Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №750/15152/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/15152/25

Провадження № 2-а/750/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Слісаря А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича, Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

у листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії 2КІ № 0007867669 від 29.10.2025, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.10.2025 головним спеціалістом-інспектором з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимовим Д.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає, що постанова 2КІ № 0007867669 від 29.10.2025 року є незаконною, такою, що не відповідає нормам КУпАП, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням прав, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та маю статус ветерана війни-особи з інвалідністю внаслідок війни. 29.10.2025 позивач, керуючи власним автомобілем «Шевроле Болт», д.н.з. НОМЕР_1 , під`їхав до платного паркувального майдачника, розташованого з лівого боку від проїзної частини по вул. Омеляновича-Павленка у м. Києві, навпроти будинку № 9 по вказаній вулиці. Під`їхавши побачив, що на згаданому майданчику для паркування відсутні вільні місця, спеціально позначені для паркування осіб з інвалідністю, а також відсутні будь-які посадові та/або службові особи, яким би я міг пред`явити своє посвідчення особи з інвалідністю з метою реалізації права на безоплатне паркування. Після цього припаркував свій автомобіль на зазначеному вище паркувальному майданчику. При цьому оплати паркування не здійснював, оскільки є особою з інвалідінстю ІІ групи внаслідок війни та має право на безоплатне паркування відповідно до п. 2 Порядку. Повернувшись до свого автомобіля через невеликий проміжок часу того ж дня, позивач виявив залишене на лобовому склі повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до Постанови 2КІ № 0007867669. Обстеживши пакувальний майданчик та прилеглу територію встановив, що будь-які посадові та/або службові особи, яким би міг пред`явити своє вищевказане посвідчення особи з інвалідністю з метою безоплатного паркування були відсутні. Автомобіль позивача не позначений знаком «Водій з інвалідністю», оскільки ч. 6 ст. 30 Закону передбачає право, а не обов`язок особи з інвалідністю позначати своє авто відповідним знаком. Вказує, що не бажає робити таке позначення та вважає його (позначення) неприйнятним для себе, тому не користуюся правом, наданим йому ч. 6 ст. 30 Закону. Притягнення його до відповідальності порушує встановлене вищевказаними нормативно-правовими актами право особи з інвалідністю на безоплатне паркування, а отже є звуженням обсягу соціальних гарантій, передбачених для таких осіб.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.11.2025 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.12.2025 запропоновано позивачу надати та одночасно витребувано від відповідача копію оскаржуваної постанова, яка була відсутня у матеріалах справи.

07.01.2026 від представника Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - Головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича на належного - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

12.01.2026 позивач подав письмове клопотання в якому заперечував проти заміни відповідача та просив клопотання Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про заміну неналежного відповідача залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 14.01.2026 клопотання представника Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про заміну неналежного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задоволено частково. Залучено до участі у справі як другого відповідача - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

27.01.2026 представник Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визнає факт розміщення транспортного засобу CHEVROLET BOLT EV, д.н.з. НОМЕР_1 , у зоні дії знаку 5.43 з табличкою 7.14. Відповідно до матеріалів фотофіксації оскаржуваної постанови, транспортний засіб CHEVROLET BOLT EV, д.н.з. НОМЕР_1 , розміщений в зоні дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14. на майданчику для платного паркування А1353. Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі несплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152-1 КУпАП. Відповідно до матеріалів фотофіксації постанови від 29.10.2025 серії 2КІ № 0007867669 документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом відсутній. Відповідно до матеріалів фотофіксації оскаржуваної постанови, знак «Водій з інвалідністю» відсутній як спереду, так і ззаду транспортного засобу, також відсутні документи (копії таких документів), що посвідчують право на безоплатне паркування транспортного засобу, передбачені п. 4 Порядку № 585 які розміщені в салоні авто на видному місці. факт наявності у Позивача інвалідності і відповідних пільг Департаменту стало відомо лише після ознайомлення з позовною заявою, тоді як на момент винесення оскаржуваної постанови ні Інспектор, ні Департамент не знали та не могли знати про наявність у позивача пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича від 29.10.2025 серія 2КІ № 0007867669 на позивача накладено адміністративне стягнення відповідно ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за залишення транспортного засобу на майданчику для платного паркування без оплати паркування.

Положеннями ч.1 ст. 152-1 КУпАП передбачено настання відповідальності в разі порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 Правил.

Разом із тим, п. 1.9 Правил зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 26 Правил паркування користувач зобов`язаний:

- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;

- сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;

- розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;

- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ місцеві ради за рахунок власних коштів і благодійних надходжень мають право встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 77,79, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення не надав копію оскаржуваної постанови. Відповідачем теж не було надано до суду копії матеріалів адміністративної справи на підставі, яких було винесено постанову серії 2КІ № 0007867669 від 29.10.2025.

За приписами п. 14.1.104. ст. 14 Податкового кодексу України майданчики для платного паркування - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.

Згідно з п. 286-1.1.2, 286-1.1.3 Податкового кодексу України перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради про встановлення збору.

При цьому, відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.

Пунктом 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 передбачено, що правом безкоштовного паркування користуються, зокрема, особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняні до них. Відповідно до ч. 3 п.17.11.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, правом безкоштовного паркування користуються ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн.

Згідно із п. 17.11.3 Правил благоустрою міста Києва оператор на майданчиках платного користування автотранспортних засобів та автостоянках повинен забезпечити резервування, спеціальних місць паркування в обсязі 10 відсотків від загальної кількості, але не менше одного місця для паркування автомобілів та інших автотранспортних засобів, які перевозять інвалідів, з їх позначенням відповідними розмітками або іншими інформаційними покажчиками. При облаштування спеціальних місць (у разі можливості) передбачати їх резервування на відстані не більше як 50 метрів перед входом до будівлі, а біля житлових будинків - не більше як за 100 метрів. На зарезервованих спеціальних місцях паркування пільгами користуються особи, визначені в ч.3 п.17.11.1 цих правил.

Ветерани Великої вітчизняної війни та інших локальних воєн користуються правом безоплатного паркування шляхом розміщення транспортного засобу на зарезервованих спеціальних місцях паркування. Отже, визначена рішенням Київської міської ради як повноважного органу в сфері нормотворчої діяльності пільга з оплати послуг з користування майданчиком для платного паркування кореспондується з наведеним у примітці до ст. 152-1 КУпАП уточненням щодо непоширення положень статті до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати таких вартості послуг.

Наведений за змістом норми термін «закон» не обмежується рівнем нормативного акту, тобто як виданого лише в формі закону законодавчим органом, а має прояв у взаємному обсязі тлумачень як вищевикладеної примітки до статі 152-1 КУпАП, так і нормативного акту, скерованого за своїм змістом на звільнення від сплати платежу на певній території як обов`язкового до виконання припису.

Підтверджені в ході судового розгляду відомості щодо статусу особи-позивача є достатніми для висновку про неможливість застосування ст. 152-1 КУпАП відносно особи на території, де органом місцевого самоврядування встановлено пільги зі сплати послуг паркування для такої категорії осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 8 КАС України закріплює принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 17.11.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051, правом безкоштовного паркування користуються особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняних до них.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вбачається, що відповідачами суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, адміністративний позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню у частині скасування постанови. При цьому визначаючи належного відповідача, суд враховує правову позицією Верховного Суду, викладену у справі №742/2298/17 від 17.09.2020, де визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Отже, Головний спеціаліст-інспектор з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича не є належним відповідачем у даній справі, тому до нього у позові необхідно відмовити.

Разом з тим, на час судового розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати постанову протиправною, тому у цій частині позову необхідно відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як ветеран війни, оскільки справа стосується реалізації його соціальних прав, судовий збір у розмірі 605,60 грн, які підлягали б сплаті за подачу позову, мають бути стягнуті на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича (вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, м. Київ), Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича від 29.10.2025 серії 2КІ № 0007867669 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні позову у частині визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною – відмовити.

У задоволенні позову до головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Максимова Дмитра Олександровича – відмовити.

Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту територіального контролю міста Києва судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.В. СЛІСАР