Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №635/507/26 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №635/507/26

Суддя: Омельник М. М.

Справа № 635/507/26

Провадження № 3/635/749/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені судді Харківського районного суду Харківської області перебуває адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202207 від 09.01.2026.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202207 від 09 січня 2026 року, ОСОБА_1 , близько 16 години 20 хвилин, 09 січня 2026 року, в місті Мерефа, вул. Савченко 2, в громадському місті, а саме в приміщенні відділення «Приват Банку», вчинила хуліганські дії, а саме кидалась у бік співробітників, виражалась нецензурною лайкою, погрожувала, чим ображала людську гідність та порушувала громадський порядок.

Такі діїОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Судом вживались заходи для забезпечення присутності ОСОБА_1 при розгляді справи про адміністративні правопорушення шляхом направлення судової повістки, смс повістки, винесенням постанови про привід в зал судового засідання.

Постанову про привід виконано не було та причин невиконання не повідомлено.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Суд зважає, що згідно ч. 2 ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП є обов`язковою, проте зважаючи на скорочені строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

З положень ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, а також іншими документами.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202207 від 09 січня 2026 року; поясненнями ОСОБА_2 ; поясненнями ОСОБА_3 ; поясненнями ОСОБА_1 з яких вбачається що остання вдарила начальника Приватбанку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 24, 173, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 119 (сто дев`ятнадцять) гривень. (Адміністративне стягнення у виді штрафу підлягає сплаті на користь держави, на номер рахунку UA588999980313000106000020543 (Мереф`янська ТГ), отримувач коштів- ГУК Харків обл/ CТГ Мерефа/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), (ЕАП) МФО – 899998, код класифікації доходів бюджету- 21081100.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. (Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.)

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Суддя М.М.Омельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua