Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №401/392/21 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №401/392/21

Провадження № 2/401/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар судового засідання Горбатюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Станіслав Миколайович, до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення регламентної виплати за матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2021 року представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення регламентної виплати за матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 69 729,20 грн., суму понесених витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1 980,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 908,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 липня 2020 року близько 17 год. 50 хв. на автодорозі м. Світловодськ – с. Велика Скельова Кіровоградської області, в районі будинку № 693 садового товариства "Світанок-2", сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля АЗЛК-2141, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля GEELY CK, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля FORD Sierra, д.н.з. НОМЕР_3 . Водій автомобіля АЗЛК-2141, виїжджаючи на дорогу із прилеглої території, не надав перевагу в русі транспортним засобам, які рухалися по дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем GEELY CK, який здійснював обгін автомобіля FORD Sierra. Після цього автомобіль GEELY CK зіткнувся з автомобілем FORD Sierra. Внаслідок вищезазначеної пригоди транспортним засобам завдано механічні пошкодження. За результатами оформлення ДТП працівниками поліції складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Постановою суду від 11 серпня 2020 року у справі № 401/1499/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 порушив не п. 16.11 ПДР України, який зазначено в протоколі, а інші пункти ПДР України. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 401/1500/20 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля АЗЛК-2141 на момент ДТП застрахована не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до МТСБУ із заявою про здійснення регламентної виплати. Листом від 06 січня 2021 року МТСБУ відмовило у виплаті, посилаючись на те, що справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Оскільки МТСБУ у встановлений законом строк не направив свого представника для огляду пошкодженого транспортного засобу, позивач самостійно залучив судового експерта, який за результатами автотоварознавчого дослідження, надав висновок № 13 від 22 січня 2021 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля GEELY CK перевищує його ринкову вартість до ДТП, у зв`язку з чим транспортний засіб вважається фізично знищеним.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, посилаючись на відповідні норми законодавства, позивач просить суд стягнути з відповідача МТСБУ на його користь регламентну виплату за матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 69 729,20 грн., суму понесених витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1 980,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 908,00 грн.. (т. 1 а.с. 2-7)

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. (т. 1 а.с. 55)

04 березня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. (т. 1 а.с. 57-63)

Ухвалою суду від 05 березня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження по справі з викликом (повідомленням) сторін, розгляд справи призначено на 31 березня 2021 року. (т. 1 а.с. 64-65)

31 березня 2021 року представником відповідача подано до суду апеляційну скаргу на ухвалу Світловодської міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2021 року. (т. 1 а.с. 73-77)

31 березня 2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого представник заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що відповідно до положень п.п. "а" п. 41 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Крім того, відповідно до п. 32.1 ст. 32 Закону № 1961-IV страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вини незастрахованої особи з огляду на що у МТСБУ не виникло зобов`язань перед позивачем щодо здійснення регламентної виплати. Щодо розміру заявленої до стягнення регламентної виплати відповідач зазначає, що відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно зі звітом № 13 від 22 січня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля GEELY CK, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 83 710,00 грн., що дорівнює його середній ринковій вартості. Проте вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 69 729,20 грн, що свідчить про можливість його відновлення. Також відповідач заперечує проти задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та неспівмірними зі складністю справи. (т. 1 а.с. 103-105)

Протокольною ухвалою суду від 31 березня 2021 року відкладено розгляд справи до 11 травня 2021 року за клопотанням представника третьої особи. (т. 1 а.с. 98-99)

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 квітня 2021 року апеляційну скаргу МТСБУ на ухвалу Світловодської міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2021 року повернуто заявнику. (т. 1 а.с. 124)

Судові засідання, призначені на 11 травня 2021 року, 07 червня 2021 року та 29 червня 2021 року, відкладено за клопотанням представника третьої особи до 07 вересня 2021 року. (т. 1 а.с. 130, 137, 144)

07 вересня 2021 року представником третьої особи подано до суду заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 151-152)

Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 155)

Протокольною ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02 грудня 2021 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про витребування справ про адміністративне правопорушення. (т. 1 а.с. 160-161)

Протокольною ухвалою суду від 02 грудня 2021 року відкладено розгляд справи до 10 січня 2022 року з метою повідомлення третьої особи належним чином. (т. 1 а.с. 162-163)

Розгляд справи, призначений на 10 січня 2022 року, відкладено за клопотанням представника третьої особи до 21 лютого 2022 року. (т. 1 а.с. 170)

21 лютого 2022 року третьою особою - ОСОБА_3 подано до суду письмові пояснення на позовну заяву. Зазначає, що 04 липня 2020 року на автодорозі м. Світловодськ – с. Велика Скельова сталася ДТП за участю автомобілів АЗЛК-2140, що належить ОСОБА_2 , GEELY CK, що належить ОСОБА_1 , та автомобіля FORD, яким керував ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП усі транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, за даним фактом складені адміністративні протоколи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у яких ОСОБА_3 виступав потерпілим. Вказує, що рухався на автомобілі FORD, д.н.з. НОМЕР_3 , по автодорозі м. Світловодськ – с. Велика Скельова, коли з другорядної дороги на перехрестя виїхав автомобіль АЗЛК-2140, д.н.з. НОМЕР_1 , та зупинився, не створюючи перешкод для його руху. Водночас водій автомобіля GEELY CK, д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись позаду, розпочав маневр обгону, не врахувавши наявність автомобіля АЗЛК на зустрічній смузі руху, унаслідок чого сталося зіткнення трьох транспортних засобів. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (т. 1 а.с. 175-176)

Розгляд справи, призначений на 21 лютого 2022 року, відкладено до 04 квітня 2022 року у зв`язку з неявкою представника позивача. (т. 1 а.с. 177)

Розгляд справи, призначений на 04 квітня 2022 року, відкладено до 26 травня 2022 року у зв`язку з неявкою усіх сторін по справі. (т. 1 а.с. 182)

25 травня 2022 року представником позивача подано до суду клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи. (т. 1 а.с. 194-196)

Розгляд справи, призначений на 26 травня 2022 року, відкладено до 27 червня 2022 року за клопотанням представника третьої особи. (т. 1 а.с. 199)

27 червня 2022 року представником третьої особи подано до суду клопотання про постановлення на вирішення судової інженерно-транспортної (автотехнічної експертизи ДТП) додаткових запитань. (т. 1 а.с. 202-205)

Ухвалою суду від 27 червня 2022 року задоволено клопотанням адвоката Шевченка С.М. про призначення автотехнічної експертизи. Призначено у справі судову інженерно-транспортну (автотехнічну) експертизу обставин ДТП. Проведення експертизи доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. (т. 1 а.с. 209-210)

18 серпня 2022 року експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз подано до суду клопотання про надання додаткових матеріалів по справі. (т. 1 а.с. 217-218)

Ухвалою суду від 24 серпня 2022 року відновлено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16 вересня 2022 року. (т. 1 а.с. 222)

Розгляд справи, призначений на 16 вересня 2022 року, відкладено за клопотанням представника третьої особи до 12 жовтня 2022 року. (т. 1 а.с. 226)

28 вересня 2022 року представником позивача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач призваний на військову службу у Збройних Силах України по мобілізації та проходить військову службу з 24 лютого 2022 року. (т. 1 а.с. 229)

Ухвалою суду від 12 жовтня 2022 року зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. (т. 1 а.с. 240-241)

11 листопада 2022 року експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз подано до суду повідомлення про неможливість надання висновку судової інженерно-транспортної експертизи у справі. (т. 1 а.с. 246-248)

09 серпня 2023 року представником позивача подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі. (т. 2 а.с. 2)

На підставі розпорядження керівника Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області № 203 від 24 листопада 2023 року, у зв`язку із закінченням повноважень судді Гармаш Т.І., призначено повторний автоматизований розподіл даної справи. (т. 2 а.с. 6, 7-8)

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року справу прийнято до свого провадження, поновлено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 12 січня 2024 року. (т. 2 а.с. 9-10)

Судовий розгляд, призначений на 12 січня 2024 року, відкладено за клопотанням представника третьої особи до 06 березня 2024 року. (т. 2 а.с. 18)

Розгляд справи, призначений на 06 березня 2024 року, відкладено за клопотаннями представників сторін до 09 квітня 2024 року. (т. 2 а.с. 33)

Судовий розгляд, призначений на 09 квітня 2024 року, відкладено за клопотанням представника третьої особи до 22 травня 2024 року. (т. 2 а.с. 43)

Ухвалою суду від 22 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи. Призначено у справі судову інженерно-транспортну (автотехнічну) експертизу обставин ДТП. Проведення експертизи доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. (т. 2 а.с. 55-57)

10 вересня 2024 року до суду надійшов висновок експерта від 05 вересня 2024 року № 1290/24-27 за результатами проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи. (т. 2 а.с. 66)

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року поновлено провадження у справі, призначено справу до підготовчого засідання на 16 жовтня 2024 року. (т. 2 а.с. 77)

Ухвалою суду від 16 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду на 12 листопада 2024 року. (т. 2 а.с. 92-93)

Протокольною ухвалою суду від 12 листопада 2024 року відкладено судове засідання до 06 січня 2025 року за клопотанням представника позивача. (т. 2 а.с. 107)

Представник позивача у судовому засіданні 06 січня 2025 року підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявнки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. (т.2 а.с. 109)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 та його представник у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток "Viber". (т. 2 а.с. 218)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно із копії полісу № АО/1508691 від 03 січня 2020 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована на період з 04 січня 2020 року по 03 січня 2021 року. Забезпечений транспортний засіб - GEELY CK, д.н.з. НОМЕР_2 . (т. 1 а.с. 11)

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2020 року, справа № 401/1499/20, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. (т. 1 а.с. 12-14)

Згідно із постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 33/4809/370/20, задоволено апеляційну скаргу захисника – адвоката Шевченка С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , а постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2020 року про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження по справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення – скасовано та провадження по даній справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. (т. 1 а.с. 15-17)

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 13 від 22 січня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику автомобіля GEELY CK, д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 внаслідок ДТП, яка сталася 04 липня 2020 року, дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП, та складає 83 710,00 грн. Вартість автомобіля GEELY CK, д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 після ДТП з врахуванням пошкоджень складає 13 980,80 грн. (т. 1 а.с. 22-42)

Листом № 3.1-01-б/291 від 06 січня 2021 року МТСБУ відмовило позивачу у здійсненні регламентної виплати, з підстав, що згідно із п. 32.1 ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до Закону. (т. 1 а.с. 44)

Згідно із відповіді № 1/2298 від 13 вересня 2023 року, наданою на запит суду ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію" призваний до Збройних Сил України. Станом на 13 вересня 2023 року на облік військовозобов`язаних запасу не ставав. (т. 2 а.с. 5)

Відповідно до відповіді № 1/296 від 22 січня 2024 року, наданою на запит суду ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не призивався на військову службу до Збройних Сил України. (т. 2 а.с. 26)

Згідно із Висновком експерта № 1290/24-27 від 05 вересня 2024 року за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, у розглянутій дорожній обстановці при умові виконання вимог п. 2.3 (д) і 10.2 (або 16.11) ПДР, водій автомобіля АЗЛК-2141, ОСОБА_2 , мав технічну можливість уникнути створення умов, що привели до зіткнення з автомобілем GEELY CK. Враховуючи ту обставину, що водій автомобіля АЗЛК-2141 ОСОБА_2 здійснив виїзд на проїзну частину автодороги Світловодськ – с. В.Скельова не надавши дороги автомобілю GEELY CK, слід заключити про невідповідність його дії вимогам п. 2.3 (д) і 10.2 (або 16.11) ПДР. У розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля GEELY CK ОСОБА_1 регламентувалися вимогами п. 12.3 ПДР. У розглянутій дорожній обстановці водій автомобіля GEELY CK ОСОБА_1 при своєчасному виконанні вимог п. 12.3 ПДР (застосувавши екстрене гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху) мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення і тим самим мав можливість уникнути зіткнення з автомобілем АЗЛК-2141. У розглянутих дорожніх умовах обидва водії-учасники ДТП мали технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, а тому причиною зіткнення є невиконання водієм автомобіля АЗЛК-2141 ОСОБА_2 вимог п. 16.11 ПДР (ненадання дороги автомобілю GEELY CK, що рухався головною дорогою), та невиконання водієм автомобіля GEELY CK ОСОБА_1 вимог п. 12.3 ПДР (не застосування, або несвоєчасне застосування гальмування з моменту виникнення небезпеки). (т. 2 а.с. 67-72)

У судовому засіданні 06 січня 2025 року оголошено перерву до 12 лютого 2025 року з метою виклику експерта. (т. 2 а.с. 113-114)

Ухвалою суду від 15 січня 2025 року задоволено клопотання експерта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т. 2 а.с. 122-123)

Судовий розгляд, призначений на 12 лютого 2025 року, відкладено до 27 березня 2025 року у зв`язку з першою неявкою відповідача без поважних причин. (т. 2 а.с. 137)

Розгляд справи, призначений на 27 березня 2025 року, відкладено до 07 травня 2025 року для повторного виклику учасників процесу. (т. 2 а.с. 144)

07 травня 2025 року представник позивача подав до суду заяву про виклик експерта в судове засідання для надання пояснень щодо свого висновку. (т. 2 а.с. 152)

Розгляд справи, призначений на 07 травня 2025 року, відкладено до 23 червня 2025 року у зв`язку із зайнятістю головуючого судді під час розгляду кримінального провадження № 401/3804/24. (т. 2 а.с. 154)

Ухвалою суду від 07 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т. 2 а.с. 158-159)

Ухвалою суду від 30 травня 2025 року задоволено клопотання експерта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т. 2 а.с. 165-166)

Судовий розгляд, призначений на 23 червня 2025 року, відкладено до 29 липня 2025 року за клопотанням експерта. (т. 2 а.с. 171)

Ухвалою суду від 23 червня 2025 року задоволено клопотання експерта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т. 2 а.с. 172-173)

Протокольною ухвалою суду від 29 липня 2025 року відкладено судове засідання до 06 жовтня 2025 року для повторного виклику експерта. (т. 2 а.с. 179)

Ухвалою суду від 29 липня 2025 року задоволено клопотання експерта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т. 2 а.с. 180-181)

Судовий розгляд, призначений на 06 жовтня 2025 року, відкладено до 25 листопада 2025 року за клопотанням представника позивача. (т. 2 а.с. 195)

Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року задоволено клопотання експерта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т. 2 а.с. 196-197)

Розгляд справи, призначений на 25 листопада 2025 року, відкладено до 23 грудня 2025 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. (т. 2 а.с. 204)

Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року задоволено клопотання експерта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т. 2 а.с. 205-206)

У судовому засіданні 23 грудня 2025 року експерт Георгій Грігор, допитаний за клопотанням представника позивача, суду роз`яснив, що при проведенні експертизи на виконання ухвали суду ним враховано показання ДТП щодо вихідних, які містяться в наданих матеріалах, у тому числі справ про адміністративне правопорушення.

За клопотанням представника позивача перед закінченням з`сування обставин справи в судовому засіданні оголошено перерву до 03 лютого 2026 року.

02 лютого 2026 року представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення у справі. Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , який, керуючи транспортним засобом без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, порушив вимоги п. 10.2 ПДР України, виїхавши з прилеглої території на головну дорогу, що перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП та заподіянням шкоди позивачу. Закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 зумовлене неправильним зазначенням працівниками поліції пункту ПДР України, який інкримінувався, а не відсутністю його вини. Водночас провадження щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Висновком автотехнічної експертизи та поясненнями судового експерта підтверджено невідповідність дій ОСОБА_2 вимогам п. 10.2 ПДР України та наявність причинного зв`язку між його діями і настанням ДТП. Вказує, що можливі порушення з боку ОСОБА_1 експертом допускалися виключно на підставі пояснень ОСОБА_2 , які суперечать показанням інших учасників ДТП. Зазначає, що позивачем доведено факт заподіяння матеріальної шкоди, причинний зв`язок та її розмір, у зв`язку з чим просить позов задовольнити в повному обсязі та вирішити питання про розподіл судових витрат. (т. 2 а.с. 219-220)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV) особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Згідно із ст. 6 Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У пункті 22.1 статті 22 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV, страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами є обов`язковим.

Судом встановлено, що всупереч вимог Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV, на дату ДТП колісний транспортний засіб марки АЗЛК-2141, д.н.з. НОМЕР_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування.

Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно із п. 30.1 ст. 30 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із п. 35.1 ст. 35 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну.

Згідно із п. п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як передбачено п. 34.4 ст. 34 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування передбачений у статті 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV.

Таким чином, особа, яка має бажання отримати відшкодування за рахунок МТСБУ повинна чітко дотримуватися порядку, визначеного цим Законом, який є імперативним для даних правовідносин та чітко визначає порядок отримання регламентної виплати, а також підстави для відмови в отриманні регламентної виплати.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 607/1881/16-ц (провадження № 61-35734св18) зазначено, що згідно зі статтею 39 Закону МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених підпунктом 39.2.1, пунктом 39.2 статті 39 цього Закону.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У частині першій статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із підпунктом б) пункту 41.1. статті 41 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст. 28 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Представником відповідача у відзиві зауважено на недоведеності винуватості водія автомобіля АЗЛК-2141, ОСОБА_2 та недоведеності розміру заподіяної шкоди з підстав невідповідності наданого позивачем звіту про оцінку автомобіля вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року.

З цими доводами суд не погоджується, оскільки встановлено, що наданий позивачем висновок експертного автотоварознавчого дослідження (звіт про оцінку автомобіля) містить інформацію про предмет доказування і не одержаний з порушенням закону.

Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 13 від 22 січня 2021 року складений експертом-автотоварознавцем Сумцовим С.С., за своїм характером є звітом про оцінку майна, вимоги до якого встановлюються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Відповідно до частини другої статті 32 цього Закону оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Дослідивши звіт про оцінку, що наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам ст. ст. 4, 5, 6, 12, 15, 18, 22 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Він складений за результатами безпосереднього дослідження пошкодженого автомобіля професійним оцінювачем, діяльність якого полягає у визначенні, зокрема, розміру завданих збитків у таких випадках, та кваліфікація і сертифікація якого не спростовані.

Суд зауважує, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Дослідивши у повному обсязі висновок № 13 від 22 січня 2021 року, долучений позивачем до позовної заяви, суд не встановив порушень вимог Закону та Методики, на які посилався представник відповідача у відзиві на позовну заяву. Крім того, представником відповідача не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували вказаний у висновку розмір заподіяної позивачу шкоди.

Відтак, суд вважає вищезазначений Висновок експертного автотоварознавчого дослідження належним та допустимим доказом у справі, який підтверджує розмір заподіяної позивачеві шкоди внаслідок пошкодження його автомобіля у ДТП, що мала місце 04 липня 2020 року.

У постанові Верховного суду від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву з приводу того, що МТСБУ правомірно відмовило у здійсненні регламентної виплати позивачу, керуючись вимогами п. 32.1 ст. 32 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV, у зв`язку з відсутністю вини водія автомобіля АЗЛК-2141, ОСОБА_2 , у настанні дорожньо-транспортної пригоди. Вина водія вказаного транспортного засобу встановлена судом при розгляді даної справи на підставі оцінки Висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 1290/24-27 від 05 вересня 2024 року, щодо порушення водієм АЗЛК-2141 вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне обґрунтування позовної заяви долученими до неї доказами, які в свою чергу, на думку суду, не були спростованими стороною відповідача.

Згідно із ч. 3 ст. 139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У зв`язку з тим, що позивачем до позовної заяви долучено докази на підтвердження оплати вартості проведення експертного автотоварознавчого дослідження на суму 1 980,00 грн. (т. 1 а.с. 52), суд вважає, що вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що про задоволення позовних вимог щодо стягнення з МТСБУ на користь позивача суми страхового відшкодування (регламентну виплату) за матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 69 729,20 грн. та витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 1 980,00 грн..

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру", ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

Згідно із п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що за змістом ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача, адвокатом Шевченко С.М. на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката надано: Договір № 38/2020 про надання правової допомоги від 11 липня 2020 року; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1351 від 10 січня 2013 року; квитанція № 38/2020 від 11 липня 2020 року про оплату професійної правничої допомоги за договором № 38/2020 від 11 липня 2020 року на суму 8 000,00 грн.; детальний опис наданих послуг від 22 лютого 2021 року. (т. 1 а.с. 46-47, 48, 49, 50)

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог та подання суду належних доказів щодо вартості вказаних послуг, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 8 000 грн. 00 коп. на відшкодування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

За встановлених вище обставин, судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Станіслав Миколайович, до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення регламентної виплати за матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування (регламентну виплату) за матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 69 729 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 20 коп. та витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 1 980 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 коп..

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 коп..

Відомості про сторін:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 20 листопада 1995 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8;

третя особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 10 квітня 1996 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_9 , виданий 13 травня 2021 року органом № 3531, РНОКПП НОМЕР_10 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова