Рішення від 25 листопада 2024 р. у справі №748/326/22 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 748/326/22

Провадження № 2/761/1473/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в якому просив суд визнати зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №0467164700 від 16.07.2007 припиненим. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Кредитний договір №0467164700 та відкритий поточний картковий рахунок для його обслуговування. Представником позивача зазначено, що в 2009 році ОСОБА_1 було закрито даний картковий рахунок, сплачено належні кошти за Кредитом та рахунком на його обслуговування, що підтверджується інформацією про історію карткового рахунку № НОМЕР_1 . Також зазначив, що за 10 років на адресу ОСОБА_1 не надходило жодних вимог чи претензій з боку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Однак, в травні 2021 року на адресу ОСОБА_1 почали надходити вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» із пропозицією визначити розмір зобов`язання та порядок його виконання. Оскільки Банк може на власний розсуд змінювати Умови та правила, що ставить споживача у невигідне становище в супереч ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування». Представником ОСОБА_1 зазначено, що жодного окремого договору, який би містив умови про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль Аваль» чи ТОВ «Вердикт Капітал» не укладалося, в зв`язку з чим Позивач вважає нараховану Відповідачем суму заборгованості в розмірі 59 790 грн. 00 коп. безпідставною, оскільки, жодних листів повідомлень про відступлення прав вимоги за Кредитним договором №0467164700 на адресу Позивача не надходило, як і копії договорів на відступлення прав вимоги за даним Кредитним договором. Також представником позивача зазначено, що зобов`язання Позивач виконав перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» вніс готівковим поповненням 2000,00 грн. 15.05.2009 згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 . Представник позивача вважає, що посилання Відповідача на необхідність сплати додаткових грошових коштів є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству. Зважаючи на те, що кредитор не визнає зобов`язання Позивача виконаними, ОСОБА_1 , змушений звернутися до суду за захистом свої прав у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України, шляхом визнання зобов`язання за кредитним договором припиненими.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10.02.2022 матеріали позовної заяви передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

19 січня 2023 року Ухвалю Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

14.03.2023 представником позивача визначені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва недоліки усунуто.

Провадження в справі відкрито 01.03.2024, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 березня 2024 року в адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» просив суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити. Зазначив, що зміст позовних позовної заяви про припинення зобов`язань за кредитним договором, зводиться до того, що, як на думку позивача, в нього відсутня будь-яка заборгованість за укладеним ним кредитним договором із підстав її повної сплати. Відтак, позивач вважає, що зобов`язання за кредитним договором є припиненими, а також не долучено до матеріалів справи жодного належного та допустимого доказу які б свідчили про виконання ОСОБА_1 . зобов1язань та погашення заборгованості за кредитним договором.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про час та день судового засідання, а адресу суду представник позивача надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача та його представника.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» повідомлявся належним чином про час та день судового засідання, в судове засідання свого представника не направив.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи та надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач зазначив, що 16.07.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Кредитний договір №0467164700 та відкритий поточний картковий рахунок для його обслуговування, який в 2009 році було закрито картковий рахунок та сплачено належні кошти за Кредитом та рахунком на його обслуговування, що підтверджується інформацією про історію карткового рахунку № НОМЕР_1 . (копія Історії по картковому рахунку наявна в матеріалах справи).

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Пунктом 17 Постанови Пленуму Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК (абз. 1 вказаної постанови).

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Так приписами ч. ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як на підставу для задоволення даного позову, представник позивача вказує, що станом на дату звернення з позовом в неї відсутні будь-які зобов`язання перед відповідачем. З моменту припинення основного зобов`язання припиняються всі похідні зобов`язання, а в даному випадку - кредитний договір.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 526, 527 ЦК України належним виконанням зобов`язання є, зокрема, виконання його належними сторонами або уповноваженими особами, під якими слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження сторони зобов`язання, про що може бути зазначено у договорі або виданій відповідно до закону довіреності.

Як зазначено в абз. 2 Постанови Пленуму Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

У постановах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15 та від 25 травня 2016 року № 6-157цс16 міститься висновок про те, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність заборгованості, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, позивач не виконав кредитні зобов`язані в строки встановлені кредитним договором, а історія по картковому рахунку, не є підтвердженням належного виконання кредитного зобов`язання. Отже, в суду відсутні правові підстави визнати кредитні зобов`язання за кредитним договором від 16.07.2007 № 0467164700 припиненим.

За вказаних обставин, суду не надано доказів того, що права позивача в даному випадку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» чи інших осіб порушені, враховуючи відсутність відомостей про подачу до суду позову про стягнення заборгованості за кредитним договором або звернення стягнення на предмет іпотеки, що підлягають захисту у відповідності до способів, визначених ст. 16 ЦК України.

В свою чергу приписами ч. ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ОСОБА_1 вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які ОСОБА_1 посилається, правовідносини за кредитним договором на даний час тривають та підстав для задоволення позовних вимог про визнання їх припиненими суд не вбачає.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 527, 598, 599, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 13, 81, 221, 223, 258-259, 268, 272-273, 280-285, 354-353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про захист прав споживачів залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: