Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №554/18956/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 04.02.2026Справа № 554/18956/25

Провадження № 2/554/369/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави

у складі: головуючого - судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання: Єсліковської О.А.,

за участю учасників справи:

представник позивача – адвокат Зязюн Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 19.01.2024 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2023 року у справі №554/2187/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 .

Відповідач із сім`єю не спілкується, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків з утримання та виховання доньки та не надає матеріальної допомоги в достатньому розмірі ні на утримання доньки, ні на утримання дружини, незважаючи на те, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Утриманням та вихованням дітей займається матір.

Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.

15.01.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому відповідач просить позовну заяву задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.

Зазначив, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 .

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 12.04.2011 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_7 , 2010 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2011 року до повноліття сина.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2023 року по справі № 554/2187/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Батьки відповідача є непрацездатними. Таким чином, після ухвалення рішення Гадяцьким районним судом Полтавської області від 12.04.2011 року у справі №2-474/11 та рішення Октябрським районним судом м. Полтави від 18.05.2023 року по справі №554/2187/23 у відповідача істотно змінилося фінансове становище, оскільки у нього виник додатковий обов`язок щодо утримання непрацездатних батьків після їхнього виходу на пенсію. Наведені обставини були об`єктивно непередбачуваними для відповідача, тому станом на сьогодні у своїй сукупності становлять для нього значний фінансовий тягар. Крім того, сторона позивача не надала доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 потребують матеріальної допомоги саме у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Вважає, що заявлений позивачем спосіб визначення розміру аліментів у частці від усіх видів доходу не забезпечує дотримання принципу співмірності та балансу інтересів сторін, а також призводить до надмірного фінансового навантаження на відповідача. Водночас, визначення аліментів у твердій грошовій сумі дозволить забезпечити стабільність їх сплати, передбачуваність фінансових зобов`язань та відповідатиме як інтересам дитини, так і можливостям платника аліментів (а.с.22-27).

Ухвалою суду від 04.02.2026 року клопотання сторони позивача про витребування доказів залишено без задоволення. Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружиниза правилами загального позовного провадження.

Представник позивача – адвокат Зязюн Ю.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Зазначила, що відповідач вже подав позови про зменшення розміру аліментів на двох інших дітей. Сума 2000 грн. недостатня для проживання. Відповідач офіційно працює, отримує щомісячно стабільний дохід. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач утримує непрацездатних батьків.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнає частково, згідно наданого відзиву.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.01.2024 року (а.с.9).

Сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2023 року у справі №554/2187/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.39-40).

Крім того, від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11).

Згідно з матеріалами справи, дитина на даний час проживає із матір`ю - позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Батько дитини на її утримання матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2).

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, що є його обов`язком відповідно до ст. 180 СК України. При цьому відповідач має нормальний стан здоров`я, є молодою особою працездатного віку, має постійну роботу та має на утриманні інших осіб.

Отже, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи задовільний стан здоров`я дитини та її матеріальне становище; вік дитини – 2 роки, а також - задовільний стан здоров`я відповідача; його матеріальне становище; те, що він має на утриманні ще двох дітей, прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача аліментів на утримання доньки у розмірі 1/6 заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю.

Відповідно до ч. 2,4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Виходячи з положень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Відповідач є молодою працездатною особою і матеріалами справи не спростовано факт спроможності останнім надання утримання дружині, яка проживає зі спільною дитиною, якій не виповнилось три роки, тому чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів, як на дружину, яка доглядає малолітню дитину до трьохрічного віку.

Проте, визначений позивачем розмір аліментів відповідача на дружину до досягнення дитиною 3- х років у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, суд вважає дещо завищеним з огляду на таке.

Досліджуючи такий критерій як матеріальне становище платника аліментів, суд зауважує, що відповідач має постійне місце роботи та вже сплачує аліменти на двох неповнолітніх дітей, а також суд стягнув аліменти на малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, відсутність доказів спроможності надавати матеріальну допомогу на утримання дружини у розмірі 1/6 частини доходу, суд вважає за необхідне визначити цей розмір - 1/8 частка з усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, таким чином частково задовольнивши позов.

В задоволенні інших вимог позивачу слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не надала допустимих та переконливих доказів, що відповідач має значні доходи і має можливість сплачувати аліменти щомісячно по 1/6 частині заробітку (доходу) на утримання дружини.

Посилання відповідача на ряд обставин, зокрема: утримання інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, що призводить до надмірного фінансового навантаження на нього, суд вважає необґрунтованими, виходячи з того, що відповідач має право на звернення до суду з приводу зниження розміру аліментів на інших утриманців, а також жодними доказами не довів знаходження на його утриманні непрацездатних батьків.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1331,20 гривень підлягає стягненню з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України та ст.ст. 180, 182, 191 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Гречанівка, Гадяцького району, Полтавської області, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.12.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Гречанівка, Гадяцького району, Полтавської області, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи з 30.12.2025 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Гречанівка, Гадяцького району, Полтавської області, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , 1331,20 гривень судового збору на користь держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2026 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Суддя А.М. Чуванова