Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №523/2729/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3712/26

Справа № 523/2729/25

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 01 квітня 2025 року, ухвалене у складі судді Аліної С.С., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трі-Умф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

установив:

Короткий зміст позовних вимог.

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трі-Умф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а саме: у розмірі 3306,37 грн. судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028.00 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн., витрат на копіювання документів у розмірі 2000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є співвласниками багатоповерхового житлового будинку адресом: АДРЕСА_2 .

01 жовтня 2017 року актом приймання - передачі багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що обліковується на балансі КП ЖКС «Північний» передано будинок в управління (на баланс) ОСББ «ТРІ-УМФ».

Об ’єднання зареєстровано в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05 вересня 2016 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу VII Статуту, в редакціях від 22.04.2023 року, ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ТРІ-УМФ» співвласник зобов`язаний, окрім іншого, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати належні внески і платежі, заборгованість по внескам та платежам яка перевищує 30 діб є порушенням зобов`язання співвласником. При не оплаті внесків та/або платежів протягом ТРЬОХ місяців та/або наявності заборгованості зі сплати внесків та/або платежів у розмірі який дорівнюються або є більше суми внесків за останні три місяці, власник сплачує додатковий внесок до резервного фонду у розмірі 30% від щомісячного внеску на УБІТ згідно площі квартири, кладовки, нежитлового приміщення які знаходяться у його власності. Нарахування додаткового внеску відбуваються щомісячно доки сума заборгованості не стане меншою за суму внесків за останні три місяці. Також несвоєчасна сплата внесків та інших платежів, встановлених законодавством та статутними органами Об`єднання (більше ТРЬОХ місяців), наявність іншої заборгованості власника приміщення перед Об`єднанням вважається добровільною відмовою (без подання про це письмової заяви) власника приміщення від технічної можливості користуватись внутрішньобудинковими інженерними мережами і системами, ліфтами, іншим спільним майном Об`єднання; виконувати передбачені Статутом Об`єднання обов`язки перед Об`єднанням;

На загальних зборах ОСББ «ТРІ-УМФ», які відбулися 13 листопада 2019 року оформлене Протоколом №8 від 13.11.2019 було прийнято рішення затвердити внесок на утримання багатоквартирних будинків АДРЕСА_4 у розмірі 4,50 грн за 1 кв.м.

Відповідно до розрахунку заборгованості о/р НОМЕР_1 відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_5 в період з 01.01.2024 по 31.01.2025 року була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 16 209,77 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев`ять гривень 77 кой.), яку відповідачем не сплачено, що послугувало підставою звернення до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Заочним рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 01 квітня 2025 року позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трі-Умф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ТРІ-УМФ» заборгованість за період з 01.01.2024 по 31.01.2025 року зі сплати щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території у розмірі 3306,37 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ТРІ-УМФ» судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі - 3028 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі – 12 000,00 грн..

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості о/р НОМЕР_1 відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_5 в період з 01.01.2024 по 31.01.2025 року була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 16 209,77 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев`ять гривень 77 кой.), яку відповідачем сплачено частково відповідно до квитанції №240155281 та 239117878.

Згідно ч. 4 ст. 319 Закон, Кодексу від 16.01.2003 № 435-IV «Цивільного кодексу України», власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV «Цивільного кодексу України», власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в межах зменшених позовних вимог, а саме суми зі сплати щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території у розмірі 3306,37 грн.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 01.04.2025.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, не була належним чином повідомлена про судове засідання.

Позивач змінив розмір позовних вимог за декілька днів до судового засідання, а суд не відклав розгляд справи для повідомлення відповідача, чим порушив ч. 3 ст. 280 ЦПК України.

Судом не враховано надані докази здійснення платежів на рахунок ОСББ. На момент ухвалення заочного рішення заборгованість перед ОСББ «Трі-умф» була повністю погашена, що підтверджується платіжними документами. Таким чином, рішення ґрунтується на недостовірних та застарілих розрахунках позивача і фактично створює ситуацію повторного стягнення вже сплачених сум.

Розрахунок позивача не відповідає рішенням загальних зборів ОСББ, кошторису та фактичним тарифам. Реальний розмір нарахувань за заявлений період суттєво менший, ніж сума, зазначена в матеріалах справи. Суд не перевірив обґрунтованість та правильність нарахувань.

