Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №175/13098/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13098/25

Провадження № 1-кп/175/1608/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025042210001190 від 09.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, із середньою освітою, неодруженого, працюючого вантажно-транспортним експедитором в ТОВ «Транс Преміум Компані», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2025 приблизно о 18:40 год. водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним мотоциклом «KOVI», без реєстрації, рухався по вул. Шкільній, з боку вул. Шосейної в напрямку провулку 2-й Мостовий у м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області.

Під час руху ОСОБА_5 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, в районі перехрестя вул. Шкільної з провул. Садовим (район будинку №36 по вул. Шкільній), виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з мопедом «HONDA DIO», без реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку по вул. Шкільній, внаслідок чого відбулось зіткнення вищевказаних транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію мопеда «HONDA DIO» без реєстрації, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: садна на шкірі обличчя, крововилив у м?які покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні в проекції лоба праворуч, крововиливи під м?які мозкові оболонки та у речовину кори потиличних часток головного мозку, крововилив у білій речовині лівої півкулі головного мозку з порушенням нормальної її будови з ознаками реактивних змін; крововиливи у паренхимі легень, в брижі та стінках тонкого кишечнику, підшлунковій залозі, наднирниках; множинні забиті рани та садна верхніх та нижніх кінцівок, уламкові переломи обох кісток лівої гомілки, перелом медіального виростку лівого стегна. Описані ушкодження утворились за короткий проміжок часу до моменту надходження постраждалого до лікувального закладу в дуже швидкій послідовності одне за одним, майжеодночасно, від дії тупих предметів за механізмом «удар, струс, тертя», та являють собою єдиний комплекс сумісної тупої травми тіла, яка у своєму клінічному перебігу призвела до розвитку виражених явищ поліорганної недостатності, що клінічно проявилось у вигляді зон некрозу тканини мозку по периферії крововиливів, пневмонії 3 серозно-гнійним ексудатом, перифокального некрозу паренхіми підшлункової залози в зоні крововиливів, повнокрів?я внутрішніх органів, набряку легень, набряку мозку, особливо вираженого у стовбурових відділах, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які в даному випадку призвели до настання смерті ОСОБА_7 ..

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи мотоциклом «KOVI» без реєстрації, порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, який вимагає: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», невиконання якого, знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та показав, що 08.07.2025 рухався на своєму мотоциклі «KOVI» по вул. Шкільній у м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області, на перехресті вулиць виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв лобове зіткнення з мопедом «HONDA DIO», який рухався у зустрічному напрямку. В скоєному щиро розкаюється, потерпілому відшкодовано завдану шкоду у повному обсязі. Просив суд призначити йому покарання з іспитовим строком та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Надані обвинуваченим ОСОБА_5 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України роз`яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, не заперечує проти судового розгляду відповідно до ч.3 ст.349 КПК України та просив призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Таким чином, винуватість ОСОБА_5 , який не оспорював фактичні обставини справи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Аналізуючи вищенаведене суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди, обставини, які обтяжують покарання відсутні.

При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесеного законодавцем до категорії тяжких, наслідки що настали, наявність обставин, що пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має молодий вік, неодружений, працює, має постійне місце проживання у м. Підгороднє за яким характеризується задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, суд вважає, що з метою виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з усіх обставин справи, з урахуванням позиції потерпілого, який просив призначити ОСОБА_5 покарання, не пов`язане з реальним позбавленням волі, позиції обвинуваченого, який у вчиненому розкаявся та добровільно відшкодував завдану шкоду, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому вважає, що його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, суд виходить із того, що необережний тяжкий злочин він вчинив вперше, у молодому віці, а також враховує характер та мотиви допущених ОСОБА_5 порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та викликаних ними наслідків.

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого таке призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Цивільний позов не пред`являвся, запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України, а питання щодо скасування арешту майна відповідно до ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок спливу іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, витрати на залучення експерта у розмірі – 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн. 80 копійок.

Арешт, накладений ухвалю слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2025 на мотоцикл «KOVI», без реєстрації, - скасувати.

Арешт, накладений ухвалю слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2025 на мопед «HONDA DIO», без реєстрації, - скасувати.

Речові докази:

- мотоцикл «KOVI», без реєстрації, який поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22 повернути ОСОБА_5 ;

- мопед «HONDA DIO», без реєстрації, який поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22 повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1