Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №398/8009/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/8009/25

провадження №: 2/398/1330/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"09" лютого 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект центр”, представник позивача Ткаченко Марія Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ “Коллект центр” 15 грудня 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23039,83 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 08.06.2021 уклала з первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в електронній формі кредитний договір № 4282270 на суму 7000 грн, але свої зобов`язання не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 23039,83 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) — 7000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами — 15910,00 грн, заборгованості за інфляційними збитками — 112,00 грн, заборгованості за нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних — 17,83 грн.

Надалі право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі таких правочинів: 24 січня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 24-01/2022, а 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» і ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 5 січня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було вжито заходів щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи — відповідача. Згідно з відповіддю Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 1743 від 22 грудня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище по шлюбу на ОСОБА_3 . Крім того, відповідно до відповіді № 2210547 від 06.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за параметрами запиту щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) підтверджено актуальну інформацію про особу — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, був належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи шляхом надсилання повістки поштою за адресою її реєстрації, до суду повернулося поштове повідомлення про вручення з відміткою про причини невручення “адресат відсутній”. Від відповідача не надійшло відзиву, інших заяв чи клопотань.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору та видача коштів.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 08.06.2021 р. ОСОБА_2 ознайомилася з умовами кредитування, а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A662475.

08.06.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4282270, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу грошові кошти в сумі 7000 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Це підтверджується наданою позивачем копією договору. Договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А662475.

Договором встановлені такі умови кредитування:

- сума кредиту — 7000 гривень;

- строк кредиту — 30 днів, водночас, відповідно до п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації). Відповідно до п. 4.3.1 сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору;

- знижена процентна ставка — 1,425% на день від суми кредиту;

- стандартна процентна ставка — 1,90% (за стандартною ставкою) в день від суми кредиту.

На виконання умов зазначеного кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» здійснив перерахування коштів у розмірі 7000 грн у безготівковій формі на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (платіжна система EasyPay) від 10.11.2025 року № 7/17461 (транзакція № 953319179 від 08.06.2021).

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за період з 08.06.2021 до 23.01.2022, розрахунку наступного кредитора ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 і також розрахунку останнього кредитора ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 03.12.2025 (дата останнього нарахування — 23.02.2022 щодо 3% річних та інфляційних втрат), ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала. У зв`язку з цим виникла заборгованість у розмірі 23 039,83 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту — 7 000,00 грн, за процентами — 15 910,00 грн, нарахованих 3% річних — 17,83 грн та інфляційних втрат — 112,00 грн.

Нарахування процентів здійснювалося відповідно до п. 3.1 Кредитного договору на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом. Оскільки умови для застосування зниженої процентної ставки відповідачем виконані не були, розрахунок проводився за стандартною ставкою 1,90% на день від суми залишку заборгованості.

Окремо слід зазначити, що згідно з п. 1.4 та п. 4.3.1 договору, строк кредитування становив 30 днів з можливістю автоматичного продовження (автопролонгації) ще на 90 днів у разі наявності заборгованості. Таким чином, передбачений договором граничний строк нарахування процентів становить 120 календарних днів. Згідно з карткою обліку договору, проценти нараховувалися за період користування кредитом з 08.06.2021 до 06.10.2021 року включно, що відповідає передбаченому договором строку. Починаючи з 07.10.2021 року нарахування процентів за користування кредитом Кредитодавцем не здійснювалось. Розрахунок 3% річних та інфляційних збитків за порушення грошового зобов`язання проведено відповідно до вимог ст. 625 ЦК України поза межами строку кредитування.

Перехід права вимоги.

24 січня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Фактор) було укладено Договір Факторингу № 24-01/2022. Факт передачі права вимоги до ОСОБА_2 підтверджується Актом приймання-передавання Реєстру Боржників від 24.01.2022 року. У Витягу з Реєстру боржників до цього договору за порядковим номером 773 зазначено дані відповідача, номер її кредитного договору (4282270) та суму заборгованості на момент відступлення — 22 910,00 грн. Перехід права вимоги підтверджується також платіжним дорученням від 24.01.2022 року № 323110003 (дата одержання банком ПАТ АБ «Південний»), яке засвідчує оплату за відступлені права вимоги з боку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісний кредитор) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Новий кредитор) було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Перехід прав зафіксовано в Акті прийому-передачі Реєстру Боржників від 10.01.2023 року. У Витягу з Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 за порядковим номером 57994 зазначено дані ОСОБА_2 та загальну суму боргу станом на дату відступлення — 23 039,83 грн. Розрахунок за придбані права вимоги підтверджено Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, згідно з яким зобов`язання ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором № 10-01/2023 було погашено.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_2 (яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 ) виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 4282270 від 08.06.2021, укладеного в електронній формі. Відповідач ознайомилася з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за стандартною ставкою 1,90% на день, та погодилася з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у сумі 7000,00 грн підтверджується інформаційною довідкою платіжної системи, копія якої надана позивачем.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконала, суму кредиту та відсотків у встановлені строки не сплатила, доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надала.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, є обґрунтованою та відповідає умовам договору. Базовий строк кредитування був встановлений на 30 днів із можливістю автопролонгації до 90 днів, що загалом становить 120 днів. У наданому позивачем розрахунку зазначено, що проценти нараховувалися у межах зазначеного строку користування кредитом, а саме до 06.10.2021 року включно. Станом на дату відступлення права вимоги та подання позову загальна сума заборгованості, про стягнення якої просить позивач, становить 23 039,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 7 000,00 грн, заборгованість за процентами — 15 910,00 грн, нараховані 3% річних — 17,83 грн та інфляційні втрати — 112,00 грн. Суд, враховуючи принцип диспозитивності, розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи, що до позивача на підставі описаного вище ланцюга договорів про відступлення права вимоги перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, і факт цього переходу документально підтверджений, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 23039,83 грн законною та обґрунтованою.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд дійшов таких висновків.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги № 461 від 03.11.2025 року, витяг з Акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року, у якому міститься опис наданих послуг, відповідно до яких позивачу Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надано послуги правової допомоги на загальну суму 13 000 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Верховний Суд у справі №873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а саме те, що заборгованість виникла за договором споживчого кредитування, беручи до уваги що ця справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного провадження, позовна заява є типовою, суд визнає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище — ОСОБА_5 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище — ОСОБА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4282270 від 08.06.2021 року у розмірі 23039 (двадцять три тисячі тридцять дев`ять) гривень 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище — ОСОБА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 09 лютого 2026 року.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” (ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306),

- відповідач ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище — ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Орловський