При формуванні заборгованості позивачем не враховано вимоги Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 року, якою заборонено нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та процентів за прострочення оплати житлово-комунальних послуг у період дії воєнного стану.

Адвокат, який підписав позовну заяву та представляв інтереси ОСББ, не мав належних повноважень, що підтверджуються рішеннями загальних зборів або правління ОСББ. Крім того, витрати на юридичну допомогу вже включені до затвердженого кошторису ОСББ і оплачуються за рахунок щомісячних внесків співвласників. Сума витрат у розмірі 12 000 грн є неспівмірною з ціною позову та не відповідає критеріям розумності й необхідності.

Сукупність допущених судом порушень процесуального та матеріального права призвела до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню з відновленням права на справедливий судовий розгляд.

Щодо явки сторін.

Згідно ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 3306,37 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольнивши позовні вимоги частково суд першої інстанції зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості о/р НОМЕР_1 відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_5 в період з 01.01.2024 по 31.01.2025 року була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 16 209,77 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев`ять гривень 77 кой.), яку відповідачем сплачено частково відповідно до квитанції №240155281 та 239117878.

Згідно ч. 4 ст. 319 Закон, Кодексу від 16.01.2003 № 435-IV «Цивільного кодексу України», власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV «Цивільного кодексу України», власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в межах зменшених позовних вимог, а саме суми зі сплати щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території у розмірі 3306,37 грн.

Проте колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, щоОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є співвласниками багатоповерхового житлового будинку адресом: АДРЕСА_2 .

01 жовтня 2017 року актом приймання - передачі багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що обліковується на балансі КП ЖКС «Північний» передано будинок в управління (на баланс) ОСББ «ТРІ-УМФ».

Об ’єднання зареєстровано в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05 вересня 2016 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу VII Статуту, в редакціях від 22.04.2023 року, ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ТРІ-УМФ» співвласник зобов`язаний, окрім іншого, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати належні внески і платежі, заборгованість по внескам та платежам яка перевищує 30 діб є порушенням зобов`язання співвласником. При не оплаті внесків та/або платежів протягом ТРЬОХ місяців та/або наявності заборгованості зі сплати внесків та/або платежів у розмірі який дорівнюються або є більше суми внесків за останні три місяці, власник сплачує додатковий внесок до резервного фонду у розмірі 30% від щомісячного внеску на УБІТ згідно площі квартири, кладовки, нежитлового приміщення які знаходяться у його власності. Нарахування додаткового внеску відбуваються щомісячно доки сума заборгованості не стане меншою за суму внесків за останні три місяці. Також несвоєчасна сплата внесків та інших платежів, встановлених законодавством та статутними органами Об`єднання (більше ТРЬОХ місяців), наявність іншої заборгованості власника приміщення перед Об`єднанням вважається добровільною відмовою (без подання про це письмової заяви) власника приміщення від технічної можливості користуватись внутрішньо будинковими інженерними мережами і системами, ліфтами, іншим спільним майном Об`єднання; виконувати передбачені Статутом Об`єднання обов`язки перед Об`єднанням;

На загальних зборах ОСББ «ТРІ-УМФ», які відбулися 13 листопада 2019 року оформлене Протоколом №8 від 13.11.2019 було прийнято рішення затвердити внесок на утримання багатоквартирних будинків АДРЕСА_4 у розмірі 4,50 грн за 1 кв.м.

Відповідно до розрахунку заборгованості о/р НОМЕР_1 Відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_5 в період з 01.01.2024 по 31.01.2025 року була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 16 209,77 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев`ять гривень 77 коп.).

26.03.2025 від представника позивача ОСББ «Трі-Умф» - Скибінської Є.С. надійшла заява про зменшення позовних вимог, а саме суми зі сплати щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території з 16209,77 грн., на 1199,77 грн., у зв`язку із сплатою відповідачкою 15010 грн..

В подальшому відповідачка надала відзив, разом з яким надала квитанції про сплату заборгованості у розмірі 16710 грн..

Згідно ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанняним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон України), відповідно до положень ст.1 якого ОСББ це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч.5ст.10 Закону Україну «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно з ч.1 ст.17 Закон Україну «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду вразі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали цивільної справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статей 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року - скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з такого.

Відповідно до статей 43, 128, 129 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому розгляді, а суд зобов`язаний забезпечити належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання.

Умови ухвалення заочного рішення прямо визначені статтею 280 ЦПК України та передбачають, зокрема, належне повідомлення відповідача про судовий розгляд та не подання відзиву.

Разом із тим колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт направлення відповідачці копії позовної заяви з додатками, судових повісток, інших процесуальних документів суду.

У справі відсутні поштові повідомлення, розписки про отримання, відомості про повернення кореспонденції чи інші докази, які б свідчили про вжиття судом першої інстанції всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідачки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у суду була наявна інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, яка відрізнялася від адреси, зазначеної позивачем у позовній заяві, однак зазначена обставина судом першої інстанції не була врахована, та судом на жодну адресу не направлено будь яку кореспонденцію.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що відповідачка була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема право надати пояснення та докази, бути присутньою при розгляді справи, а суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи.

Зазначене є істотним порушенням норм процесуального права та призвело до порушення гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтями 13, 264 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і не має права виходити за їх межі.

Як вбачається з позовної заяви, ОСББ «Трі-умф» просило суд стягнути з відповідачки заборгованість виключно за період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2025 року.

Водночас наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що фактично нарахування здійснювалися починаючи з 01 березня 2022 року, тобто за період, який не охоплюється предметом позову у даній справі.

Суд першої інстанції, поклавши в основу рішення такий розрахунок, не перевірив його відповідність заявленим позовним вимогам, чим допустив розгляд вимог за межами визначеного позивачем предмета спору.

Колегія суддів вважає, що зазначене порушення є істотним, оскільки вплинуло на правильність вирішення справи по суті.

Також з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі та до ухвалення заочного рішення відповідачкою було здійснено оплату грошових коштів на рахунок ОСББ «Трі-умф», що підтверджується платіжними документами, наявними в матеріалах справи (а.с. 75-76).

Загальна сума сплачених коштів покриває та перевищує розмір заборгованості, заявлений позивачем у межах позовних вимог, обмеженого строком заборгованості.

Таким чином, станом на дату ухвалення заочного рішення предмет спору між сторонами був відсутній, що виключало можливість задоволення позову.

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та жодної оцінки їм не надав, чим порушив вимоги статті 89 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три відсотки річних є способом цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено колегією суддів, основна вимога позивача у цій справі стосувалася стягнення заборгованості за конкретно визначений період — з 01 січня 2024 року по 31 січня 2025 року, що прямо випливає зі змісту позовної заяви.

Водночас із розрахунків, наданих позивачем, убачається, що інфляційні втрати та три відсотки річних були нараховані на загальну суму заборгованості, сформовану починаючи з 01 березня 2022 року, тобто на суму, яка частково або повністю не входить до періоду, заявленого позивачем до стягнення у даній справі.

Таким чином, зазначені нарахування здійснені за межами предмета позову, не кореспондують заявленому періоду стягнення, ґрунтуються на сумі заборгованості, яка не була предметом судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, не перевірив відповідність таких розрахунків межам позовних вимог.

Крім того, з огляду на встановлений апеляційним судом факт повної сплати заборгованості відповідачкою до ухвалення рішення, відсутній сам факт простроченого грошового зобов`язання, що самостійно виключає можливість застосування статті 625 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є необґрунтованими як з огляду на відсутність основного боргу, так і з огляду на їх нарахування на суму заборгованості, яка не входить до заявленого позивачем періоду, а відтак задоволенню не підлягають.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови у позові на позивача.

З огляду на висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідачки.

Покладення таких витрат за наведених обставин суперечило б засадам справедливості, розумності та пропорційності.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що заочне рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року ухвалене за відсутності належного повідомлення відповідачки, з істотним порушенням норм процесуального права, без урахування меж позовних вимог, без оцінки факту повної сплати заборгованості та з неправильним вирішенням питання про судові витрати.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено та в позові відмовлено, то з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трі-Умф» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі – 4542 гривні.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального прав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 01 квітня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трі-Умф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трі-Умф» (ЄДРПОУ 40805386) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4542 гривні.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

О.Ю. Карташов