Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №571/73/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №571/73/26

Суддя: Комзюк А. Ф.

Справа № 571/73/26

Провадження № 3/571/125/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Комзюк А.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП – не встановлено, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП,

в с т а н о в и в:

23 грудня 2025 року о 19 год. 00 хв. на території Березівської ОТГ Сарненського району Рівненської області на напрямку н.п.Хміль (Україна) – Дзержинськ (рб) на відстані 30 км від лінії державного кордону України в межах контрольованого прикордонного району прикордонним нарядом «Контрольний пост» було зупинено транспортний засіб марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який під час перевірки документів та огляду транспортного засобу вдався до втечі, чим порушив вимоги п.10 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 та вчинив злісну непокору законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав частково та пояснив, що в той день мало місце непорозуміння, він неправильно зрозумів вказівку прикордонника. Більш того, за дії своїх пасажирів він не відповідає та вважає, що прикордонник повинен був висадити пасажирів з автомобіля примусово. Чому він вдався до втечі, пояснити не може.

Розглянувши протокол, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЗУ «Про державну прикордонну службу України» законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.

Згідно п.п.7,8 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Згідно п.10 Положення про прикордонний режим, особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов`язані пред`являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

Згідно відеозапису нагрудної камери прикордонника встановлено, що ОСОБА_1 на вимогу прикордонника пред`явив військово-обліковий документ. Після цього прикордонник повідомив, що вимога пред`явити документи стосується і пасажирів. ОСОБА_1 вказав, що це місцеві жителі, виникла суперечка. Прикордонник повідомив, що виконує обов`язки по охороні державного кордону, запропонував ОСОБА_1 з`їхати на узбіччя проїзної частини дороги до пред`явлення всіх документів. ОСОБА_1 з`їхати на узбіччя після чого вдався до втечі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЧЦП №335772, протоколом адміністративного затримання, рапортом інспектора прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонної застави НОМЕР_3 прикордонної старшого сержанта ОСОБА_2 , відеозаписами нагрудної камери, іншими матеріалами.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлені.

Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, також те, що раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягався, суд приходить до висновку про призначення адміністративного стягнення в межах передбаченого санкцією ч.1 ст.185-10 КУпАП, що відповідатиме характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч.1 ст. 185-10, ст.ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненській області/отг.Рокитне/21081100. Код отримувача (ЄДРПОУ ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.). Номер рахунку (IBAN): UA828999980313040106000017529. Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998. Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Суддя А.Ф.Комзюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua