Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №552/2654/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2654/25

Провадження № 1-кп/552/355/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2026

09 лютого 2026 року м. Полтава

Київський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025170430000023 від 08 січня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Київського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Законом України від 23.07.2024 №3891-IX затверджено Указ Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно з яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 на 90 діб.

Виїхавши у квітні 2022 року із Донецької області, ОСОБА_5 , відтоді як внутрішньо переміщена особа проживав у помешканні своєї матері, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з цим ОСОБА_5 час від часу за окремим дозволом користувався мобільними телефонами ОСОБА_4 та, на умовах оплати попередньо узгоджених з нею товарів із подальшим наданням підтверджуючих платіжних чеків, емітованою на її ім`я платіжною карткою АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 . Відтак ОСОБА_5 був обізнаний із значенням PIN-коду до платіжної картки № НОМЕР_1 та паролю облікового запису ОСОБА_4 в сервісі онлайн-банкінгу «Приват24».

За цих умов не пізніше 16.10.2024 у ОСОБА_5 , виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою та незаконних операцій із використанням електронно обчислювальної техніки.

Відтак близько 16 год 58 хв 16.10.2024 за адресою місця свого проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , зловживаючи довірою своєї матері, діючи без її відома та дозволу, всупереч змісту домовленості між ними щодо мети та порядку користування її засобами зв`язку та платежу, використав належний ОСОБА_4 під`єднаний до мережі Інтернет мобільний телефон Xaiomi Redmi S2 IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , а також відомий йому пароль доступу для входу до облікового запису ОСОБА_4 у застосунку онлайн-банкінгу «Приват24» та ініціювання отримання кредитних коштів в межах ліміту віртуальної кредитної картки без фізичного носія № НОМЕР_4 , таким чином незаконно, без відома та дозволу ОСОБА_4 , уклавши від її імені з АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір № 26258000906841 на суму 15 000 грн.

Після цього о 17 год 07 хв, 17 год 10 хв та 17 год 28 хв того ж дня ОСОБА_5 так само шляхом ініціювання від імені ОСОБА_4 в її обліковому записі онлайн-банкінгу «Приват24» вчинених без її відома та дозволу незаконних операцій здійснив переказ коштів кредитного ліміту із електронної кредитної картки № НОМЕР_4 на контрольований ним у той проміжок часу відкритий на ім`я ОСОБА_4 рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 трьома транзакціями: на суму в 100 грн із сплатою комісії в 0,50 грн, на суму в 14 050 грн із сплатою комісії в 0,50 грн, та на суму 400 грн із сплатою комісії в 2,01 грн відповідно.

Надалі цього дня ОСОБА_5 без відома та дозволу ОСОБА_4 заволодів та розпорядився здобутими в такий спосіб кредитними коштами на загальну суму 13 781,22 грн, перерахувавши, зокрема, о 17 год 15 хв 16.10.2024 на свій рахунок в АТ «А-Банк» № НОМЕР_5 9 (№ НОМЕР_6 ) суму в 100 грн із сплатою 5 грн комісії, розрахувавшись шляхом безготівкової оплати із використанням взятого ним у матері фізичного носія платіжної картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 коштами із вказаного рахунку за придбані товари о 18 год 45 хв 16.10.2024 в крамниці «TA DA», що у будинку 4А по провулку Лікаря Мальцева у місті Полтаві на суму в 1 302,21 грн, та о 19 год 09 хв 16.10.2024 у магазині «Аврора», що у будинку 39А по вулиці Великотирнівськійу місті Полтаві на суму в 166 грн, здійснивши о 18 год 55 хв 16.10.2024 за допомогою банкомату в будинку 39А по вулиці Великотирнівськійу місті Полтаві поповнення балансу власного абонентського номеру НОМЕР_7 на суму 500 грн із сплатою 5 грн комісії, вивівши у готівкову форму 11 700 грн із відкритого на ім`я ОСОБА_4 рахунку в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 :

о 18 год 19 хв 16.10.2024 за допомогою банкомату в будинку 35/2 по вулиці Великотирнівській у місті Полтаві операцією на суму 2000 грн;

о 18 год 54 хв 16.10.2024 за допомогою банкомату в будинку 39А по вулиці Великотирнівській у місті Полтаві операцією на суму 5000 грн;

о 19 год 03 хв 16.10.2024 за допомогою банкомату в будинку 39А по вулиці Великотирнівській у місті Полтаві операцією на суму 4700 грн.

Також о 19 год 17 хв 16.10.2024 ОСОБА_5 за допомогою РОS-термiналу № P2P00001 поповнено виведеними у готівкову форму кредитними коштами в розмірі 10 000 грн баланс свого рахунку в АТ «А-Банк» № НОМЕР_8 .

Надалі ОСОБА_5 за аналогічною схемою без відома та дозволу ОСОБА_4 на виконання щоразу окремо виниклого умислу оформив на неї позики у ТОВ "Лінеура Україна" на суму 600 грн (30.11.2024), ТОВ «Селфі Кредит» на суму 1000 грн (30.11.2024), ТОВ "Мілоан" на суму 2000 грн (02.12.2024).

У зв`язку з надходженням наприкінці грудня 2024 року на її абонентський номер текстових повідомлень про необхідність виконання боргових зобов`язань, ОСОБА_4 звернулася із цього приводу до ОСОБА_5 , який, підтвердивши факт оформлення ним кредитів, не надав вичерпних пояснень щодо обставин укладення та істотних умов відповідних правочинів.

Відтак, отримавши 05.01.2025 у ТОВ «Українське бюро кредитних історій» кредитний звіт з повною інформацією про актуальні кредитні зобов`язання, та, перевипустивши 06.01.2025 платіжну картку АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_4 повідомила 07.01.2025 про вчинене щодо неї правопорушення до поліції.

Також 14.01.2025 о 16 год. 44 хв., на виконання протиправно оформлених на її ім`я ОСОБА_5 фінансових зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_4 перераховано 15 784,04 грн.

Окрім того, під час дії воєнного стану в Україні, виїхавши у квітні 2022 року із Донецької області, ОСОБА_5 , відтоді як внутрішньо переміщена особа проживав у помешканні своєї матері, ОСОБА_4 , та її чоловіка ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , маючи можливість доступу до речей, які там зберігалися. За цих умов, не пізніше 07.01.2025 у ОСОБА_5 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна - нового дитячого автокрісла «El Camino ME 1045 Evolution 360° Premium Gray», належного на праві власності його брату, ОСОБА_7 , та переданого (ввіреного) останнім для зберігання та потенційного використання їхній матері, ОСОБА_4 .

Відтак, у період із 06 год 00 хв до 14 год 30 хв 07.01.2025, правомірно перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , та, діючи із прямим умислом та корисливим мотивом, із метою задоволення своїх потреб за чужий рахунок, ОСОБА_5 користуючись тимчасовою відсутністю за місцем проживання ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_6 , діючи повторно, таємно викрав із спальної кімнати вказаного помешкання нове дитяче автокрісло «El Camino ME 1045 Evolution 360° Premium Gray» вартістю 5 258 грн.

Після цього не пізніше 14 год 30 хв 07.01.2025ОСОБА_5 зконтактував телефонним зв`язком із ОСОБА_4 , (яка в цей час у відділенні АТ КБ «Приватбанк» з`ясовувала питання погашення оформлених на неї сином кредитних зобов`язань), та повідомив її про те, що взяв автокрісло і йде з ним із оселі, проігнорувавши прохання матері не робити цього.

Надалі, видаючи викрадeну річ за свою власність, ОСОБА_5 заклав її 07.01.2025 до відділення Повного товариства «Ломбард «ОНІКС» ОСОБА_9, ОСОБА_10», що по вулиці Івана Мазепи, 9, у місті Полтаві під заставу в забезпечення отриманого фінансового кредиту в розмірі 1 500 грн., спричинивши тим самим своїми протиправними діями ОСОБА_4 як володільцю автокрісла майнову шкоду у розмірі 5 258 грн.

У зв`язку з цим того ж дня ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прийняли рішення про припинення проживання ОСОБА_5 у їх помешканні. Замінивши дверний замок у вхідних дверях до квартири, ОСОБА_6 о 19 год 08 хв 07.01.2025 здійснив виклик на лінію 102 та повідомив поліцію про вчинене правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, зазначив, що у вчиненому щиро кається, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила обставини вчинення її сином шахрайських дій щодо неї, що стало наслідком оформлення кредитів та зняття коштів та викрадення дитячого автокрісла.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Показання потерпілої не суперечать встановленим обставинам справи та поясненням обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, з`ясував правильність розуміння особами змісту цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд переконаний, що обвинувачений ОСОБА_5 , вірно розуміє зміст обставин справи і сумнівів в добровільності та істинності його позиції немає.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно:

за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;

за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка)вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами,характер, обставини та наслідки їх вчинення, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, у лікаря - нарколога в 2009 році був знятий з обліку, а також те, що він повністю визнав свою вину і проявив щире каяття.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України обвинуваченому, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.

Окрім того, згідно досудової доповіді Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, його ризик для суспільства оцінюється як середній.

Врахувавши зазначені обставини у їх сукупності, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України дійшов до висновку про те, що ОСОБА_5 необхідно призначити за ст. 190 ч. 4 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк три роки позбавлення волі, за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 5 років.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 був засуджений 25.04.2024 за вироком Київського районного суду м. Полтави, за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. 75 КК України, та вчинив два злочини в період іспитового строку.

Згідно з ч. 5 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Згідно з п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 слід перевести призначене покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік в 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Таким чином, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду міста Полтави від 25.04.2024, ОСОБА_5 суд вважає неохідним визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць.

На переконання суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.

Згідно ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1591,80 грн у зв`язку із проведенням судово-товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Київського районного суду міста Полтави від 25.04.2024 та визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного затримання та взяття під варту ОСОБА_5 в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) гривень 80 копійок у зв`язку із проведенням судово-товарознавчої експертизи.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченим обчислюється з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя ОСОБА_1