Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №196/132/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/132/26

№ провадження 1-кп/196/31/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого-судді : ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання : ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026047260000001 від 07.01.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка народилася в с.Комунарівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, яка не працює, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно судового наказу Царичанського районного суду Дніпропетровської області №196/1359/18 від 18.09.2018 року ОСОБА_3 зобов`язана сплачувати аліменти на утримання дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 13 вересня 2018 року, до досягнення дітьми повноліття.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про необхідність сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, грубо порушуючи обов`язки щодо необхідності утримання останніх, які покладені на неї як матері за ч.2 ст.51 Конституції України та ст.ст.150, 152, 155, 180 Сімейного кодексу України, ігноруючи загальноприйняті норми, що гарантують нормальний розвиток, виховання та здоров`я дитини, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи умисел, спрямований на злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей встановлених згідно судового наказу Царичанського районного суду Дніпропетровської області №196/1359/18 від 18.09.2018 року, а саме: у період часу з 01 листопада 2023 року по 01 січня 2026 року злісно ухилялась від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Окрім того, ОСОБА_3 у період часу з 01.11.2023 по 01.01.2026, без поважних причин офіційно не працювала і не вживала заходів для офіційного працевлаштування, будучи працездатною та дієздатною, не зверталась до місцевого центру зайнятості, як така, що шукає роботу, що свідчить про її бездіяльність. ОСОБА_3 не надавала будь-якої матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей, в результаті чого в період з 01.11.2023 по 01.01.2026 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів та становить 182 520 гривень 00 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, при цьому:

- обвинувачена ОСОБА_3 , надала письмову заяву, складену в присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Також, міститься заява неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Суд, за клопотанням прокурора, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали, щодо вчинення кримінального проступку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 , у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), т.б. у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує суспільну небезпеку скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченої, обставини, що впливають на її відповідальність.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_3 вперше скоїла кримінальний проступок, не працює, задовільно характеризується за місцем проживання.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення за ч.1 ст.164 КК України, який згідно зі ст.12 КК України відносяться до кримінальних проступків, та враховуючи обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, те, що від скоєного кримінального проступку тяжких наслідків не настало, то суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією статті у виді громадських робіт.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 374-376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк сто годин.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1