Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №712/4042/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/36/26 Справа № 712/4042/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Гоменюк О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участі захисника Демиденка В.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Демиденка В.А. на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 9.09.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,який має

середню освіту, не одружений, не працює,

проживає

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 21.03.2025 р. о 17:39 год. в м. Черкаси по вул. Сумгаїтська, 57 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Maverick, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсторонений від керування транспортним засобом.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Демиденко В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції вказав, що вина доводиться протоколом про адмінправопорушення, актом огляду на стан сп`яніння, відеозаписом, хоча суд першої інстанції самостійно викликав свідків, але не врахував те, що свідок ОСОБА_2 не бачила хто саме сидів за кермом, вона не спілкувалася з ОСОБА_1 , стан сп`яніння лише з її припущень. Свідок ОСОБА_3 також не спілкувалася з ОСОБА_1 , стан сп`яніння вказаний лише з її припущень.

Працівники поліції при оформленні матеріалів відсносно ОСОБА_1 керувалися виключно упередженими діями направленими на незаконне складання вказаних матеріалів, у поліцейських не було підстав підозрювати останнього у вчиненні адмінправопорушення, законних підстав у працівників поліції не було, лише припущення та упереджені дії, що є порушенням права особи на захист.

Докази скоєння ОСОБА_1 адмінправопорушення отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Вважає що до матеріалів справи про адмінправопорушення не додано безперервної відеофіксації процедури огляду з детальним фіксуванням ознак сп`яніння, ознайомити свідків із такими ознаками сп`яніння та відібрати у свідків пояснення з приводу побачених ознак сп`яніння.

Враховуючи відсутність фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом захисник, вважає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адмінправопорушення, в його діях відсутні будь-які ознаки вчинення адмінправопорушення, протокол про адмінправопорушення складено безпідставно.

Зазначене в цілому обумовлює неприпустимість доказів отриманих під час оформлення матеріалів, оскільки вони отримані незаконно внаслідок істотного порушення прав і свобод людини

Дії працівників поліції суперечать вимогам Інструкції № 1452/735 від 11.11.2015 р., а саме вимог розділу I, а також не роз`яснюють п. 7 розділу I (порядок проведення огляду водія), тому відповідно до п. 22 зазначеної Інструкції висновки, складені з порушенням вимог цієї Інструкції вважаються недійсними. Всі зазначені порушення зафіксовані на відеозапису та є підтвердженням того, що працівники поліції були зацікавлені в складанні протоколу про адмінправопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адмінправопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 1724 – 1729, 173, ч. 3 ст. 178, ст. ст. 185, 1851, 1857, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності, є обов`язковою, цей перелік є вичерпним та ч. 1 ст. 130 КУпАП до нього не входить.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення SMS-повідомлення у додаток Viber на вказані в апеляційній скарзі номери телефону ( а. пр. 51, 53, 55), заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Судова справа тривалий час перебуває в провадженні апеляційного суду, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в судовому засіданні не є обов`язковою, а тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника ОСОБА_1 , крім того його інтереси в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представляє професійний адвокат Демиденко В.А.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, заслухавши захисника Демиденка В.А., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопо-рушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 21.03.2025 р. о 17:39 год. в м. Черкаси по вул. Сумгаїтська, 57 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Maverick, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР1 №277828 від 21.03.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним інспектором роти № 4 БУПП в Черкаській обл. ст. л-том поліції Кутовим А.І.; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2025 р.; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , згідно з якими 21.03.2025 р. о 17:39 год. вона прибула до садочку «Мальвіна» за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 57 забрати свою дитину, в цей час до садочку під`їхала машина з номерним знаком НОМЕР_2 , в якій перебував водій у нетверезому стані. Водій з дівчиною (пасажир) вийшли з машини, а потім знову сіли і поїхали. ОСОБА_3 зателефонувала на лінію «102» і повідомила про нетверезого водія. Через деякий час водій з дівчиною повернулися до садочку. Дівчина в нетверезому стані пішла забирати дитину і повернулася без дитини, далі під`їхала патрульна поліція; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка 21.03.2025 р. о 17:39 год. прибула до садочку «Мальвіна» у м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 57 забрати свою дитину, в цей час до садочку під`їхала машина з номерним знаком НОМЕР_2 , в якій перебував водій у нетверезому стані. Водій з дівчиною вийшли з машини, а потім сіли і поїхали, через деякий час водій з дівчиною повернулися до садочку, дівчина в нетверезому стані пішла забирати дитину, повернулася без дитини, потім під`їхала патрульна поліція; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Черкаській обл. ст. л-нта поліції Кутового А. від 21.03.2025 р., відповідно до якого під час патрулювання було отримано виклик на службовий планшет «Адмінправопорушення» за адресою м. Черкаси, пр-т Перемоги біля буд. 42. Прибувши на виклик, поліцейські отримали інформацію від заявниці ОСОБА_3 , що до входу дитсадочку № 73 «Мальвіна» під`їхав автомобіль зеленого кольору з номерним знаком НОМЕР_2 , з якого вийшов водій з дівчиною, вони сіли і поїхали, але через деякий час вони повернулись до садочку на даному транспортному засобі. В обох випадках прибуття водій транспортного засобу, коли виходив з машини, мав ознаки алкогольного сп`яніння. Поліцейські, підійшовши до автомобіля Ford Maverick, який, як пізніше було встановлено зареєстрований за номером НОМЕР_1 і стояв біля входу до дитячого садочку, на водійському місці сидів ОСОБА_1 , в ході спілкування у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів. Водію неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що водій відмовився. В подальшому, відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відібрано письмові пояснення у свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких свідки зазначили про рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; подія зафіксована на нагрудні бодікамери.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи, судом встановлено, що 21.03.2025 р. о 18:09 год. працівники поліції спілкувалися з водієм ОСОБА_1 біля автомобіля Ford Maverick, який запарковано біля входу в дитячий садочок. Під час такого спілкування працівники поліції повідомляють водієві про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 вказує, що він не їхав на автомобілі, на що поліцейські повідомляють про наявність свідків керування ним транспортним засобом, але на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився від огляду, в подальшому, працівники поліції роз`яснили водієві наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та склали матеріали про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стосовно доводів апеляції про те, що суд першої інстанції самостійно викликав свідків, врахував те, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спілкувалися з водієм, а стан сп`яніння вказаний лише з їх припущень, з відеозапису захиснику не зрозуміло, хто керував транспортним засобом, не зафіксовано факту зупинки автомобіля, а сам ОСОБА_1 заперечує керування автомобілем, не з`ясовано хто саме був за кермом, то апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адмінправопорушення.

