Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №274/147/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 274/147/26

Провадження 3/0274/17/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.02.2026 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556712 водій ОСОБА_1 , 01 січня 2026 року о 18:11 год в м. Бердичеві по вул. Житомирської області, 93, керував автомобілем «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 про час і місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, проте на виклик суду він не з`явився і клопотань про відкладання розгляду справи від нього не надходило, вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність, як це передбачено ст. 268 ч.1 КУпАП, крім цього в судовому засіданні присутній його адвокат Паламарчук О.В.

В судовому засіданні захисник Паламарчук О.В. просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що працівниками поліції його клієнт був зупинений безпідставно та під час проходження огляду на стан сп`яніння працівники поліції грубо порушили вимоги КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Судом досліджено матеріали справи, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556712 від 01.01.2026, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з яких вбачається, що підставою огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини);

- чек тесту № 1498 приладу Drager Alcotest 6810, огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , згідно з яким результат огляду становить 1,12 ‰ проміле;

- копію постанови від 01.01.2026 серії ЕНА №6445480 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- відеозаписи з автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. З результатом огляду погодився. На запитання працівника поліції «чому поїхав на червоне світло світлофора на перехресті вулиць Цадика та Житомирської?» ОСОБА_1 не заперечував та відповів - "поспішав". На запитання працівника поліції «яка була необхідність в такому стані сідати за кермо?», ОСОБА_1 відповів, «їхав до доньки, тому що в неї були проблеми».

Доводи захисника суд відхиляє, як такі, що спростовані у судовому засіданні доказами, які суд визнав допустимими та достовірними та оцінює їх, як спробу ОСОБА_1 , ухилитися від адміністративної відповідальності.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У суду відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення призначається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При призначенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 та зважаючи на те, що санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Визначаючи саме такий вид адміністративного стягнення, суд враховує, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , категорії (А, В), протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, про що свідчить довідка Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 245, 283, 284, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя: Л.М. Хоцька