Рішення від 04 грудня 2024 р. у справі №761/7136/21 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7136/21

Провадження № 2/761/548/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Заява мотивована тим, що 20 грудня 2019 р. в 21.00 в місті Києві на перехресті вул. Інститутська та Шовковична водій транспортного засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні руху не переконався в безпеці, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить Позивачу, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Транспортний засіб «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження, а власнику ОСОБА_1 (надалі - Позивач) були завдані матеріальні збитки. Постановою судлі Печерського районного суду міста Києва від 31.03.2020 у справі №757/1354/20 закрито провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 (водія транспортного засобу «КІА») за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до умов полісу ОСЦІВВНТЗ №А0/3873699, виданого ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (Відповідач 1), дійсного на дату ДТП. З метою самостійного визначення дійсної вартості матеріального збитку транспортного засобу «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , Позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 , який здійснив відповідну оцінку матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу. Відповідно до Звіту №7828-1/Ц від 13.05.2020 року, вартість матеріального збитку, завданого потерпілому, який являється власником транспортного засобу «Nissan», д.н.3. НОМЕР_2 , становить 207 569,82 грн., що являється ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП. Транспортний засіб Позивача конструктивно знищений. Відповідно до Звіту №7828-1/Щ від 13.05.2020 року, ринкова вартість транспортного засобу «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після ДТП складає 67 139,36 грн. Представник позивача зазначає. що різниця яка підлягає відшкодуванню становить: 207 569,82 - 67 139,36 грн. = 140 430,46 грн. Представником зауважено, відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2015 №3470, розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100 000 гривень на одного потерпілого. Станом на дату подання позовної заяви ПрАТ «АСК «ОМЕГА» сплатило потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 62 519,22 грн., але цієї суми не достатньо для покриття збитків. Представник позивача просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» невиплачену частина страхового відшкодування у розмірі 37 480,78 грн. Обгрунтовуючи вимоги позову до ОСОБА_2 представник позивача посилається на ст. 22, 1192, 1194 ЦК України, а також на висновки Верховного Суду, просить стягнути з останнього матеріального збитку в розмірі 40 430,46 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп., та судові витрати.

Провадження в справі відкрито 05.03.2021 відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та дату судового засідання, в адресу суду від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить про їх задоволення, а також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення в справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та дату судового засідання, причини неявки суду не повідомив, в адресу суду заяв та клопотань від відповідача не надходило, відзив на позов подано не було.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 20 грудня 2019 р. в 21.00 в місті Києві на перехресті вул. Інститутська та Шовковична водій транспортного засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні руху не переконався в безпеці, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить Позивачу, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження, а власнику ОСОБА_1 (надалі - Позивач) були завдані матеріальні збитки.

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 31.03.2020 у справі №757/1354/20 закрито провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 (водія транспортного засобу «КІА») за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.6. ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 на момент настання ДТП була застрахована в ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» поліс №А0/3873699, дійсного на дату ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивач звернувся до Відповідача-1 та надав усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у тому числі Заяву про страхове відшкодування.

Так, з метою самостійного визначення дійсної вартості матеріального збитку транспортного засобу «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , Позивач звернувся до суб?єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 , який здійснив відповідну оцінку матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу.

Відповідно до Звіту №7828-1/Ц від 13.05.2020, вартість матеріального збитку, завданого потерпілому, який являється власником транспортного засобу «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 207 569,82 грн., що являється ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП. Транспортний засіб Позивача конструктивно знищений.

Звітом №7828-1/Щ від 13.05.2020 року, встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після ДТП складає 67 139,36 грн.

Разом з тим, відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2015 №3470, розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100 000 гривень на одного потерпілого.

Станом на дату подання позовної заяви ПрАТ «АСК «ОМЕГА» сплатило потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 62 519,22 грн.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про необхідністьстягнути з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 37 480,78 грн. (100 000 грн. - 62 519,22 грн. = 37 480,78 грн.)

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вказане підтверджується також і висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №760/5618/16-ц. Так, Верховний Суд у своєму висновку керується правилами частин першої та другої статті 22 ЦПК України, відповідно до яких реальними збитками є також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто такі дії, які настануть в майбутньому.

Висновки про наявність права у потерпілої сторони на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, без підтвердження оплати проведеного відновлювального ремонту автомобіля, сформульовані також у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі №6-691ц15, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року №61-1836св17, від 28 лютого 2018 року №61-134св18. Верховним Судом не встановлено підстав відступити від зазначених правових висновків».

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам сліо враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про необхідністьстягнути з ОСОБА_2 на користь Позивача підлягає стягненню 40 430,46 грн. (140 430,46 грн. - 100 000 грн. = 40 430,46 грн.).

Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її задавала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абз. 1 п.3 Постанови Пленуму ВСУ N?4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму ВСУ N? 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування маральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як зазначив представник ОСОБА_1 належний Позивачеві транспортний засіб «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , був його основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало Позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.

Згідно з Постановою Верховного суду по справі N? 761/14285/16-ц від 22 квітня 2019 року: «участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому посилання заявника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди є безпідставними».

Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в 10 000,00 грн., виходячи з того, що належний позивачеві автомобіль був не просто транспортним засобом і основним засобом пересування, але і ціллю, досягнення якого в свій час потребувало кропіткої праці, а тому пошкодження автомобіля в ДТП завдало йому душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачу протиправними діями ОСОБА_2 , які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, було завдано моральну шкоду, яка перебуває в безпосередньому причинному зв`язку із цими діями останнього.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених позивачем у зв`язку із пошкодженням майна, характер немайнових втрат позивача, враховуючи усі встановлені судом обставин по справі, суд знаходить суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп. занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Разом з тим, представником заявлено вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

У зв`язку з чим, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору: з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» в розмірі 454, 00 грн.; з ОСОБА_2 в розмірі 454, 00 грн. з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн., беручи до уваги відсутність клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогуслід стягнути з відповідачів, пов`язані витрати з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 4 000,00 грн. з кожного, які підтверджуються копією договору про надання правової допомоги №12/05/20-ЮП/П від 11.05.2020.

Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені в майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, в постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 22, 28, 30, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 13, 23, 81, 82, 133, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України ст. ст. 1166-1167, 1187, 1191 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (код ЄДРПОУ:21626809, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 37 480, 78 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 40 430, 46 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 3000, 00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовитим.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (код ЄДРПОУ:21626809, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (код ЄДРПОУ:21626809, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя