Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №343/2566/25 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2566/25

Провадження №: 3/343/45/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцький І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що зареєстрована в АДРЕСА_1 , а фактично проживає в АДРЕСА_2 , непрацюючої, якого 07.07.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.

Правопорушення вчинено за таких обставин:

ОСОБА_1 повторно протягом року ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який без поважних причин пропустив більше 10 днів навчання в Долинському ліцею № 7 з 07.11.2025 по 02.12.2025, чим порушила вимоги ч.3 ст.150 СК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнала повністю, у вчиненому розкаялася та пояснила, що більше такого не повтриться.

Крім визнання самою ОСОБА_1 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:

- даними протокола про адміністративне правопорушення серії ВАД № 250826 від 18.12.2025, в яких зазначено, що ОСОБА_1 повторно протягом року ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання непонролітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який без поважних причин пропустив більше 10 днів навчання в Долинському ліцею № 7 з 07.11.2025 по 02.12.2025, чим порушила вимоги ч.3 ст.150 СК України;

-даними інформації директора ліцею № 7 від 04.12.2025 № 198/01-25, в якій йдеться про те, що з доповідної записки класного керівника ОСОБА_3 учень в період навчання з 01 вересня по 02 грудня – був пристутній 7 днів. Декілька пропусків підтверджені повідомленнями матері у вайбері, причина інших пропусків не відома. З 07 листопада по 02 грудня відсутній без поважної причини – 18 днів;

- постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07.07.2025, яка набрала законної сили 17.07.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладенл стягнення у вигляді стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Частина 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім`ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов`язків.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.

У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки вона повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, його особу та пом`якшуючу відповідальність обставину – щире каяття, оскільки обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особi, в межах санкції ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, за якою його визнано винним, обравши стягнення у вигляді штрафу в розмірі в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн. (одну тисячу сімсот гривень).

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 36, 40-1, 268, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн. (одну тисячу сімсот гривень).

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень та 60 копійок) судового збору.

Штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляцiйного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: