Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №523/4634/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/91/26

Номер справи місцевого суду: 523/4634/25

Головуючий у першій інстанції Кремер І. О.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Нечитайло А.Ю.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Рибачок Андрія Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року, у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1 КпАП України накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Пересипського районного суду м. Одеси у справі № 523/4634/25 від 13.05.2025 року, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати. Провадження у справі № 523/4634/25 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпПА за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Щодо протоколу серії ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 року, апеляційна скарга вмотивована тим, що ОСОБА_1 погодився на пропозицію патрульних пройти огляд, та запитав чи працівники поліції привезуть його назад до автомобіля, потім запропонував щоб з ним поїхав хтось з пасажирів, оскільки він не знає міста. Працівники поліції наполягали, що до медичного закладу ОСОБА_1 поїде без будь-яких свідків, або вони розцінюють його дії як відмову від проходження огляду та складають на нього протокол за ст. 130 КУпАП, не роз`яснивши належним чином його права та не відсторонивши від керування транспортним засобом.

Щодо протоколу серії ЕПР1 № 268970 від 11.03.2025 року, апелянт посилається, що автомобіль було зупинено працівниками поліції без правових підстав, після чого почали проводити не законний огляд на стан наркотичного сп`яніння, а тому докази зібрані у справі про адміністративне правопорушення є недопустимими.

ОСОБА_1 пояснив працівникам патрульної поліції, що він наркотичних засобів не вживав та не вживає, та показав їм протокол, при цьому повідомив, що на нього уже працівниками патрульної поліції щойно по вул. Отамана Чепіги іншим екіпажем патрульної поліції складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що в свою чергу, патрульні запропонували йому пройти огляд в медичному закладі, на що він погодився та попросив поліцейським, щоб вони після проходження огляду привезли його на місце зупинки, або щоб взяли з собою одного із його пасажирів. Однак, працівники поліції відповіли, що назад він буде добиратися сам. Взяти, когось із пасажирів, які були в салоні автомобіля ОСОБА_1 вони категорично відмовились, після чого склали на нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому не роз`яснивши його права та право скористатися правничою допомогою.

Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення водія ОСОБА_1 , а саме що він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, але своїми неправомірними діями працівники патрульної поліції поставили його в такі умови, що він був вимушений відмовитися.

Судом не взято до уваги лабораторні дослідження № 1000084714256 від 12.03.2025 року, які проведені за заявою ОСОБА_2 від 12.03.2025 о 12:55 год. в приватній медичній лабораторії діагности ТОВ «Смартлаб» у м. Одеса, по вул. Ак. Заболодного, 28, за результатами яких, в організмі останнього наркотичних засобів не виявлено.

Вважає, що судом не було надано правової оцінки діям працівників поліції щодо притягнення до адміністративної відповідальності за одне діяння двічі, адже на ОСОБА_1 працівниками поліції складено два протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП з інтервалом 50 хв.

Також посилається, що працівники поліції не проводили огляд ОСОБА_2 на стан наркотичного сп`яніння, не роз`яснивши належним чином його права та не відсторонивши від керування транспортним засобом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив суд допитати свідків.

Одеський апеляційний суд, ухвалою від 26.01.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив в задоволення клопотання про допит свідків, керуючись положеннями ст. 294 КУпАП.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_2 та його захисник Рибачок А.А. підтримали доводи апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 року та протокол серії ЕПР1 № 268970 від 11.03.2025 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 року вбачається, що 11.03.2025 о 21 год. 50 хв., в м. Одеса, вул. От. Чепіги, 35/2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає ситуації, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 268970 від 11.03.2025 року вбачається, що 11.03.2025 о 22 год. 55 хв., в м. Одеса, вул. Агрономічна, 24А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає ситуації, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 11.04.2025 року справи про адміністративні правопорушення за № 523/4634/25 (3/523/1819/25) про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України та № 523/4635/25 (3/523/1820/25) про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України, об`єднано в одне провадження та присвоєно справі єдиний номер № 523/4634/25.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вважав, що вина правопорушника підтверджується протоколами серії ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 та серії ЕПР1 № 268970 від 11.03.2025, дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, які підтверджують викладені в протоколі обставини та іншими матеріалами справи. Суд дійшов висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом, не заперечується, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(далі Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 року містить посилання на те, що відмова особи на від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та складання протоколу фіксувалось технічним засобом відеозапису 474598.

З відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції через несправну фару, під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає ситуації, звужені зіниці очей, що не реагують на світло (ПВР № 474598 21:47).

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Поліцейськими запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, проте ОСОБА_1 зазначив, що не вбачає причин для проходження такого огляду, сказав що не залишить машину, запропонував проїхати на машині під супроводом поліцейських, на що поліцейським йому роз`яснили що він на даний час відстороняється від керування. ОСОБА_1 відмовився їхати у медичний заклад (відеозапис ПВР № 474598 21:48-21:50). Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у відношенні нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, за порушення вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Після відмови від проходження огляду поліцейським роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КМП «ООМЦПЗ» ООР від 11.03.2025 року.

Дії поліцейських під час проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 268970 від 11.03.2025 року містить посилання на те, що відмова особи на від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та складання протоколу фіксувалось технічним засобом відеозапису ПВР № 471649, 475881.

З відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що на нього вже складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції, оглянувши наданий ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, повідомили, що він не має права керувати транспортним засобом, так як він відсторонений від права керування транспортним засобом, оскільки у відношенні нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, проте останній відмовився (відеозапис № 471649, 475881 22:53). Поліцейським повідомлено про наслідок такої відмови, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не роз`яснили йому можливі наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, не заслуговують на увагу та спростовуються відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників поліції, як під час складання протоколу ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 року, так і під час складання протоколу ЕПР1 № 268970 від 11.03.2025 року.

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Окрім того, з досліджених відеозаписів вбачається, що працівники поліції відповідно до матеріалів долучених до протоколу ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 року та за матеріалами долученими до протоколу ЕПР1 № 268970 від 11.03.2025 року пояснили, що вбачають у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі.

Поведінка ОСОБА_1 вказує, що він повністю усвідомлював вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, заперечуючи проти такого огляду саме в закладі охорони здоров`я КНП «ООМЦПЗ» ООР за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9, оскільки цей заклад знаходиться далеко, аргументуючи свою позицію тим, що він не бажає залишити транспортний засіб та пасажирів які в ньому знаходяться, не має грошей на таксі, та його телефон не має доступу в інтернет.

Пов`язаність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння з відмовою працівників поліції привезти його від медичного закладу до місця де залишено автомобіль та взяти з собою на огляд пасажира, який перебував в його автомобілі, не узгоджується із визначеним законодавством порядком проходження водієм медичного огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що у разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного і наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан сп`яніння.

Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського.

Щодо поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Крім того, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

З наведеного вбачається, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

З огляду на викладене, положення закону пов`язують обов`язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп`яніння, а не із зупинкою транспортного засобу.

Щодо посилань апеляційної скарги на те, що при вивчені відеозаписів, вбачається, що своїми неправомірними діями працівники патрульної поліції поставили ОСОБА_1 в такі умови, що він був вимушений відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не заслуговують на увагу, оскільки доказів звернення зі скаргами на неправомірні дії с боку працівників поліції, в матеріалах справи відсутні. Також не вбачається будь-якого тиску з боку працівників на ОСОБА_1 із дослідженого відеозапису.

Доводи апеляційної скарги, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після складання протоколу серії ЕПР1 № 268917 від 11.03.2025 року також спростовуються, відеозаписом долученим до протоколу, згідно якого працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що він відсторонений від керування транспортним засобом (відеозапис ПВР № 474598 22:07).

Доводи ОСОБА_1 , що судом не взято до уваги лабораторні дослідження № 1000084714256 від 12.03.2025 року, які проведені за заявою ОСОБА_1 від 12.03.2025 о 12:55 год. в приватній медичній лабораторії діагности ТОВ «Смартлаб» за результатами яких, в організмі останнього наркотичних засобів не виявлено, апеляційний суд вважає необґрунтованими, так як це не є належним доказом оскільки не містить відомостей щодо предмету доказування, яким є відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння. Натомість ОСОБА_1 за допомогою вказаних лабораторних досліджень намагається довести, що він не керував транспортним засобом в стані сп`яніння, в той час коли ОСОБА_1 не інкримінується керування в стані сп`яніння.

Щодо доводу, що судом не було надано правової оцінки діям працівників поліції щодо притягнення до адміністративної відповідальності за одне діяння двічі, адже на ОСОБА_1 працівниками поліції складено два протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП з інтервалом 50 хв. не заслуговують на увагу, оскільки це два самостійних склади правопорушення і судом правильно розглянуто протоколи у відповідності до ст. 36 КУпАП. Крім того, вказане не порушує прав ОСОБА_2 , якого суд притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши стягнення в межах санкції передбаченої відповідною статтею.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Пересипського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова