Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №596/1371/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2026 р. Справа № 596/1371/25

Провадження № 2/596/106/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , згідно якого просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 26 липня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Путивльського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №65. Після розірвання шлюбу залишити малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом із нею та після розірвання шлюбу залишити її шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування позову посилається на те, що 26 липня 2014 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу в неї з відповідачем народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З відповідачем вони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, разом не проживають 4 роки, мають різні погляди на сімейне життя, подальше збереження сім`ї є неможливим. Одруження з відповідачем виявилося невдалим. Спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, подружні права та обов`язки, внаслідок чого їхня сім`я розпалася і зберегти її неможливо. Вважає, що відновлення шлюбних відносин неможливе і це суперечило б її інтересам.

Також вказала, що з приводу місця проживання дитини спір відсутній та зазначила, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Крім того зазначила, що після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище.

Посилаючись на вищенаведене, норми ст.110, ч.2 ст.112, ст.113 СК України просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоч належним чином була повідомлена про день, час, місце судового засідання. При цьому, у позовній заяві, позивачка вказала, що справу просить розглянути у її відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання. Відзиву на позов не подав. Про поважні причини неявки суд не повідомив, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_2 від 27.09.2025, яка надійшла до суду поштовою кореспонденцією через ТОВ «Нова пошта», оскільки до вказаної заяви не долучено документ, який посвідчує особу ОСОБА_2 , а також через те, що відправником даної заяви, як вбачається з поштового конверта ТОВ «Нова пошта», вказано прізвище та ініціали позивачки по справі « ОСОБА_1 ».

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не подано відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти, що сторони зареєстрували шлюб 26 липня 2014 року в відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Путивльського районного управління юстиції у Сумській області (далі – відділ ДРАЦС), актовий запис №65, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 26 липня 2014 року вищевказаним відділом ДРАЦС.

Від шлюбу в сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 15 грудня 2014 року виконкомом Веселівської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Тривалий час між сторонами погіршились відносини, вони проживають окремо 4 роки, не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин.

Клопотання про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхній дітей, що має істотне значення.

Встановлено, що шлюб існує лише формально та подальше спільне життя подружжя суперечитиме інтересам сторін.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 липня 2014 року у відділі ДРАЦС реєстраційної служби Путивльського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №65.

Вирішуючи питання про залишення проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір’ю після розірвання шлюбу, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади (Глухівська територіальна громада) від 30.04.2025 позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 з 10січня 2018 року.

Відповідно до ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні (малолітні) діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, втім позивачкою заявлено вимогу про залишення проживання спільної дочки разом із нею після розірвання шлюбу, то у розрізі заявлених вимог в межах розгляду даної цивільної справи судом не вирішується питання про визначення місця проживання спільної дитини, а вирішується лише питання про залишення проживання дитини з тим із батьків після розірвання шлюбу, з ким наразі дитина проживає.

Відтак, суд дійшов висновку про залишення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому, відповідно до абз.1 ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Суд роз`яснює, що у разі виникнення спору щодо визначення місця проживання спільної дитини, такий спір вирішується у порядку ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Встановлено, що позивачка бажає залишити після розірвання шлюбу шлюбне прізвище.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, ст.ст.105,110, 112,113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 81,89, 141,263, 265, 268, 273,274,279,280,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 липня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Путивльського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №65, (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Після розірвання шлюбу залишити малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом із матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_2 ).

Повне заочне рішення складено 09 лютого 2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна