Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №750/13970/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 лютого 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/13970/25

Головуючий у першій інстанції – Косенко О. Д.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/366/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.

секретар: Шкарупа Ю.В.

Заявник: ОСОБА_1

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (суддя Косенко О.Д.), постановлену у м.Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року ТОВ «Український промисловий банк» звернулося до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №136-010/ФКВ-08 від 25 червня 2008 року на загальну суму (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) 23 676,29 доларів США, який задоволено рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2010 року.

На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчі листи, які представник позивача отримав 18 червня 2010 року, що підтверджується його підписом на заяві про видачу копії рішення та виконавчих листів (а.с.66).

Виконавчі листи було звернуто до примусового виконання. Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 02 липня 2010 року відкрито виконавче провадження (ВП №20002985) з примусового виконання виконавчого листа №2-1781/10, виданого 08 червня 2010 року Деснянським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрпромбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 23 676,29 доларів США (а.с.99).

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 04 липня 2011 року призначено ОСОБА_3 експертом, суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання у вказаному виконавчому провадженні для надання експертом письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості арештованого майна боржника – двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.76).

У грудні 2011 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яку було задоволено ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 січня 2012 року і замінено стягувача виконавчого провадження (виконавчі листи №2-1781/10 року, видані Деснянським районним судом міста Чернігова) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (а.с.81-82).

На підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №20002985, затвердженого в.о.начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 21 серпня 2012 року, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 23 серпня 2012 року видано свідоцтво, яким посвідчено, що ОСОБА_4 належить на праві власності майно, яке складається з: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка придбана останнім за 97 000 грн, що раніше належала ОСОБА_2 (а.с.205).

У червні 2021 року із заявою про заміну сторони виконавчого провадження звернулося ТОВ «Діджи Фінанс».

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 серпня 2021 року заяву задоволено і замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) у цивільній справі №2-1781/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, а саме: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (а.с.132-135).

У вересні 2021 року Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) звернувся до суду із заявою провидачу дубліката виконавчого документа, а саме: виконавчого листа №2-1781/10 від 08 червня 2010 року Деснянського районного суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2021 року заяву задоволено і постановлено видати дублікат виконавчого листа №2-1781/10, що був виданий на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2008 року №136-010/ФКВ-08 в розмірі 23 676,29 доларів США (а.с.147-150).

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові від 14 квітня 2023 року виконавчий лист №2-1781/10 повернуто стягувачу (ТОВ «Діджи Фінанс») у зв`язку з неможливістю з`ясувати місце проживання та місцезнаходження боржника (а.с.162).

У січні 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 лютого 2025 року заяву задоволено; постановлено видати дублікат виконавчого листа №2-1781/10, що був виданий на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2008 року №136-010/ФКВ-08 в розмірі 23 676,29 доларів США (а.с.182-183).

27 березня 2025 року на адресу ТОВ «Діджи Фінанс» судом направлено 2 дубліката виконавчого листа від 07 лютого 2025 року №2-1781/10, що підтверджується супровідним листом (а.с.191).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 10 липня 2025 року відкрито виконавче провадження (ВП №78578779) з примусового виконання виконавчого листа №2-1781/10, виданого 07 лютого 2025 року Деснянським районним судом м.Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2008 року №136-010/ФКВ-08 в розмірі 23 676,29 доларів США (а.с.203).

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить виконавчий лист №2-1781/10 від 07 лютого 2025 року, виданий Деснянським районним судом м.Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 25 червня 2008 року №136-010/ФКВ-08 в розмірі 23 676,29 доларів США частково визнати таким, що не підлягає виконанню. Заяву мотивовано тим, що в межах виконавчого провадження №20002985 в рахунок погашення заборгованості було реалізовано предмет іпотеки – двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . За доводами заявника, після реалізації предмета іпотеки заборгованість за договором кредиту №136-010/ФКВ-08 від 25 червня 2008 року мала бути зменшена на суму 12 077,22 доларів США та становити заборгованість 11 599,07 доларів США. Натомість 10 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №78578779 про примусове виконання виконавчого листа №136-010/ФКВ-08 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 676,29 доларів США. У межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем накладено арешт на чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку загальною площею 0,0257 га, кадастровий номер 7410100000:02:051:5082, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності. У цій квартирі проживає ОСОБА_1 зі своєю дружиною та тваринами, іншого житла в них немає. Приватним виконавцем вищевказане майно виставлено на торги. ОСОБА_1 вважає порушенням своїх прав реалізацію його майна в межах виконавчого провадження, оскільки сума заборгованості не відповідає дійсності.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалу суду мотивовано тим, що в судовому засіданні не встановлено визначених ЦПК України, а також судовою практикою, процесуально правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Також суд звернув увагу, що боржник не позбавлений можливості в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року у справі №2-1781/10 ставити питання про зарахування суми коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, яким є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , та належала боржникам на праві спільної власності, в рахунок погашення суми у розмірі 23 676,29 доларів США.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нове рішення про задоволення вимог його заяви. Апеляційна скарга мотивована тим, що реалізація предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження є формою часткового припинення зобов`язань за рішенням суду про стягнення заборгованості, на підставі якого було видано виконавчий лист. Заявник вказує, що ТОВ «Діджи Фінанс» було відомо про релазіацію предмета іпотеки та про часткове погашення заборгованості, а також, що до нього фактично перейшло право вимоги на суму грошових коштів меншу, ніж зазначено у виконавчому листі, проте товариство звернулося до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження на всю суму заборгованості, яка зазначена у виконавчому листі. За доводами ОСОБА_1 , наразі дії ТОВ «Діджи Фінанс» призводять до порушення балансу інтересів стягувача та боржника. У той же час Закон України «Про виконавче провадження» не містить положень щодо механізму дій боржника в даній ситуації, оскільки прерогатива формування суми боргу у виконавчому провадженні належить стягувачу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін. Заінтересована особа вказує, що реалізацію іпотечного майна було здійснено на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження №20002985, тобто не у добровільному порядку боржником, а у примусовому порядку, в той час як норма закону не містить такої підстави для припинення зобов`язання, як припинення зобов`язання внаслідок примусового виконання судового рішення. ТОВ «Діджи Фінанс» звертає увагу, що фактично апеляційна скарга дублює доводи заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, належну правову оцінку яким було надано судом першої інстанції при вирішенні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява № 22774/93; рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», заява № 18357/91).

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

У зазначеній категорії справ саме на суд на підставі наданих сторонами доказів покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21; від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22 та інших.

Відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, реалізація квартири на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження не є добровільним погашенням боргу.

За обставинами даної справи не встановлено відсутності обов`язку боржника через припинення чи інші причини, які могли б бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вбачається, що виконавчий лист, який ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню, фактично є дублікатом виконавчого листа №2-1781/10 (виданого на виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2010 року), який видано на підставі ухвали Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 лютого 2025 року. Оскільки дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу, тотожний за змістом та має силу первісного документа, то в ньому зазначено загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка була стягнута судом. Матеріали справи не містять відомостей про залишок заборгованості станом на час відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Фактично ОСОБА_1 не погоджується із наявним на даний час розміром заборгованості, проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, він не позбавлений можливості ставити питання про зарахування отриманої в результаті реалізації предмета іпотеки суми грошових коштів у рахунок погашення заборгованості, визначеної рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2010 року.

Твердження заявника, що реалізація предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження є формою часткового припинення зобов`язань за рішенням суду про стягнення заборгованості, ґрунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 6 лютого 2026 року.

Головуючий: Судді: