Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №274/4922/21 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/4922/21

ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/164/26

І м е н е м У к р а ї н и

06.02.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1

за участі

секретарів судового засідання. . . . . . . . . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/4922/21 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, працював неофіційно, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого: 14.11.11 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 15 ч. 3, 115 ч. 1 КК України на 9 років позбавлення волі, звільненого 02.05.18 умовно-достроково на 5 місяців 14 днів,

за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участі

прокурорів . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

потерпілих . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_12 , ОСОБА_13

представника потерпілого . ОСОБА_14

захисника . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_15

обвинуваченого . . . . . . . . . . ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

30 травня 2021 року близько 21 год. 45 хв. у сквері поряд з площею Привокзальною, 1 в м. Бердичеві Житомирської області під час суперечки за те, хто має зайняти лавку у сквері для відпочинку, між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , а також між іншими присутніми особами розпочалася бійка, в ході якої у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , ОСОБА_6 після нанесення ударів руками по тілу ОСОБА_12 взяв у руку скляну пляшку об`ємом 0,5 л та умисно, зі значною силою прикладання, наніс нею удар по голові ОСОБА_12 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забійної рани скроневої ділянки ліворуч, дном якої є уламки скроневої кістки, втисненого перелому тім`яно-скроневої кістки ліворуч, забою головного мозку, пневмоцефалії лівої півкулі головного мозку (наявність повітря в черепній коробці), що призвело до дизартрії (порушення вимовної сторони мовлення), яка належить до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Крім того, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог статтей 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану 14 лютого 2024 року о 09 годині не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця відрядження - військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків до 21 лютого 2025 року, коли був затриманий за ст. 208 КПК України за вчинення іншого злочину уповноваженою службовою особою Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області за адресою: м. Бердичів, вул. Героїв України, 67, чим закінчив вчинення злочину.

За час відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_2 , куди був відряджений, солдат ОСОБА_6 в період з 14 лютого 2024 року до 21 лютого 2025 року обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами місця служби, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним не з`явлення вчасно до військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд (крім періоду стаціонарного лікування з 17 лютого 2024 року до 07 березня 2024 року, що є поважною причиною відсутності на військовій службі).

Також 21 лютого 2025 року приблизно о 03 годині ночі ОСОБА_6 знаходився поряд із закладом «Чара», що розташований в м. Бердичеві по вул. Європейській, 26. У цей час та місці неподалік від ОСОБА_6 перебував ОСОБА_13 , який зробив словесне зауваження останньому щодо його поведінки. На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з невідомим йому раніше ОСОБА_13 . У ході даного конфлікту у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, з мотиву показати свою перевагу та з метою у такий спосіб припинити конфлікт, правою рукою з нагрудної сумки дістав невстановлений досудовим слідством ніж та умисно наніс лезом вказаного ножа один удар у місце розташування життєво-важливих органів - у грудну клітину зліва, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини з проникненням в середостіння без пошкодження внутрішніх органів, яке належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та після цього одразу покинув місце вчинення злочину.

Кримінальна відповідальність за злочини, у вчиненні яких ОСОБА_6 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, а передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України – визнав повністю.

По суті обвинувачення обвинувачений показав, що по першій події число не пам`ятає, у 2021 році, він з сестрою та її співмешканцем відпочивали, випивали, були у стані сп`яніння. Близько 21-22 вийшли щось купити. Сестра сказала, що почекає на лавці у сквері на вокзалі. Вони пішли у магазин, купили цигарки, каву, що ще – не пам`ятає. Вже було темно. Вийшли із магазину і пішли у сквер. Почули крики сестри. Вона лежала поряд з першою лавкою на землі, поруч з нею було дві-три дівчини, між собою шарпалися. Трохи ближче стояли двоє хлопців. Всі були на емоціях. Він підійшов до лавки, хтось із хлопців його вдарив і він впав. Що робив співмешканець сестри – не бачив. Він же піднявся, обпершись на лавку, на якій були пляшки. Він взяв у руки порожню скляну пляшку, десь або 0,37, або 0,5 л. Вже коли стояв, кинув цю пляшку у бік хлопця. Обличчя хлопця він не бачив, бо було темно і там немає освітлення. Хлопець стояв за метри півтора до нього. Кидав він пляшкою на висоті власного зросту, тому міг влучити у голову потерпілому. Тоді ж, після того, як він кинув пляшку, вони ще нанесли один одному декілька ударів. Він бив кулаком, потрапляв. Це все швидко припинилося, 3-4 хвилини і вони відійшли. Стояли поруч. З тієї компанії хтось сказав, що комусь погано і треба викликати швидку. Приїхала поліція, швидка, потім приїхав брат. Лише коли приїхала швидка, він побачив у потерпілого кров на щоці. Поліція їх допитувала, возили у відділок, потім відпустили, потім знову возили у відділок. Перед потерпілим він не вибачався, бо це могло бути розціненим, як тиск на того. Визнає позовні вимоги про витрати на лікування, шкодує про вчинене, але та компанія першою почала, він спричинив тілесні ушкодження не навмисно.

По другому епізоду вину визнає повністю. Дійсно він з військової частини НОМЕР_1 , де проходив навчання, мав направлення у військову частину НОМЕР_2 , куди мав прибути 14.02.24. Але не поїхав. З 17.02.24 був у лікарні до 07.03.24. Далі був вдома, у нього померла новонароджена дитина. Коли відійшов, десь у серпні 2024 року був у ВСП, йому порекомендували шукати відношення до іншої частини. Займався. Потім у листопаді у нього померла мати, а далі вже 21.02.25 його затримали за 121. Відношення на будь-яку частину він так і не мав. Свою вину визнає, кається, готовий далі продовжувати служити.

По третьому епізоду він зайшов у «Чару», вживав спиртні напої. Свій стан сп`яніння оцінює як середній, все пам`ятає. У «Чарі» було багато людей, було доволі шумно, але конфліктів, сварок, бійок він не бачив, сам він ні з ким не конфліктував. Близько 02-02.30 він виходив з «Чари». На сходах стояла компанія хлопців, чоловік 6-7. З одним з ним, невідомим йому зачепився, порозмовляли, поштовхалися. Ударів, бійки не було. Погроз вбивством ні у його бік, ні з його боку не було. Після цього він вийшов на вулицю. Відразу за ним вийшов один чоловік, який наздогнав його на вулиці ззаду і потягнув за руку, ніби як з вимогою зупинитися. Тоді він розвернувся і у момент, коли вони стояли один до одного обличчям, відштовхнув обома руками в передню частину тіла. Точно не скаже, але можливо при цьому у нього у руках був невеликий розкладний ніж, який висів на брелоку до ключів. Ніж він зазвичай зберігав або у внутрішній кишені, або у нагрудній сумочці. Ніж мав лезо довжиною сантиметрів 5, шириною – різною, але десь до 1 см. Після поштовху ним потерпілого, до нього почали бігти інші хлопці, кричали стояти. Їх було більше, тому він утік. Коли прийшов додому на Новоіванівську, виявив, що зник брелок з ключами і ножем. Тому він пішов до сестри і її співмешканця на Граничну, а вже потім додому. Вранці, близько 10-11-ї за ним приїхала поліція. Тілесних ушкоджень у нього не було, перед поміщенням у камеру його оглядали. Визнає, що на відео зафіксовано, як він штовхнув потерпілого і напевно тоді були заподіяні тілесні ушкодження, але він це зробив ненавмисно, він би пам`ятав, якби хотів спеціально вдарити ножем.

Незважаючи на часткове невизнання вини обвинуваченим, його винуватість повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

1.По епізоду заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується:

*показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який у залі суду пояснив, що події відбувалися 30.05.21. Зранку вони пограли у футбол. Потім приїхав у ОСОБА_16 . Увечері, близько 21 години зустрівся зі своєю дівчиною ОСОБА_17 і її друзями ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Сиділи на лавочці у сквері на вокзалі, перша лавочка від магазину «Фора», готелю. Освітлення ніби було. Випили слабоалкогольні напої: по одному «Бірміксу» і по одній «Ром-колі» кожен, інших спиртних напоїв, у тому числі більш крепких, у тому числі горілки, у тому числі 0,37 «Хлібного дару» - у них не було. Все було нормально, тілесних ушкоджень, кровотечі у нього не було. Дівчата пішли у туалет. У цей час, хвилин через 40 після його приходу, до їхньої лавочки підійшли раніше незнайомі йому жінка і чоловік – це був обвинувачений ОСОБА_20 , але тоді він був з бородою. Жінка сіла поряд з ним на лавочці і тазом штовхнула його, щоб посунувся. Далі події пам`ятає шматками через травму голови. Зі слів ОСОБА_18 знає, що він відштовхнув її у відповідь зі словами, що є ще багато вільних лавочок, а далі жінка штовхнула його і він впав. Далі він пам`ятає, що бився з обвинуваченим на кулаках, пам`ятає, що одного разу влучив у обличчя, ніхто з них не падав, крові не було. Вже після цього повернулися ОСОБА_21 і ОСОБА_19 . Зі сторони обвинуваченого прийшов якийсь більш старший чоловік. Вже мали розходитися. Але у ОСОБА_19 виник конфлікт з жінкою, яка кинула ОСОБА_19 на землю, сіла зверху і почала бити. Це було за хвилин 3-5 після його бійки. Спочатку ОСОБА_21 хотіла припинити дії жінки, але не вийшло. І тоді він схопив цю жінку за волосся, щоб відтягнути від ОСОБА_19 , якій також було боляче. На цьому все, далі він отямився, коли чекали швидку, а він стікав кров`ю, яка текла з лівої сторони голови. Приїжджав брат ОСОБА_22 , говорив з ОСОБА_20 , той сказав, що саме він вдарив. Зі слів ОСОБА_18 знає, що у момент, коли він тягнув жінку, обвинувачений взяв скляну пляшку ( ОСОБА_18 кричав про неї, попереджаючи) і вдарив його нею по голові. Коли він отямився у кареті швидкої, бачив, що обвинувачений з тією жінкою і старшим чоловіком стоять у стороні. Його ж запитували, він був у свідомості, але говорити не міг. Його повезли у реанімацію, сказали, що у нього проламаний череп. Зранку повезли у Житомир, була одна операція, друга. Він отримав другу групу інвалідності. Обвинувачений до нього не приходив, не вибачався, знає, що той зустрічався з братом, обіцяв допомагати, але цього не зробив. З ним був слідчий експеримент, він показував куди його вдарили, а не як саме, бо він не бачив як, він це розказував слідчій, велося фотографування;

*показаннями свідка ОСОБА_23 , який показав, що потерпілий ОСОБА_24 є його рідним братом. Дати не скаже, у той день у позаробочий, вечірній час йому надійшов дзвінок з номеру брата. Сам брат нічого не міг пояснити, не міг говорити і передав слухавку якійсь дівчині, він її не знає. Ця дівчина сказала, що брату розбили пляшкою голову. Він відразу поїхав на місце. Це було у районі вокзалу, біля магазину «Фора», де алеї. ОСОБА_25 сидів у швидкій з розбитою головою. Присутні на місці люди показали на обвинуваченого ОСОБА_20 , як на того, що спричинив тілесні ушкодження брату. Побачивши обстановку, він впав у стан афекту: тоді його тримали, щоб не дістався до обвинуваченого. Брата повезли у лікарню, у реанімацію, а згодом у Житомир на операцію. ОСОБА_20 тоді забрали у райвідділ. Він також їздив у поліцію, обвинувачений казав, що скоїв випадково. ОСОБА_26 попросила про зустріч, кажучи, що обвинувачений хоче вибачитися. Через декілька днів вони зустрілися із сестрою обвинуваченого у районі «Прогресу». Підійшов ОСОБА_20 , вибачався, говорив, що не хотів, що все трапилося випадково, нічого про будь-який захист будь-кого не говорив. Обвинувачений із сестрою казали, що готові відшкодовувати, але потім зникли. До брата ОСОБА_20 взагалі не приходив. У подальшому він мав розмову з братом про події, брат розповідав, що вони сиділи на лавочці, йшла компанія, підійшли, почали їх виганяти і потім отямився вже у лікарні;

*показаннями свідка ОСОБА_27 , з яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_28 є її рідним братом. Дату точно не пам`ятає, це може бути 30.05.21. Вони жили на ОСОБА_29 і вона зі співмешканцем ОСОБА_30 святкували річницю, вживали спиртне. Вирішили сходити у магазин. Вона вийшла першою, брат з її співмешканцем ще залишалися. Було вже темно. Вона підійшла до першої від магазину «Фора» лавочки у сквері, ця лавочка єдина освітлювалася. На лавочці сиділа компанія, щось розпивали зі скляної пляшки. Як мінімум там було двоє дівчат і двоє хлопців. Ніхто з компанії їй знайомий не був, вік компанії був 30+/-. Лавка була зайнята не вся, вона хотіла сісти покурити. Це не сподобалося компанії, у неї виник словесний конфлікт з однією з дівчат. Потім приєдналася друга дівчина, почали її штовхати, піднявся хлопець. Її шарпнули за волосся, повалили на землю і почали бити руками і ногами, вона відбивалася. Від побиття у неї потім були синці на стегні, спині, але до лікарів вона не зверталася. Чому і як припинилося побиття, сказати не може, але коли піднялася, побачила, що на місці події є брат і співмешканець, які, з їх слів, підійшли хвилин за 10 і побачили її побиття, відтягнули хлопця (хто з них – не знає). У руках у брата і співмешканця нічого не було. Брат відійшов поговорити з якимось хлопцем. Ніяких ударів пляшкою і взагалі пляшки вона не бачила. Далі вони всі чекали приїзду поліції, хто її викликав, не знає. Також від тієї компанії мав приїхати якийсь чоловік на «розборки». Коли приїхала поліція, її і брата забрали у відділок. Вона хотіла написати заяву про побиття, але слідчий сказав, що нічого не вийде, бо з тієї компанії травмованого забрали у лікарню. Коли і як він отримав тілесні ушкодження, не бачила;

*показаннями свідка ОСОБА_31 , який пояснив суду, що він не знає, що там трапилося, нічого не пам`ятає. Пам`ятає лише, що тоді чи обвинувачений ОСОБА_28 , який є братом його співмешканки, прийшов до них, чи то вони прийшли до обвинуваченого у темну пору доби, пили пиво. Потім пішли прогулятися. Десь у районі залізничного вокзалу, біля «Фори» виник конфлікт, який переріс у бійку. З чого і як виник конфлікт, не пам`ятає, ніби ОСОБА_32 заступився за сестру, до якої звернулася якась неадекватна компанія. Він особисто нікому ударів, тим більше у голову, не наносив, не бачив, щоб такий удар наносив ОСОБА_20 . Швидку ніхто не викликав, після бійки ніхто ніяких претензій не висловлював. Далі пішли додому, компанія потерпілого залишилася на місці, тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив. Через деякий час до них приїхала поліція, сказали, що потерпілому розбили голову;

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.05.21, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_23 заявив, що 30.05.21 невідомі особи на площі Привокзальній нанесли тілесні ушкодження його братові ОСОБА_12 , просить притягнути їх до кримінальної відповідальності (т. 1, а.п. 10);

*даними протоколу огляду місця події від 31.05.21 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто ділянку скверу на пл. Привокзальній, 1 в м. Бердичеві, на відстані 9 м від приміщення «Пан Готелю». Під час огляду поруч із смітником виявлено та вилучено футболку, просякнуту речовиною бурого кольору, а з лавки довжиною 2,8 м виявлено просякнуту такою ж речовиною серветку. На місці події зафіксовано наявність порожніх скляних пляшок, однак жодна з них не оглядалася і не вилучалася (т. 1, а.п. 11-17):

*даними висновку судово-медичної експертизи № 199 від 31.05.21, відповідно до якого у ОСОБА_12 виявлено: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді забійної рани скроневої ділянки ліворуч, дном якої є уламки скроневої кістки, втиснений перелом тім`яно-скроневої кістки ліворуч, забій головного мозку, пневмоцефалію лівої півкулі головного мозку (наявність повітря в черепній коробці), що призвело до дизартрії (порушення вимовної сторони мовлення), яка утворилася від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя в момент спричинення; а також синці на обох плечах та синець у проекції правої ключиці, які утворилися від дії тупих твердих предметів, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в термін та за обставин, вказаних обстеженим та як зазначено в постанові та медичних документах (30.05.21 близько 22.00 при нанесенні удару скляною пляшкою по голові). На тілі ОСОБА_12 виявлено не менше 4-х місць прикладання травмуючої сили (т. 1, а.п. 27-28);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29.06.21 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого потерпілий ОСОБА_12 на місцевості показав, як (з врахуванням показань потерпілого – куди) йому було нанесено удар скляною пляшкою в ліву скронево-тім`яну (зверху) ділянку голови (т. 1, а.п. 29-31). Дані протоколу про час, місце, спосіб скоєння злочину відповідають фактичним обставинам обвинувачення, показанням потерпілого, даним протоколу огляду місця події від 31.05.21 та іншим дослідженим доказам;

*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.21, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_12 серед 4-х пред`явлених йому фото чоловіків впізнав фото ОСОБА_6 , як чоловіка який 30.05.21 наніс йому удар скляною пляшкою по голові (т. 1, а.п. 32-34);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.07.21 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого свідок ОСОБА_33 на місцевості показав, як незнайомий хлопець дістав скляну пляшку з правої кишені та наніс нею удар зверху вниз по лівій верхній частині голови потерпілого ОСОБА_12 (т. 1, а.п. 43-49). Дані протоколу про час, місце, спосіб скоєння злочину відповідають фактичним обставинам обвинувачення, показанням потерпілого, даним протоколу огляду місця події від 31.05.21 та іншим дослідженим доказам;

*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.07.21, при проведенні якого свідок ОСОБА_33 серед 4-х пред`явлених йому фото чоловіків впізнав фото ОСОБА_6 , як чоловіка який 30.05.21 наніс удар скляною пляшкою в ліву частину голови ОСОБА_12 (т. 1, а.п. 50-52);

*даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 295 від 23.07.21, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_12 , могли утворитися в термін та за обставин, вказаних під час проведення слідчих експериментів за участі свідка ОСОБА_34 та потерпілого (т. 1, а.п. 71-73);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 30.06.21 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_6 на місцевості показав, де між ним та невідомим виник конфлікт; як потерпілий став спиною до нього на відстані 1 м і він кинув у потерпілого скляну пляшку; як він після цього наніс потерпілому ще один удар кулаком у ліве плече (т. 1, а.п. 66-70). Дані протоколу про час, місце скоєння злочину відповідають фактичним обставинам обвинувачення, показанням потерпілого, свідків, даним протоколу огляду місця події від 31.05.21 та іншим дослідженим доказам. Водночас показання про спосіб скоєння злочину (механізм спричинення тілесних ушкоджень) не відповідає жодному з доказів, у тому числі показанням близьких обвинуваченого. Дані протоколу про можливість спричинення тілесних ушкоджень на голові взагалі не є інформативним, оскільки не містить жодних відомостей про контактування пляшки з головою потерпілого (у показаннях зазначив, що не бачив, бо було темно) (з врахуванням відсутності таких даних суд не може використовувати при оцінці показань обвинуваченого висновки судово-медичних експертиз у цій частині показань);

2.По епізоду незв`явлення на військову службу без поважних причин обвинувачений вину визнав повністю, дав визнавальні показання (не прибував на службу понад рік, у цей час проживав у Бердичеві, працював неофіційно, припинення злочину відбулося виключно у зв`язку з тим, що його було затримано за підозрою у скоєнні іншого злочину). За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються

3.По епізоду заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_13 винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується:

*показаннями потерпілого ОСОБА_13 , який пояснив суду, що події відбувалися 21.02.25, він був у відпустці після поранення. Близько півночі вони з братом прийшли у «Чару» відпочити. Відпочивали години три, випили по бокалу пива і 300 г горілки на двох. Він був у стані сп`яніння, але усі події до поранення пам`ятає. У «Чарі» сиділи з братом за столиком зліва, біля караоке. Бачив раніше незнайомого йому обвинуваченого, запам`ятав того по бейсболці. Щоб у приміщенні у нього були конфлікти, не пам`ятає, абсолютно точно ні з ким не бився і не збирався битися. Вийшли з братом покурити. Брат був без куртки і тому пішов назад у заклад. Він же обійшов якихось незнайомих йому хлопців, які стояли неподалік входу, обвинуваченого серед них не було, і пішов на кут літнього майданчика, докурював. Був у кофті і куртці, тілесних ушкоджень не мав. У якийсь момент відчув, що його штовхнули у груди, і тільки у цей момент побачив обвинуваченого, який штовхнув його, простягнувши обидві руки до його грудей. У руках обвинуваченого нічого не бачив. Чому обвинувачений вчинив ці дії, пояснити не може. Він зробив декілька кроків і все, більше нічого не пам`ятає, втратив свідомість. Прийшов до тями, коли забирала швидка, потім знову втратив свідомість і вже отямився у лікарні. При призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду;

*показаннями свідка ОСОБА_35 , яка показала, що вона працює неофіційно адміністратором у кафе «Чара». І обвинуваченого, і потерпілого знає як гостей закладу, яких бачить у кафе не дуже часто, раз на декілька місяців. Між ними до подій того дня конфліктів не було. У потерпілого ОСОБА_36 до того взагалі конфліктів ні з ким не було, а у обвинуваченого ОСОБА_20 такі конфлікти з відвідувачами були, просто на рівному місці. Число події не пам`ятає, у 2025 році, вона була на робочому місці у кафе «Чара». Події, ніби, відбувалися якраз, коли вони зачинялися. Закінчує заклад роботу десь о 23.50 і о 23.55 був конфлікт між ОСОБА_20 і ОСОБА_37 . Вона почула крики і вийшла на них. Потім передивлялася записи з камери у приміщенні – потерпілий сидів ще з одним хлопцем за столиком ближче до виходу, а обвинувачений – на куті бару. У них виникла словесна перепалка, вони стояли через бар один від одного і хотіли зблизитися, але зупинив хлопець, що був з потерпілим. ОСОБА_20 був сам. Ударів один одному потерпілий і обвинувачений не наносили, був виключно словесний конфлікт. Вони з барменом попросили припинити і вийти. Хлопці не сперечалися і пішли, розмов у них про подальші розбірки не було. Вийшли й інші гості закладу. Що відбувалося на вулиці, вона не бачила. Вийшла вже тоді, коли потерпілий лежав поранений на землі. До нього вона не підходила, не знає, чи був у свідомості. ОСОБА_20 вже не було. Компанія жінок викликали швидку потерпілому;

*показаннями свідка ОСОБА_38 , з яких вбачається, що події відбувалися у лютому 2025 року. Він з товаришем ОСОБА_39 приїхали у кафе «Чара», що у ТЦ «Оноре де Бальзак», «доганятися». Сиділи на барі, випивали. Були у кафе годинки 2,5, він був геть п`яний. Конфліктів у приміщенні кафе не бачив. Близько 02 ночі вийшли, викликали таксі. Побачив, що на землі лежить раніше незнайомий йому потерпілий, товариш ще підкладав йому шапку під голову. Поруч було ще 3-4 людини, всі кричали викликати швидку, поліцію. Бачив у потерпілого кров на животі. Самої події, як наносився удар, не бачив. Обвинуваченого він знає візуально по району, у ту ніч його не бачив;

*показаннями свідка ОСОБА_40 , яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_20 є її чоловіком. У день подій чоловік був на роботі, працював неофіційно на переобладнані автобусів. Подзвонив їй, повідомив, що після роботи ще хоче зайти до сестри. Прийшов чоловік додому близько півночі. П`яним не був, максимум був випившим від чогось слабоалкогольного, ходив, говорив нормально. Чоловік сказав, що хоче ще сходити випити пива у «Чару». Вона чоловіка відмовляла, але якщо той чогось захоче, то зробить. І десь о 02.45-02.50 пішов у «Чару». Був одягнений у джинси, куртку, кепку, взутий у кросівки. При собі мав рюкзак, у якому носить ключі, блокнот, гроші, міг взяти воду, їжу. Тілесних ушкоджень на чоловікові не було. Телефон чоловік залишив вдома. Ножа у нього вона ніколи не бачила. Повернувся чоловік близько 05.30, видимих тілесних ушкоджень також не мав, поведінка була адекватною. Вона сказала йому лягати спати, бо треба було на роботу, він тоді нічого не розповідав. Зранку вона поїхала на Житомир, зачинивши двері. Потім їй подзвонила дитина, сказала, що у двері ломиться поліція, а вона не може відкрити зсередини, бо ключі тільки у неї. Вона подзвонила дільничному, після чого їй передзвонили, сказали, що будуть вибивати двері, але вона сказала, що вже під`їжджає, попросила почекати. Приїхала, відкрила двері. Поліція сказала, що чоловік когось побив, спричинив тілесні ушкодження ножем, передивилися всі ножі, сказали, що жоден не підходить. Чоловіка забрали у райвідділ. Вже там їм дозволили поспілкуватися і чоловік розповів, що коли він був у «Чарі» на нього напали 6 чоловік, він захищався. Яким саме чином відбувалися події, через що почався конфлікт, де чоловік взяв ніж, не знає, не думає, що ніж був у рюкзаку;

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.05.25, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_13 заявив, що 21.02.25 близько 03.00 поруч із кафе «Чара» по вул. Європейській, 26 в м. Бердичеві невідома особа нанесла тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітини (т. 2, а.п. 3);

*даними протоколу огляду місця події від 21.02.25 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину – оглянуто ділянку місцевості на задньому дворі ТЦ «Оноре де Бальзак» по вул. Європейській, 26 в м. Бердичеві, поруч запасного входу-виходу кафе «Чара» (т. 2, а.п. 4-6):

*даними протоколу огляду місця події від 21.02.25 з фототаблицею до нього, в ході якого у приміщенні травмпункту Бердичівської ЦМЛ вилучено одяг (футболку військового зразка, кофту, куртку) з пошкодженнями тканини у виді розрізів та плямами речовини бурого кольору на передніх частинах предметів одягу (т. 2, а.п. 7-11);

*даними копій медичних документів з медичної карти стаціонарного хворого № 02164(25), відповідно до яких зафіксовано надання медичної допомоги ОСОБА_13 21.02.25 у Бердичівській міській лікарні (т. 2, а.п. 13-17);

*даними висновку судово-медичної експертизи (за медичними документами) № 60 від 21.02.25, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_13 виявлено тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки з проникненням в середостіння без пошкодження внутрішніх органів. Ушкодження утворилося від дії гострого колюче-ріжучого предмету, що має довжину на менше 5 см та ширину не більше 3 см. Дане тілесне ушкодження відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя. Давність отримання тілесного ушкодження може відповідати обставинам подій, вказаних у постанові. Згідно наданої на експертизу медичної карти № 02164(25) у потерпілого ОСОБА_13 виявлено як мінімум 1 місце прикладання сили (т. 2, а.п. 18-19);

*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.25, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_13 серед 4-х пред`явлених йому фото чоловіків впізнав фото ОСОБА_6 , як чоловіка, який 21.02.25 біля кафе «Чара» наніс йому один удар в область грудини (т. 2, а.п. 20-22);

*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.25, при проведенні якого свідок ОСОБА_35 серед 4-х пред`явлених їй фото чоловіків впізнала фото ОСОБА_6 , як чоловіка у кепці, з яким вночі 21.02.25 у кафе «Чара» виник конфлікт з потерпілим (т. 2, а.п. 23-25);

*даними протоколу зняття показань з технічних приладів та технічних засобів від 21.02.25, в ході якого у представника кафе-караоке «Чара» вилучено відеозаписи з камер спостереження (т. 2, а.п. 26);

*даними протоколу огляду предмету від 21.02.25 з ілюстративною таблицею та самим предметом до нього, а саме CD-R-диску із двома відеофайлами за 21.02.25, на першому з яких зафіксовано, як поблизу входу до кафе-караоке «М`ясна ресторація Чара» стоять 5 чоловіків, один з яких у бейсболці (у залі суду учасники підтвердили, що це був ОСОБА_6 ); далі цей чоловік відходить і за ним іде чоловік у темних штанах (потерпілий ОСОБА_13 ); відійшовши декілька метрів ОСОБА_6 повертається до потерпілого, лівою рукою відштовхує і відразу правою рукою наносить удар в передню частину тулуба; коли обвинувачений забирає праву руку, то в ній видніється предмет, ззовні схожий на ніж; після цього ОСОБА_13 , похилившись, робить крок назад; інші чоловіки починають бігти у бік центрального входу кафе (на другому відео зафіксовано, що бігли за ОСОБА_6 , але не довго і не наздогнали) (т. 1, а.п. 27-32, 33);

*даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 21.02.25, в ході якого при здійсненні особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 вилучено куртку, наплічну сумку, джинсову кепку (т. 2, а.п. 52-55);

*даними висновку судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи зразка крові) № 339 від 26.02.25, відповідно до якого кров ОСОБА_13 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2, а.п. 71);

*даними висновків судово-імунологічних експертиз (судово-медичних експертиз футболки, кофти типу «худі», куртки) №№ 342, 343, 344 від 10.03.25, відповідно до яких кров ОСОБА_13 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. У вирізках із футболки, кофти, куртки знайдена кров людини, яка з врахуванням виявлення антигену Н може походити і від ОСОБА_13 (т. 2, а.п. 72-74, 75-77, 78-80);

*даними протоколу слідчого експерименту від 03.03.25 з фототаблицею до нього, під час якого потерпілий ОСОБА_13 показав як невідомий відштовхнув його лівою рукою; яка відстань була після цього між ними перед нанесенням удару; яким чином невідомий наніс йому удар рукою в область грудної клітини (т. 2, а.п. 82-89). Дані протоколу про час, місце, спосіб скоєння злочину, обстановки до та після події відповідають фактичним обставинам обвинувачення, показанням потерпілого у залі суду, даним протоколу огляду місця події від 21.02.25 та іншим дослідженим доказам;

*даними висновку судово-медичної експертизи № 80 від 04.04.25, відповідно до якого, враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень, експерт вважає, що спричинення їх за обставин, на які вказує ОСОБА_13 під час проведення слідчого експерименту 03.03.25 за його участі, не виключається можливим (т. 2, а.п. 90-91).

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Від допиту ряду свідків сторони відмовилися (свідок ОСОБА_41 помер, свідок ОСОБА_42 проходить військову службу, явку свідка ОСОБА_43 так і не було забезпечено сторонами, суд виключив з переліку джерел доказування) Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статей 22, 42, 43 КПК України (щодо можливості ознайомлення з матеріалами обвинувачення, оцінки доказів), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд), судом до матеріалів провадження в ході судового розгляду долучено й інші документи, які надано прокурором, захисником, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.

Доводи обвинуваченого про те, що він заподіяв потерпілим тілесні ушкодження не навмисно, а випадково; що у другому випадку він діяв з метою захисту, суд розцінює як захисну позицію та намагання уникнути суворої кримінальної відповідальності. Такі твердження обвинуваченого суперечать фактично усім дослідженим доказам, у тому числі тим, що має об`єктивний характер - висновкам судово-медичних експертиз, даними відео. Так у потерпілого ОСОБА_12 на верхній частині голови виявлено тілесне ушкодження у вигляді ВЧМТ, яке складається у тому числі з перелому кісток черепа (у тім`яній, тобто верхній частині голови). Не тріщини, не забою, а саме перелому, що потребує значної сили прикладання. При цьому така сила прикладання мала бути спрямовано зверху вниз. Саме так події описуються очевидцем подій (який на жаль помер) і потерпілим. При чому саме про такий перебіг подій і потерпілий, і свідки вказували з першої ж секунди звернення до правоохоронних органів, такі дані зафіксовані в усіх первинних документах, умисне нанесення пляшкою удару по голові цілком витікало з обстановки, яка на той момент склалася, послідовні, ґрунтовні показання потерпілого та свідків у цій частині підтверджено даними експертиз.

Під час же події, пов`язаної із заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , з відео вбачається, що ОСОБА_6 вже йшов з місця події, ніхто за ним не біг; потерпілий йшов слідом не маючи нічого у руках, намагався при цьому застебнути свою куртку, ніяких дій не вчиняючи щодо ОСОБА_6 . Натомість ОСОБА_6 , зупинившись, розвертається і здійснює рух у бік потерпілого обома руками, контактуючи з передньою частини тіла потерпілого, який у цей момент продовжує тримати обидві руки знизу намагаючись застебнути куртку, тобто не створює і не може створювати ніякої загрози для життя чи здоров`я обвинуваченого. При з відео чітко видно, що у правій руці обвинувачений тримає спрямований у бік потерпілого предмет, схожий на ніж, ця дія цілком усвідомлена, спрямована проти потерпілого, саме цією рукою з цим предметом і було нанесено удар потерпілому. Лише після цього за обвинуваченим починають бігти інші чоловіки. Тобто об`єктивними доказами цілком підтверджено як відсутність обстановки необхідної оборони у обвинуваченого, так і умисність його дій. Крім прямих об`єктивних доказів – відео та експертиз, показань потерпілого, винуватість ОСОБА_6 , у тому числі і у частині умислу, мотивів підтверджується показаннями свідка – працівниці закладу про конфліктність обвинуваченого та неконфліктність потерпілого.

На підставі ж викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисні спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття за епізодом ст. 407 КК України.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає: рецидив злочинів (оскільки має непогашену судимість за скоєння особливо тяжкого злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 115 ч. 1 КК України), вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що визнається самим обвинуваченим.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України, є тяжкими злочинами.

Обвинувачений раніше судимий, за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 зарекомендував себе негативно, соматично здоровий, у період з 17.02.24 до 07.03.24 перебував на лікуванні з діагнозом органічний емоційно-лабільний розлад (розлад поведінки та емоцій органічного: посттравматичного (ЗЧМТ січень 2022), судинного, реактивного ґенезу з інсомнією та легким когнітивно-мнестичним зниженням), за місцем проживання характеризується посередньо, не притягувався до адміністративної відповідальності, перебуває у категорії дезертир причина внесення СЗЧ.

З урахуванням наведеного, зокрема суспільної небезпеки скоєних злочинів, беручи до уваги санкції законів про кримінальну відповідальність, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. І лише враховуючи запропоновану стороною обвинувачення міру покарання, суд призначає покарання не на максимальний строк хоча б за санкцією однієї зі статтей. На думку суду, саме призначене покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає задоволенню, враховуючи, що заподіяння потерпілому шкоди і причинний зв`язок її настання з діями обвинуваченого доведено разом з висунутим обвинуваченням дослідженими доказами, при цьому обвинувачений на час завершення судового розгляду позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди визнав повністю. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями обвинуваченого, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який внаслідок дій обвинувачений отримав другу групу інвалідності, при чому йому було виконано трепанацію черепа, ряд інших операцій, його хвороба є довічною, він втратив можливість вільно розмовляти і все це внаслідок дій обвинуваченого, бере до уваги, що потерпілий пережив, переживає та буде переживати у майбутньому душевні страждання, пов`язані з втратою здоров`я, що прямо вплинуло на все його життя, при цьому не отримав належної моральної сатисфакції, навіть вибачення з боку обвинуваченого, який жодних заходів для відшкодування не вживав і не вживає. Суд керується при цьому принципом розумності і достатності, і вважає, що зазначений розмір відшкодування в сумі 100000 грн є достатньою справедливою сатисфакцією.

Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Підстав для зміни обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи призначене покарання, особу та поведінку обвинуваченого, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121; ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання:

*за ч. 1 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років;

*за ч. 5 ст. 407 КК України - у виді позбавлення волі на строк 06 (шість) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань обвинуваченому ОСОБА_6 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років 02 (два) місяці.

Початок строку відбування призначеного покарання ОСОБА_6 обчислювати з 06 лютого 2026 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 задовольнити:

стягнути з ОСОБА_6 (р.н. НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_12 45644 (сорок п`ять тисяч шістсот сорок чотири) грн 17 коп. матеріальної шкоди та 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:

футболку військового зразка зеленого кольору, що має розріз в ділянці лівої частини спереду в області грудей, розміром 3х0.5 мм, навколо якої наявна речовина бурого кольору; кофту типу «худі» зеленого кольору, що має розріз в ділянці лівої частини спереду в області грудної клітини, розміром 3х0.5 мм, навколо якої наявна речовина бурого кольору; куртку сірого кольору, що має розріз в ділянці лівої частини спереду в області грудей, розміром 3.5х0.5 мм, які відповідно до постанови ст. слідчого від 21.02.25 залишено у камері зберігання при Бердичівському РВП ГУНП в Житомирській області – знищити;

куртку синього кольору; джинси синього кольору фірми «Colomer Jeans»; наплічну сумку чорно-сірого кольору фірми «TOURIST»; джинсову кепку із логотипом білими буквами «ХТRM», які відповідно до постанови ст. слідчого від 21.02.25 залишено у камері зберігання при Бердичівському РВП ГУНП в Житомирській області – повернути законному володільцю ОСОБА_6 .

Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.02.25 на футболку військового зразка зеленого кольору, що має розріз в ділянці лівої частини спереду в області грудей, розміром 3х0.5 мм, навколо якої наявна речовина бурого кольору; кофту типу «худі» зеленого кольору, що має розріз в ділянці лівої частини спереду в області грудної клітини, розміром 3х0.5 мм, навколо якої наявна речовина бурого кольору; куртку сірого кольору, що має розріз в ділянці лівої частини спереду в області грудей, розміром 3.5х0.5 мм – скасувати.

Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.02.25 на куртку синього кольору; джинси синього кольору фірми «Colomer Jeans»; наплічну сумку чорно-сірого кольору фірми «TOURIST»; джинсову кепку із логотипом білими буквами «ХТRM» – скасувати.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 21.02.25 до 05.02.26 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя ОСОБА_1