Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №303/539/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/539/26

1-КП/303/86/26

Ряд стат звіту 23

В И Р О К

Іменем України

09 лютого 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Мукачеві, угоду про примирення, укладену між потерпілим та обвинуваченим, у кримінальному провадженні №12025071120000659, внесеному до ЄРДР 13 грудня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Чернігівської області, с. Мощинка, зареєстрованого та фактично, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, розлученого, працюючого вчителем Горондівського ЗЗСО, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3

- потерпілого ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

26 січня 2026 року до Мукачівського міськрайонного суду для розгляду по суті надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 подано на розгляд суду угоду про примирення укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 09.02.2026 року.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що: він 16.09.2025 близько 20 години, у будинку по АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, умисно, вчинив сварку з своїм сином ОСОБА_5 в ході якої ображав його нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, виганяв за будинку чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілого.

За вчинення цих дій, постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 25.09.2025 ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадят-340 гривень.

Також ОСОБА_3 , 01.11.2025 о 19 годині 30 хвилин, в будинку по АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправний характер свої дій їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, умисно, повторно, вчинив сварку з своїм сином ОСОБА_5 під час якої ображав його нецензурною лайкою, принижував.

За вчинення цих дій, постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 18.11.2025 ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч 3 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі шістдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадят-1020 гривень.

Також ОСОБА_3 , 12.12.2025 близько 17 години, в будинку по АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправний характер свої дій їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, умисно, повторно, вчинив сварку з своїм сином ОСОБА_5 , у ході якої ображав її нецензурною лайкою, принижував, які виказував криком у присутності сторонніх осіб.

У результаті, застосоване ОСОБА_3 систематичне психологічне насильство щодо потерпілої ОСОБА_5 призвело до порушення його сну, психологічних страждань, нервового розладу, стресових депресій, постійної тривоги, побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість, внаслідок чого погіршилась якість його життя.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст.126-1 КК України – вчинення домашнього насильства, тобто - умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, розладів здоров`я, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, та показав, що дійсно за викладених в обвинувальному акті обставин, вчинив зазначене кримінальне правопорушення.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 клопоче затвердити угоду про примирення від 09.02.2026 року, досягнуту між ним та потерпілим ОСОБА_5 , за якою він визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України, примирився з потерпілим, сторони дійшли згоди щодо призначення йому покарання за ст.126-1 КК України - у виді 1 року пробаційного нагляду та відповідно до ст. 59 -1 КК України з поклаенням таких обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Та п.3 : виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Також пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, він розуміє права, передбаченні п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього, у разі затвердження цієї угоди.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав угоду про примирення з обвинуваченим ОСОБА_3 , просить суд її затвердити, призначивши обвинуваченому покарання, визначене цією угодою. Також пояснив, що претензій до обвинуваченого не має, вибачив його, укладення угоди з його сторони є добровільним, наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України зрозумілі.

Прокурор проти затвердження угоди про примирення між потерпілим з обвинуваченим не заперечив, посилаючись на те, що така узгоджується з вимогами КПК України та КК України.

Перевіривши угоду про примирення та заслухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого, суд приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, зазначена угода про примирення відповідає вимогам КПК України та закону, і підлягає затвердженню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.469 КПК України за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений: ст.126-1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, - є нетяжким кримінальним правопорушенням (злочином).

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Потерпілий також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені п.2 ч. 1 ст.473 КПК України.

Також судом встановлено, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб; відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про примирення, відповідає санкціям ст.126-1 КК України.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Частиною 5 ст.469, п.1 ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. При прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов потерпілою не пред`являвся.

Арешт майна не накладався.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись: ст. 368-371, 373, 374, 468, 469, 471, 474, 475, ч.15 ст. 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025071120000659, внесеному до ЄРДР 13.12.2025 року, укладену 09 лютого 2026 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України, призначивши йому узгоджену сторонами угоди міру покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з підстав передбачених ст.394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості, у відповідності до ст. 476 КПК України, потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Копія повного тексту вироку, вручається обвинуваченому та прокурору, негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч.15 ст. 615 КПК України (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2462-ІХ від 27.07.2022).

Головуючий ОСОБА_6