Як вбачається з протоколу про адмінправопорушення, ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки транспортного засобу під час безперервної відеофіксації на бодікамеру.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені в матеріалах справи, надали свої письмові пояснення поліцейським про обставини, які вони безпосередньо сприймали та бачили, повністю підтвердили ці письмові пояснення в суді першої інстанції під час допиту, будучи приведеними до присяги.

Судами першої та апеляційної інстанцій було досліджено відеозапис з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано процес спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_1 , в ході спілкування у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були йому озвучені, в зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, однак водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Працівники поліції роз`яснили водієві наслідки відмови від огляду, роз`яснили права, повідомили про те, що відносно водія буде складено протокол про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відтак, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням того, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, тому на переконання суду, в його діях наявний склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На переконання апеляційного суду процесуальні та інші документи у справі складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правові відносини та які є предметом судового розгляду, а тому доводи апеляційної скарги, що жодних доказів керування ОСОБА_1 до матеріалів не надано, докази ґрунтуються на припущеннях - є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. ст. 130 та 266 КУпАП, працівникам поліції цілком достатньо встановити (побачити, почути) наявність у водія ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння (а вони вказані у протоколі про адмінправопорушення та відповідають тим, які перелічені в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9.11.2015 р. № 1452/735) та на цій підставі провести огляд водія на стан сп`яніння. Водій, за наявності таких обставин, зобов`язаний пройти огляд, цей обов`язок покладений на нього п. 2.5 ПДР України. Обов`язки водія транспортного засобу, як суб`єкта правовідносин – це юридично закріплена в нормативно-правових актах міра належної та необхідної суспільно-правової поведінки, яка полягає в необхідності здійснення дій активного або пасивного характеру. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, водій повинен виконати всі дії для повного та беззаперечного виконання всіх вимог відповідних осіб, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не знайшли свого підтвердження під час судового та апеляційного розглядів і доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, які цілком спростовуються показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вони бачили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Апеляційний суд наголошує, що працівники поліції мають право самостійно визначати обсяг доказів, які вони надають суду на підтвердження тих обставин, які зазначені в протоколі про адмінправопорушення, в тому числі і обсяг відеозаписів.

Стосовно доводів апеляції про упередженість суду при встановленні та кваліфікації дій водія ОСОБА_1 , то апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в межах повноважень наданих нормами КУпАП вірно встановив фактичні обставини, з урахуванням попередніх протиправних дій та вірно кваліфікував дії водія ОСОБА_1 саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд правильно кваліфікував дії водія ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці або в медичному закладі, чим порушив вимоги 2.5. ПДР та вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 30).

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо правопорушника у зв`язку з порушеннями норм матеріального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

ОСОБА_1 мав усвідомлювати та передбачати наслідки його дій під час керування транспортним засобом, можливість втратити право керування транспортним засобом в разі істотного порушення вимог ПДР.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-яких доказів, які б могли переконати суд про відсутність події та складу адмінправопорушення в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні та захисником суду апеляційної інстанції не надані.

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба допомогти особі, яка притягується до адмінвідповідальності, уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 9.09.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Демиденка В.А. – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.