Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №539/5749/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 29 січня 2026 р.

Справа: №539/5749/25

Суддя: Мирошникова О. Ш.

Справа № 539/5749/25

Провадження № 2/539/278/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2026

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Ю. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - позивач, до

ОСОБА_1 - відповідач,

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, та

ухвалив це рішення про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

1.10.11.2025 ПАТ «СГ «ТАС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у сумі 5600 грн та судового збору у сумі 3028 грн.

1.1.Обґрунтування позову: 19.12.2024 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та FORD DM2/G8DB1E/5KACMV C-MAX державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

1.2.Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17.01.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП та на підставі статті 36 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

1.3.На дату вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у позивача, який сплатив власнику автомобіля FORD ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 5600 грн.

1.4.Оскільки відповідач після ДТП залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, то він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму сплаченого останнім страхового відшкодування на підставі підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

2.Відповідач подав суду заяву про визнання позову.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

3.01.12.2026, 24.12.2026, 26.01.2026 представник позивача звернувся до суду з клопотаннями про розгляд справи без його участі.

3.1.08.12.2025 відповідач звернувся до суду з заявою про перенесення розгляду справи на іншу дату.

3.2.30.01.2026 відповідач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позов визнає.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

4.11.11.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

5.Суд встановив, що 17.01.2025 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області прийняв постанову у справі про адміністративні правопорушення, якою визнав відповідача винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі статті 36 цього Кодексу наклав на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Ця постанова набрала законної сили 28.01.2025 (а. с. 4 – 5).

5.1.В цій постанові суд встановив такі обставини дорожньо-транспортної пригоди: 19.12.2024 о 12:06 год на майдані Володимирський, 26/2 в місті Лубни Полтавської області відповідач як водій керував транспортним засобом ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб FORD DM2/G8DB1E/5KACMV C-MAX, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 .

5.2.В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цими діями відповідач порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

5.3.Потерпілою особою в цій дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_2 .

5.4.Також, суд встановив, що відповідач залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

6.Суд встановив, що на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди 19.12.2024 цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована позивачем за полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 221255457, строк дії з 06.06.2024 по 05.06.2025 включно, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, 160 тис грн, розмір франшизи 3200 грн (а. с. 7).

6.1.23.12.2024 потерпіла ОСОБА_2 звернулася до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та 24.12.2024 із заявою про страхове відшкодування (а. с. 9 – 12).

6.2.Згідно з ремонтною калькуляцією № 92430795 від 03.11.2025, вартість ремонту автомобіля FORD становила 8800 грн (а. с. 13 – 14).

6.3.06.01.2025 позивач затвердив страховий акт № 00379/13/925 сума страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_2 , з урахуванням франшизи в розмірі 3200 грн становить 5600 грн, яка розрахована як різниця між вартістю ремонту та франшизою: 8800 – 3200 = 5600 грн (а. с. 15).

6.4.07.01.2025 позивач сплатив потерпілій ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 5600 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3628 (а. с. 16).

V. Норми права, які застосував суд.

7. Цивільний кодекс України (в редакції, що діяла на день набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на 28.01.2025):

Стаття 980 – предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Стаття 993 -до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частина перша статті 1166 - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

8.Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на день набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на 28.01.2025)

Стаття 5 – страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Частина перша статті 14 - у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Частина перша статті 18 – к разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Частина друга статті 27 - витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Частина друга статті 31 – у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутність у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції затвердженої МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Підпункт «в» пункту 1 частини першої статті 37 - страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги доособи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

9.Закон України «Про страхування» (в редакції, що діяла на день набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на 28.01.2025):

Частина перша статті 1, зокрема:

пункт 54 – страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов`язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку;

пункт 59 – страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства;

пункт 69 – страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством;

пункт 77 – франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством;

Пункт 1 частини першої статті 92 - страховик за договором страхування зобов`язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

10.Цивільний процесуальний кодекс України:

Частина перша статті 49, зокрема – відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частина перша статті 81 – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина шоста статті 82 – постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частина перша статті 141 – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина перша статті 142 - у разі… визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частини перша та четверта статті 206, зокрема – відповідач можу визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

VІ. Мотивована оцінка суду

11. Суд встановив, що між сторонами справи виникли спірні правовідносини щодо відшкодування страховику сплаченої страхової виплати потерпілій особі з страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та після неї самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

12. Суд встановив, що 19.12.2024 відповідач спричинив дорожньо-транспортну пригоду, після якої самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується постановою суду, яка набрала законної сили.

12.1. Суд встановив, що водії двох транспортних засобів, які були пошкоджені у дорожньо-транспортній пригоді, не складали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції затвердженої МТСБУ.

12.2. Суд встановив, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована позивачем, страхова сума становила 160 тис грн, франшиза становила 3200 грн. 07.01.2025 позивач сплатив страхову виплату у сумі 5600 грн потерпілій особі.

12.3. Всі ці обставини підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, які наявні у справі.

12.4. Суд встановив, що у позивача як страховика наявне право зворотної вимоги до відповідача як страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, після якої самовільно залишив місце цієї пригоди, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

13. Суд встановив, що відповідач подав заяву про визнання позову. Суд розцінює цю заяву як добровільну, подану відповідачем усвідомлено, без будь-якого примусу. Ця заява не суперечить вимогам закону.

13.1.Суд перевірив наявні у справі докази та вважає, що визнання позову відповідачем не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та відповідає положенням статті 206 ЦПК України, тому суд приймає визнання позову відповідачем.

14. За встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги підставними, тому їх задовольняє в повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у 5600 грн.

VII. Розподіл судових витрат

15. Відповідач до початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позову, тому згідно із частиною першою статті 142 ЦПК України 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

З цих підстав суд вирішив:

1.Задовольнити повністю позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 5600 гривень (п`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок)

3.Стягнути з із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір у розмірі 1514 гривень (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

4.Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Лубенському районі Полтавської області, код 37710415, повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова група «ТАС» п`ятдесят відсотків судового збору в розмірі 1514 гривень (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) по цивільній справі №539/5749/25, який було сплачено, згідно платіжної інструкції №46055 від 27.05.2025. Оригінал платіжної інструкції знаходиться в позивача.

5.Копію цього рішення направити учасникам справи.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

8.Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (адреса: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 65; код ЄДРПОУ: 30115243).

8.1. Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

7. Суддя підписала повне рішення 04.02.2026.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua