Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №754/21233/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/575/26

Справа№754/21233/25

Вирок

Іменем України

09 лютого 2026 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100030003465 від 16 грудня 2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , перебуваючи з 13 грудня 2022 року по 19 квітня 2024 року на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю в ТОВ «МЦ «Медсервіс», ЄДРПОУ: 43219689, ліцензія МОЗ України, затверджена наказом № 684 від 20.03.2020 (юридична адреса: 04053, Україна, м. Київ, Вознесенський узвіз, 14, оф. 16/24, фактична адреса: м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, 6) систематично отримував для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni 0,025 mg», що містить - метадон (відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено). Достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27.03.2012 року у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 25 березня 2024 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 діючи умисно з корисливих мотивів подав заяву на отримання наркотичних засобів та уклав угоду про надання медичних послуг з ТОВ «Деснянський наркологічний центр інтегрованих послуг» ЄРДПОУ 44298871, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 20.

Після чого, 26 березня 2024 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні ТОВ «Деснянський наркологічний центр інтегрованих послуг» по вул.Миколи Закревського, 20 в м. Києві, шляхом обману лікаря ОСОБА_5 , незаконно отримав лікарський засіб, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», загальною масою 0,5 г, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 5 днів, а саме у виді таблеток в загальній кількості 20 шт., тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України, а саме у заволодінні наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Обвинувачений ОСОБА_3 в суді визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, щиро розкаявся та підтвердив встановлені судом обставини, фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення не оспорював, дав показання суду, що дійсно, перебуваючи на замісній терапії з грудня 2022 року у медичному центрі ТОВ «МЦ «Медсервіс» по вул. Бальзака у м. Києві, отримуючи там метадон, у березні 2024 р. подав до медичного центру ТОВ «Деснянський наркологічний центр інтегрованих послуг», що знаходиться по вул. М. Закревського, 20 в м.Києві, заяву на отримання наркотичних засобів та уклав відповідну угоду, не повідомивши лікарів про те, що вже перебуває на замісній терапії. У подальшому, 26 березня 2024 року отримав у вказаній клініці метадон у кількості 20 таблеток для прийому вдома.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 308 КК України, як заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому суд, враховує те, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з положеннями ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, за змістом ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. При цьому суд має врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень ст.ст. 66, 67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, офіційно непрацевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, має визначене місце проживання, за яким характеризується посередньо, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, наявність обставини, що пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та призначає йому покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції ч. 1 ст. 308 КК України.

Враховуючи особу винного, його щире каяття у скоєному, ставлення обвинуваченого до скоєного, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 308 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1/ періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2/ повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3/ не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий