Постанова від 03 грудня 2025 р. у справі №366/3400/25 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 03 грудня 2025 р.

Справа: №366/3400/25

Суддя: Корчков А. А.

Справа № 366/3400/25

Провадження № 3/366/2013/25

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює диспетчером в «Газмережі» АДС, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 967083 від 20.10.2025, складеним інспектором СРПП ВП №1 старшим лейтенантом поліції Ткаченком В.В.: «20.10.2025 о 09 год. 01 хв., ОСОБА_1 в АДРЕСА_3 здійснила продаж пального (бензин А5) на суму 750 грн, чим порушила провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання при цьому без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП».

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 20.11.2025.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена вчасно, належним чином, із заявами про відкладення розгляду справи до суду не зверталась.

У судове засідання з`явився адвокат Авдєєв Б.М., який повідомив, що є представником ОСОБА_1 , на підтвердження чого надав ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 серія АІ №1825371 від 19.11.2025. З приводу неявки його підзахисної повідомив, що остання захворіла, тому з`явитись до суду не має можливості, не заперечував розглядати справу за її відсутності.

З приводу обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, зазначив, що вину у вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину його підзахисній вони не визнають, при цьому, просив суд закрити провадження у даній справі, оскільки вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, з огляду на те, що його підзахисна не є суб`єктом господарювання, господарську діяльність не здійснює, а є лише оператором на АЗС. Крім того, зауважив, що у протоколі про адміністративне правопорушення є лише посилання на реалізацію ОСОБА_1 , як оператором АЗС, пального, а саме бензину марки А95, але доказів того, що саме цей вид палива було продано та саме на ту суму, що зазначена у протоколі – 750 грн., матеріали справи не містять. До протоколу не додано належних та допустимих доказів, зокрема, пояснення свідків, відеозапису, фіскального чеку, яким би можна було підтвердити обставини викладені в протоколі. Зауважив, що придбання палива, про яке зазначено у протоколі підтверджується лише актом перевірки. Працівники податкової, які отримали пальне за кошти, не вказали джерело цих коштів, адже вони є підзвітними та спеціальними, тому під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, мали б бути вилучені та обліковані у відповідному порядку, проте цього не було зроблено. Зауважує, що паливо є підакцизним товаром, а ліцензію на реалізацію підакцизних товарів мають право отримувати лише суб`єкти господарювання, а не оператор АЗС. Звернув увагу суду на те, що у направленні на перевірку, яке долучено до справи, не вказано, яку саме АЗС мали перевіряти представники податкової інспекції. Окрім того, у протоколі відсутні посилання на порушення вимог конкретного нормативного акта, який регулює відносини у сфері господарської діяльності, оскільки ст.164 КУпАП є бланкетною.

Враховуючи викладене, адвокат вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 неправомірно, а у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, який охоплюється ч.1 ст.164 КУпАП, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З метою належного з`ясування всіх обставин справи, судом прийнято рішення викликати у судове засідання представника ГУ ДПС у Київській області, який безпосередньо здійснював перевірку діяльності АЗС у с. Горностайпіль, вул. Миру, 40 та письмові пояснення якого наявні у матеріалах справи – головного державного інспектора ГУ ДПС у Київській області, ОСОБА_2 , у судовому засіданні оголошено перерву до 04.12.2025.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена вчасно, належним чином, із заявами про відкладення розгляду справи до суду не зверталась.

Адвокат Авдєєв Б.М., з приводу неявки його підзахисної повідомив, що остання не має можливості прибути до суду, не заперечував розглядати справу за її відсутності, при цьому, підтримав своє клопотання про закриття провадження у даній справі з підстав, озвучених у попередньому судовому засіданні.

ОСОБА_2 , який прибув у судове засідання за викликом суду, повідомив, що працює головним державним інспектором у ГУ ДПС у Київській області та 20.10.2025, на підставі направлення на перевірку від 15.10.2025, разом з інспектором О. Чекіним, проводили перевірку господарської діяльності АЗС у с. Горностайпіль, вул. Миру, 40. З приводу обставин даної справи повідомив, що під час проведення зазначеної перевірки, було здійснено контрольно-розрахункову операцію, а саме придбано пальне бензин А95 на суму 750 грн, яку провела оператор, ОСОБА_1 без застосування РРО та видачі фіскального чека. З пояснень останньої, чек не пробила, оскільки відсутній платіжний термінал. При цьому, дії оператора АЗС, ОСОБА_1 фіксувались на камеру, тому підтверджуються відеозаписом то фотознімками У зв`язку з виявленим порушенням ними було викликано наряд поліції, який і склав у подальшому протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

На уточнюючі питання адвоката з приводу підтвердження, що саме ОСОБА_1 здійснила продаж пального, і саме бензину марки А95, ОСОБА_2 повідомив, що це підтверджується відеозаписом та фотознімками, які він може долучити, а також її поясненнями. На що адвокат заперечив, зазначивши при цьому, що у матеріалах справи фото- та відеозапис, на які посилається ОСОБА_2 , відсутні.

Суд також звернув увагу ОСОБА_2 , що посилання на докази, які відсутні у матеріалах справи та які не долучено у встановленому законом порядку, не доцільно. Такі докази судом не беруться до уваги.

З приводу коштів, за які працівники податкової служби придбали пальне, ОСОБА_2 повідомив, що пальне ними було придбано за власні кошти, чи були вони підзвітні та чи вилучались під час фіксації правопорушення вказав, що не пам`ятає.

Адвокат Авдєєв Б.М. звернув увагу суду, що матеріали справи не містять доказів, що ці кошти були надані його підзахисній та що пальне, а саме бензин марки А95, було продано 20.10.2025.

На питання суду, яким чином інспекторами ДПС було здійснено перевірку відсутності державної реєстрації суб`єкта господарювання та отримання ліцензії на провадження певного виду діяльності, ОСОБА_2 повідомив, що цю інформацію вони намагались отримати за допомогою службового планшету та відповідних баз даних, проте у зв`язку з відсутністю належного інтернет зв`язку в с. Горностайпіль, були змушені вказану інформацію дізнаватись за допомогою телефонного дзвінка до відповідального працівника ГУ ДПС, який перевіряє, чи є певний суб`єкт господарювання зареєстрованим у ГУ. Оскільки вони того разу не могли встановити, хто зареєстрований як суб`єкт господарювання за об`єктом, що перевірявся, але діяльність здійснювалась, тому і викликали поліцію.

Також повідомив, що акт перевірки ними було складено за місцем ведення господарської діяльності.

На питання адвоката, яким чином встановлювалась адреса для проведення подальшої перевірки конкретного об`єкта господарювання, ОСОБА_2 повідомив, що попередньо здійснюється обстеження кожної точки господарювання та у подальшому планується перевірка господарської діяльності.

Адвокат при цьому, звернув увагу суду, що матеріали справи не містять підтвердження, що саме цей об`єкт господарювання (у даному випадку АЗС) здійснює свою господарську діяльність саме за тією адресою, що вказана у направлення на перевірку та акті за результатами перевірки, а також протоколі про адміністративне правопорушення.

Інспектор СРПП ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Ткаченко В.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який також викликався судом, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 967083 від 20.10.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 20.10.2025, відповідно до яких, він, будучи головним державним інспектором ГУ ДПС у Київській області, здійснюючи перевірку на АЗС в с. Горностайпіль, вул. Миру, 40 виявив роздрібну торгівлю пального на суму 750 грн (бензин марки А95) без видачі розрахункового чеку та без дозвільних документів на право роздрібної торгівлі;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.10.2025, відповідно до яких, 21.10.2025, близько 09:01 год. на АЗС в с. Горностайпіль, вул. Миру, 40, де вона працює неофіційно, приїхав автомобіль та вона здійснила продаж 10 л дизельного палива, після чого, у неї запитали, чи вона має документи на продаж пального, на що вона відповіла, що не має, тому було викликано поліцію з приводу роздрібної торгівлі пальним без відповідних документів;

- копія наказу заступника начальника ГУ ДПС у Київській області від 01.10.2025 №3583-п «Про проведення фактичних перевірок та витяг з переліку суб`єктів господарювання та об`єктів для фактичних перевірок до нього, відповідно до якого 20.10.2025, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід провести фактичну перевірку суб`єкта (об`єкта) господарювання, зокрема АЗС за адресою: АДРЕСА_2 ;

- копії направлень головних державних інспекторів ГУ ДПС у Київській області Ямнича Н.В. та Чекіна О.Є. від 15.10.2025 на перевірку суб`єкта (об`єкта) господарювання: АЗС за адресою: АДРЕСА_2 ,;

- копія акта (довідки) фактичної перевірки, відповідно до якого, 20.10.2025 о 10 год. 15 хв. проведено перевірку господарської одиниці АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності оператора ОСОБА_1 та встановлено проведення контрольної розрахункової операції без застосування РРО та без видачі розрахункового документу при продажі бензину А95 на суму 750 грн.

Суд, заслухавши адвоката Авдєєва Б.М., головного державного інспектора ГУ ДПС у Київській області Ямнича Н.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Верховний суд неодноразово наголошував, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

У рішенні по справі «Карелін проти росії» («заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ зазначив про заборону зміни судами у своїх рішеннях фабули правопорушення, усувати певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки це становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

За вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі

Так, в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , поліцейським ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області у протоколі про адміністративне правопорушення ВАВ № 967083 від 20.10.2025, зазначено, що 20.10.2025 о 09 год. 01 хв., ОСОБА_1 в АДРЕСА_3 здійснила продаж пального (бензин А5) на суму 750 грн, чим порушила провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання при цьому без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Положення цієї статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально передбачають вимоги законодавства, які ставляться в обвинувачення правопорушнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» (далі Закон України № 4196-IX від 09.01.2025) під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 2 вказаного Закону № 4196-IX від 09.01.2025 суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом. Суб`єктами господарювання є, в тому числі, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частинами 1-2 статті 50 ЦК України встановлено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (стаття 51 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року № 698-XII (зі змінами та доповненнями) підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Тобто, однією із обов`язкових ознак підприємницької діяльності є систематичність її здійснення суб`єктами підприємницької діяльності, зареєстрованими у відповідному порядку.

Однак, під час розгляду даної справи судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, зареєстрованим у відповідному порядку та яка систематично здійснює господарську діяльність. Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, та письмових пояснень ОСОБА_1 , остання працює оператором АЗС і здійснює лише реалізацію пального.

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 фактично працює найманим працівником, а тому не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 не зазначено, на який саме вид господарської діяльності не отримано ліцензії та не зазначено норми якого нормативного акта нею порушено.

Також, матеріали справи не містять відомостей та відповідних доказів щодо роздрібного продажу палива, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено в якій кількості ОСОБА_1 було здійснено реалізацію бензину марки А95 та кому саме була здійснена його реалізація. Матеріали справи також не місять відомостей щодо вилучення коштів у сумі 750 грн, за які було реалізовано пальне та документів на підтвердження вилучення вказаних грошових коштів.

Таким чином, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів, зокрема, пояснення свідків, відеозапису, фіскального чеку, якими би можна було підтвердити обставини викладені в протоколі.

Також суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 967083 від 20.10.2025 та письмові пояснення ОСОБА_1 , які додані до нього, містять в собі суперечності щодо дати вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться їй у провину та виду палива, реалізацію якого вона здійснила як оператор АЗС. Так, у протоколі датою вчинення правопорушення вказано «20.10.2025» вид пального зазначено як «бензин НОМЕР_1 », у поясненнях ОСОБА_1 , зазначено, що вона «21.10.2025» здійснила продаж «10 літрів дизельного пального».

Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не дозволяють встановити всі обов`язкові елементи об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

З огляду на викладене, твердження адвоката Авдєєва Б.М. щодо відсутності в діях його підзахисної ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 КУпАП. Сам по собі протокол та копія акту фактичної перевірки від 20.10.2025 у своїй сукупності не підтверджують викладених у них обставин та не формують складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно положень ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

За положенням ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про передчасність висновків особи, що склала адміністративний протокол щодо події адміністративного правопорушення, а так само і наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу і адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7-9, ч.1 ст.164, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Текст постанови складено 03.02.2026.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua