Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №675/46/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/46/26

Провадження № 3/675/46/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі по тексту постанови – ОСОБА_1 ), протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою статті 173-2 КУпАП, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню, 08.01.2026 близько 19 год. 30 хв. по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 (далі по тексту постанови – ОСОБА_2 ), а саме, висловлював погрози, нецензурні слова, шарпав за волосся, намагався душити за шию, при цьому не спричинивши тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою статті 173-2 КУпАП, 08.01.2026 близько 19 год. 30 хв. по АДРЕСА_2 , висловлював погрози, нецензурні слова відносно своєї дружини ОСОБА_2 , шарпаючи її за волосся, намагався душити за шию, у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 (далі по тексту постанови – ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю малолітньої особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується, зокрема, телефонограмою та зворотнім поштовим відправленням про вручення судової повістки.

Суд враховує, що про розгляд справи ОСОБА_1 було достеменно відомо, що підтверджується і протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №420291 від 08.01.2026 та серії ВАД №420290 від 08.01.2026, які складалися за його участі, хоча він і відмовився від їх підписання.

Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті кожного правопорушення, вчинення яких ставиться ОСОБА_1 у провину, а також клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Суд констатує, що відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 173-2 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Ураховуючи обмежені строки розгляду даного провадження, вважаю доцільним розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом вжито усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав, тому неодноразова безпідставна неявка останнього судом може розцінюватися як обраний ним спосіб захисту на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина друга цієї статті визначає відповідальність за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вважаю, що протоколи про адміністративні правопорушення складені та підписані уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП.

Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання кожного з протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №420290 від 08.01.2026; протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №420291 від 08.01.2026; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника АА №597200 від 08.01.2026; рапортом, зареєстрованим в журналі ЄО за №92 08.01.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.01.2026; рапортом поліцейського СРПП ВПД №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 08.01.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 08.01.2026.

Також враховано, що відповідно до постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області №675/2122/25 від 07.01.2026 ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказані докази приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена матеріалами справи.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених адміністративних правопорушень, ставлення винного до вчинених правопорушень, приходжу до висновку, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП і в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн 00 коп.

Вважаю, що саме таке стягнення забезпечить досягнення мети вказаної у ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно частини шостої статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

З урахуванням обставин справи, відомостей, що містить форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, стану здоров`я правопорушника, а також наявність ще не виконаних програм для кривдників згідно інших судових рішень, підстав для повторного і нового застосування відносно ОСОБА_1 спеціального заходу протидії домашньому насильству у виді направлення для проходження програми для кривдників, на даний час, не вбачаю.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35, 173-2, 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Олександр Король