7876/24 (провадження №2/303/1603/24) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що від фактичного результату вирішення справи № 303/7876/25 в частині вирішення місця проживання дітей сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 , залежить розгляд справи про визначення місця проживання дітей разом із матір`ю – ОСОБА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Овсепян К.А., не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, оскаржила таку в апеляційному порядку. Вважає ухвалу незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права , неповним з`ясуванням норм матеріального права та обставин справи, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвалою порушено пряму норму ЦПК України, яка забороняє зупиняти провадження у справах щодо визначення місця проживання дітей.

Крім цього, зазначає, що судом першої інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання про об`єднання справ у одне провадження не враховано, що предметом вимог у справі, яка перебуває у провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за № 303/7846/24 є визначення місця проживання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а сторонами у справі є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і в той же час предметом вимог по справі № 303/ 8153/25 є визначення місця проживання тих самих дітей, а сторонами у справі є ті самі особи, змінено лише їх процесуальний статус: позивач-відповідач, відповідач-позивач. Тобто, враховуючи, що спір існує між тими ж самими сторонами (зі зміненими процесуальними статусами) про той самий предмет, справа стосується інтересів неповнолітніх дітей, то в даному випадку наявна процесуальна доцільність в об`єднанні вказаних справ, оскільки, на думку апелянта, їх вирішення не може відбуватися в межах окремих проваджень.

У відзиві відповідач заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали, оскільки вважає, що така є законною та обгрунтованою, суд першої інстанції не мав підстав для об`єднання в одне провадження справи № 303/8153/25 та 303/7876/24, а відтак вірно прийшов до висновку про зупинення розгляду справи № 303/8153/25 до набрання судовим рішенням у справі № 303/7876/25 законної сили.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Також, Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, N 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Відповідно до частини другої статті 252 ЦПК України не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

Відтак, згідно із імперативною нормою ч. 2 ст. 252 ЦПК України, зупинення провадження у справах про визначення місця проживання дитини не допускається.

Предметом справи № 303/8153/25 є визначення місця проживання дітей.

Відтак, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у цій справі, помилково застосував загальну норму про зупинення (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК), проігнорувавши спеціальну заборону.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі є помилковими.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині зупинення провадження у справі підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Овсепян Кристина Адіківна, - задовольнити частково.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 грудня 2025 року в частині зупинення провадження скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.

Головуючий:

Судді: