Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №754/934/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2258/26

Справа №754/934/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.09.2023 року об 18 год. 00 хв. відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FORD Galaxy», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Погреби Київської області допустив зіткнення з транспортним засобом «RENAULT MEGANE SCENIC 1.9 TD», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . На момент ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2023 року вина відповідача у ДТП була доведена.

Як зазначає позивач, власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ з метою отримання відшкодування із відповідною заявою. 15.01.2024 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 63 890,51 грн. Також МТСБУ були понесені додаткові витрати на збір документів та встановлення розміру збитків у розмірі 1 450,00 грн.

З огляду на викладене, позивач МТСБУ просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі понесених витрат в загальній сумі 65 340,51 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 20.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.11.2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. У даному відзиві відповідач заперечує проти позову у повному обсязі, вказуючи на те, що ДТП сталась під впливом непереборних обставин, оскільки він за станом здоров`я втратив свідомість. Також, на даний час його матеріальне становище є дуже економічно складним, він пенсіонер, має незадовільний стан здоров`я, потребує лікування. Також постійного стороннього догляду за станом здоров`я потребує його дружина. Відповідач стверджує, що він не може відшкодувати заявлений збиток у повному розмірі і покладення на нього обов`язку щодо відшкодування заявленої шкоди поставить і його особисто, і всю його родину у дуже важке матеріальне становище.

Посилаючись на викладені обставини, а також положення ст.ст.1193 ЦК України, відповідач просив позов задовольнити частково та зменшити розмір відшкодування до розміру, що складає не більше 50 % від суми, заявленої у позові.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 17.09.2023 року об 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FORD Galaxy» д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: с. Погреби, вул.Пограбський шлях, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями «DOODGE», д.н.з. НОМЕР_3 , «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 , «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_5 , «RENAULT MEGANE SCENIC», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2023 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Вказана постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили 26.12.2023 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП не була застрахована.

20.09.2023 року потерпіла особа ОСОБА_2 , власник автомобіля «RENAULT MEGANE SCENIC», д.н.з. НОМЕР_2 , звернулась до МТСБУ із повідомленням про ДТП та заявою про виплату відшкодування.

08.10.2023 року ФОП суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 було складено Звіт № 18/10/23 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу, за результатами якого вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без ПДВ 20 % на замінні складові та матеріали складає 63 890,51 грн.

На підставі довідки № 1 від 10.01.2024 року та Наказу № 2.1/442 від 12.01.2024 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ здійснило регламентну виплату в розмірі 63 890 грн. потерпілій ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 356585 від 15.01.2024 року.

Також МТСБУ були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1 450,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 976503 від 10.10.2023 року.

Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню, складає 65 340,51 грн.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Пунктом 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», одним із основних завдань МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 38.2 та п. 38.2.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з положень вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов?язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєній ДТП та на момент завдання шкоди не мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, то саме він зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в повному обсязі. Докази того, що в даній ДТП винен також і водій автомобіля «RENAULT MEGANE SCENIC», д.н.з. НОМЕР_2 , відсутні, а тому і відсутні підстави для зменшення розміру страхового відшкодування.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування в розмірі 63 340,51 грн.

Разом з тим, відповідач, посилаючись на положення ч.4 ст.1193 ЦК України, просить зменшити суму відшкодування збитків до 50 % від заявленого позивачем розміру, посилаючись на те, що він є пенсіонером, розмір його пенсії становить 3311,71 грн., має незадовільний стан здоров`я, його дружина також є пенсіонером, розмір її пенсії становить 3038,00 грн. і за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду та медичного лікування.

Суд не вбачає за доцільне в рамках розгляду цієї справи застосувати ч. 4 ст. 1193 ЦК України.

У відповідності з вимогами вказаної норми, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

При цьому суд ураховує правовий висновок, який міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 357/267/18, відповідно до якого стаття 1193 ЦК України є загальною нормою, яка встановлює підстави звільнення від відповідальності за завдання позадоговірної шкоди та підстави зменшення відповідальності у порівнянні із загальним розміром відшкодування шкоди в повному обсязі. Так, відповідно до частини ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. У цій аналогічній справі Верховний Суд погодився з рішенням апеляційного суду, який на підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України, з урахуванням доказів, які підтверджують, що відшкодування позивачу шкоди в повному обсязі поставить відповідача у тяжке матеріальне становище, зменшив розмір відшкодування шкоди на 50 %.

Так, відповідачем надано копію пенсійного посвідчення, копії медичних документів його та ОСОБА_5 , а також довідки про розмір їх пенсії. Інших доказів відповідачем не надано.

Суд зазначає, що надані документи не дають можливості у повній мірі оцінити майновий стан відповідача та дійти однозначного висновку, що стягнення заявленої позивачем суми в повному обсязі поставить відповідача в тяжке матеріальне становище, оскільки відсутні належні докази щодо відсутності у відповідача інших доходів чи майна.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зменшення відшкодування.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити відповідачу його право на звернення до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення в порядку ст.435 ЦПК України за наявності відповідних доказів та правових підстав на стадії примусового виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відтак, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог МТСБУ до ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, тобто, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) кошти у розмірі понесених витрат, а саме 65 340,51 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: