Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №285/4891/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/4891/25

Провадження № 1-кп/0285/307/26

06 лютого 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (ЄРДР №12025060530000258 від 16.03.2025) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Заріччя Овруцького району Житомирської області, громадянин України, одружений, пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює охоронцем у ФОП « ОСОБА_5 », раніше несудимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,

УСТАНОВИВ:

15 березня 2025 року близько 21 години ОСОБА_6 прийшов до службового приміщення (прохідної) ФОП « ОСОБА_5 » по АДРЕСА_2 , де в цей час перебував охоронець ОСОБА_4 .

Стоячи на порозі перед вхідними дверима прохідної ОСОБА_6 став спілкуватися з ОСОБА_4 , який вийшов до нього відкривши вхідні двері. ОСОБА_6 намагався зайти всередину службового приміщення. ОСОБА_4 , з метою перешкодити вільному проходу у приміщення сторонньої особи, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливого настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи з більшою обачністю, та не маючи умислу на заподіяння смерті чи тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , закриваючи вхідні двері перед ОСОБА_6 , правою рукою відштовхнув у груди ОСОБА_6 від вхідних дверей, в результаті чого останній, невтримавши рівновагу, з прискоренням впав з порогу задньою частиною тіла на асфальтоване покриття прилеглої території, вдарившись потиличною частиною голови.

Внаслідок удару ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з раною в тім`яно-потиличній ділянці справа, крововиливом під твердою мозковою оболонкою правої півкулі головного мозку (гематомою), крововиливом під твердою мозковою оболонкою лівої півкулі головного мозку (пластинчастою гематомою), крововиливом під м`якою мозковою оболонкою правої півкулі головного мозку, які супроводжувалися та ускладнилися набряком, набубнявінням та стисненням головного мозку розвитком двобічних субдоральних гідром в проекції лобних, тім`яних, скроневих долей обох півкуль головного мозку, набряком, некротичними змінами паренхіми гіпофізу.

Згідно з п.п. 2.1.1.а 2.1.2, 2.1.3.г «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, закрита черепно-мозкова травма з ушкодженнями на голові, відноситься до тяжких тілесних ушкоджена, що були небезпечними для життя.

Того ж дня ОСОБА_6 з отриманими тілесними ушкодженнями був госпіталізований до КРП "Звягельська багатопрофільна лікарня" де 03 квітня 2025 року ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, висловив розкаяння. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що працює охоронцем у ФОП « ОСОБА_7 15 березня 2025 року близько 21 години він перебував на робочому місці - у службовому приміщенні, що є контрольним пунктом входу на територію підприємства за адресою: вул. Промислова, 13, в с. Наталівка, Звягельського району Житомирської області. У зазначений час до службового приміщення прийшов раніше йому незнайомий ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, мав брудний одяг та пошкодження на обличчі (ймовірно - сліди побоїв). Спочатку ОСОБА_6 попросив дати йому питної води, на що ОСОБА_4 два рази давав ОСОБА_6 пити воду з чашки. Після цього ОСОБА_6 висловив прохання пустити його переночувати до службового приміщення, на що ОСОБА_4 відмовив. У зв`язку з такою відмовою між ними виник конфлікт під час якого ОСОБА_6 поводився агресивно, виражався нецензурною лайкою та намагався увійти до службового приміщення, застосовуючи силу для відкриття вхідних дверей. З метою перешкодити проникненню у приміщення сторонньої особи, закриваючи вхідні двері перед ОСОБА_6 , ОСОБА_4 рукою відштовхнув у груди ОСОБА_6 від вхідних дверей, в результаті чого останній, невтримавши рівновагу, впав з порогу задньою частиною тіла на асфальтоване покриття. ОСОБА_4 спочатку вважав, що ОСОБА_6 не отримав ніяких травм, а падіння сталось внаслідок втрати координації від алкогольного сп`яніння. Згодом він помітив, що ОСОБА_6 не може самостійно піднятись, тому вирішив викликати швидку медичну допомогу, яка прибула на місце події та забрала ОСОБА_6 до лікарні.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився. Подав заяву про здійснення судового розгляду за його відсутності, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладався на розсуд суду.

Враховуючи визнання вини обвинуваченим, суд, за згодою учасників кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежився допитом ОСОБА_4 , дослідженням відеозапису з місця події, протоколу проведення слідчого експерименту та висновків судово-медичних експертиз.

Показання ОСОБА_4 про обставини вчинення злочину є повними та послідовними, узгоджуються зі змістом пред`явленого обвинувачення та дослідженими доказами, не викликають сумніву в їх правдивості та добровільності визнання вини.

Відеозаписом з місця події підтверджуються обставини спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , під час якого виник конфлікт. Зафіксовано, що ОСОБА_6 намагався увійти у службове приміщення під час протидії такому проникненню ОСОБА_4 штовхнув рукою ОСОБА_6 , внаслідок чого той втратив рівновагу та впав з порогу на асфальтове покриття.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №74 від 14.04.2025 смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з раною в тім`яно-потиличній ділянці справа, крововиливом під твердою мозковою оболонкою правої півкулі головного мозку (гематомою), крововиливом під твердою мозковою оболонкою лівої півкулі головного мозку (пластинчастою гематомою), крововиливом під м`якою мозковою оболонкою правої півкулі головного мозку, які супроводжувалися та ускладнилися набряком, набубнявінням та стисненням головного мозку розвитком двобічних субдоральних гідром в проекції лобних, тім`яних, скроневих долей обох півкуль головного мозку, набряком, некротичними змінами паренхіми гіпофіза.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №314 від 27.08.2025 тілесні ушкодження ОСОБА_6 , що знаходяться у прямому зв`язку з настанням смерті, могли утворитися внаслідок падіння на задню поверхню тіла з порога з прискоренням, внаслідок поштовху рукою іншої особи у груди, з ударом правої тім`яно-потиличної ділянки об тверду поверхню асфальтованого покриття, як зафіксовано на наданому на експертизу відеозаписі (а.с. 55).

Протоколом проведення слідчого експерименту 29.08.2025 зафіксовані пояснення ОСОБА_4 , який на місці події розповів про обставини конфлікту з ОСОБА_6 та отримання ним тілесних ушкоджень внаслідок падіння на асфальтоване покриття.

Оцінюючи всі встановлені обставини в їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_4 в інкримінованому правопорушенні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв нетяжкий злочин.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії нетяжкого злочину, ставлення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягався, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, органу пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, є особою похилого віку, захворювань, які б могли перешкодити відбуванню покарання не має.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, думку потерпілого, який щодо призначення покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України.

З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Саме таке покарання сприятиме виправленню обвинуваченого, оскільки таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Обране судом покарання відповідатиме меті гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався. Підстави для його обрання відсутні.

На підставі ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави відшкодування витрат на проведення судової фототехнічної експертизи №СЕ-19/106-25/8760-ФП в сумі 3 565,60 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової фототехнічної експертизи №СЕ-19/106-25/8760-ФП в сумі 3 565 гривень 60 копійок.

Залишити при матеріалах справи речовий доказ - оптичний диск із відеозаписом камери відеонагляду магазину ТОВ "КПП Центр" повул. Промислова, 13, в с. Наталівка, Звягельського району Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку оскарження - вирок набере законної сили за результатами апеляційного провадження.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1