Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №443/1854/25 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1854/25

Провадження №2/443/110/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 лютого 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальної громада села Протеси в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, –

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальної громада села Протеси в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якій просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) на території Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, площею 0,87 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ 11572 від 31.05.1997.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки по материній лінії ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Монастирецької сільської ради, площею 0,87 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №11572 від 31.05.1997. Окрім позивачки, на момент смерті ОСОБА_3 не було інших спадкоємців за заповітом чи осіб, які б претендували на обов`язкову частку у спадщині. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 була її дочка та відповідно матір позивачки ОСОБА_2 , однак вона спадщину не прийняла і на таку не претендує. Чоловік покійної та відповідно дідусь позивачки ОСОБА_4 помер швидше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка прийняла спадщину після смерті своєї бабусі, а згодом звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу № 40/2002. 12.02.2002 позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно житлового будинку, що належав покійній її бабусі. 17.10.2025 позивачка звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай), однак нотаріус своєю постановою відмовив у зв`язку із відсутністю у позивачки оригіналу правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), що знаходиться на території Монастирецької сільської ради, що належала померлій і є спадковим майном.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання заявлених вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, визнання позову та розуміння наслідків визнання позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та незаперечення стосовно предмету даної заяви.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про витребування доказів та відкладення розгляду справи (а.с.30), заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності його та позивача і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.50), заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника і підтримання заявлених вимог в повному обсязі (а.с.58).

Відповідачем подано заяву про розгляд справи за її відсутності, визнання позову та розуміння наслідків визнання позову (а.с.27).

Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи за його відсутності та незаперечення стосовно предмету даної заяви (а.с.25).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.19-20).

Ухвалою підготовчого засідання від 28.11.2025 витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні (а.с.31-32).

Ухвалою підготовчого засідання від 09.01.2026 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.51).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 06.02.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 20.12.1980 (а.с.7).

За змістом заповіту від 03.02.1993, зареєстрованого у реєстрі за №05, ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно ОСОБА_5 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 20.01.2005 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 20.01.2005 у Монастирецькій сільській раді Жидачівського району Львівської області. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_8 » (а.с.8).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Протеси Жидачівського району Львівської області, про що свідчать свідоцтва про смерть від 15.06.2017, видані повторно (а.с.9, 10).

За змістом інформаційної довідки зі спадкового реєстру №81102796 від 08.05.2025 після смерті ОСОБА_3 заводилася спадкова справа за номером у нотаріуса 40 та 12.02.2002 видано свідоцтво про право на спадщину з реєстраційним номером 135 (а.с.12).

Довідкою відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері надання земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 26.05.2025 встановлено, що на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 30.05.1997 №332 за ОСОБА_3 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 0,87 умовних кадастрових гектарів на території Монастирецької сільської ради. Сертифікат серії ЛВ №11572 зареєстрований 31.05.1997 за №898 (а.с.13).

Постановою завідувача Жидачівською ДНК від 17.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), що є спадковим майном (а.с.15).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №40 ОСОБА_5 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 і 12.02.2002 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване у реєстрі за №135. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з цілого житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в с. Протеси (а.с.34-48).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за заповітом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд.

Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Нормою частини 1 статті 534 ЦК УРСР передбачено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Приписами статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також, суд застосував норми статті 5, пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Узагальнені обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини (день її смерті) належало право на земельну частку (пай), розміром 0,87 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Монастирецької сільської ради, відповідно до сертифіката серії ЛВ №11572, зареєстрованого 31.05.1997 за №898.

За життя ОСОБА_3 03.02.1993 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, склавши заповіт, яким все належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса з метою належного оформлення спадкових прав та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна (житловий будинок), однак у видачі відповідного свідоцтва на згадану земельну частку (пай) їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це спадкове майно.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд зауважує, що з огляду на час смерті ОСОБА_3 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК УРСР. ОСОБА_9 є єдиним спадкоємцем, визначеним у заповіті, та такою, яка придбала спадщину після смерті ОСОБА_3 , подавши державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Ці обставини повністю підтверджуються безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, зокрема матеріалами спадкової справи №40. Фактичних даних про наявність інших спадкоємців за законом, які б претендували на неї в силу вимог закону, матеріали справи не містять.

Наведені обставини дозволяють суду виснувати, що позивач ОСОБА_1 має обґрунтоване право на зазначену земельну частку (пай), яке набула у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак позбавлена можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи наведене у сукупності, зважаючи на невизнання особистого майнового права позивача та належну обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 524, 525, 534, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальної громада села Протеси в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 0,87 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Монастирецької сільської ради Стрийського району Львівської області, згідно з сертифікатом серії ЛВ №11572, зареєстрованого 31.05.1997 за №332, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 30.05.1997 №332.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 09 лютого 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів